Рельєф дна найбільш чудових морів

З усіх морів земної кулі на перше місце треба поставити так званий Північний Льодовитий океан. Головна риса рельєфу Арктичного моря, є повна самітність його глибокої частини від поруч лежачих великих глибин обох океанів – Атлантичного й Тихого. Таким чином, замкнутість його обрисів по поверхні повторюється і в підводному рельєфі, цілком підтверджуючи його середземноморський характер. Вище вже було зазначено, що в протоці Девіса і між Гренландією і Європою існують підводні пороги глибиною близько 600 м. Від глибокої південній частині Берингової моря в Тихому океані Арктичне море відокремлене ще сильніше перемичкою дна в Беринговому протоці, де найбільша глибина не перевищує 50 м.

Крім того, Арктичне море володіє ще однією характерною особливістю, а саме широкою і довгою смугою малих глибин, розташованої уздовж берега Євразії від Америки до Норвегії.

Починаючи від меридіана Шпіцбергена і далі на схід до Америки простягається значної ширини неглибока прибережна смуга, що досягає місцями вздовж берегів Сибіру до 800 км ширини; вона, по суті, являє підводне продовження материка Європи та Азії. На півночі вона обмежується областю великих глибин полярного басейну. Баренцове море (між Новою Землею, Шпицбергеном і Європою) хоча і має глибини до 400 м, але за характером рельєфу його дна воно складає очевидне підводне продовження материка Європи. По інший бік полюса, в американських водах, не існує подібного обширного підводного продовження американського материка.

Два глибоких басейну Арктичного моря лежать між Новим та Старим світлом. Головний з них центральний, близько полюса, поки обстежений тільки за його околиці між Новосибірськими островами всіх більш чудових западин із зазначенням точних місць найбільших глибин.

На південь від цієї гряди розташований між Шпицбергеном, Норвегією і Гренландією другий глибокий басейн з двома западинами – однієї між Гренландією і Шпіцбергеном, а інший між Норвегією та Ісландією; перша має найбільшу глибину в 4850 м, а другий – 3670 м.

По лінії Гренландія – Ісландія – Фарери – Шотландія простягається поріг близько 600 м, що відокремлює глибокі частини басейнів Арктичного і Атлантичного.

Існує ще третій, досить глибокий, басейн в Арктичному морі – це море Баффина, де поки знайдені глибини від 1000 до 2000 м. У протоці Девіса існує поріг менше 700 м, а на півночі моря Баффііа розташовані малі глибини моря Кена (200 м).

Моря Атлантичного океану. Моря Атлантичного океану належать головним чином до типу морів середземних.

Усі моря, що лежать уздовж північно – західної околиці Європи, знаходяться в області малих глибин (200-400 м).

З морів Атлантичного океану, що лежать в межах Арктичної – області, слід згадати про Білому і Карському морях.

Біле море має характер внутрішнього, простір між півостровом Канін і Терський берегом має глибини менше 50 м. На південь, в Горлі Білого моря, глибини від 50 до 100 м; такі ж глибини тривають і далі на південь до дельти Північної Двіни. Західна частина моря глибше, від 100 до 200 м, а північно – західний кут моря, Кандалакшський губа, має глибини більше 200 м. Найбільша 330 м. Онежський затоку невеликий, від 50 м і менше.

Карське море на більшій частині свого протягу має глибини – від 100 м і більше. Ці глибини близько підходять до Нової Землі, і яа півдні моря, біля о. Вайгач і виходу з протоки Югорський Шар, є невелика область глибин понад 200 м і навіть одна глибина в 700 м. Навпаки, уздовж берега Ямалу йде широка смуга глибин менше 50 м, яка огинає з півночі о. Білий і примикає до західного берега Таймирського півострова.

Ла – Манш і весь простір від Ірландії до гирла Жиронда має глибини менше 200 м. Па – де – Кале має найбільшу глибину всього в 50 м; далі на схід лежить дрібне Північне море, що має посередині обширну банку з глибинами менше 40 і 20 м; вся південна околиця моря дрібніше 40 м. Єдине глибоке місце в Північному морі простягається вузьким каналом уздовж околиці Норвегії з глибинами в 200. – 400 м, причому в Скагеррак вони доходять до 600 і навіть 800 м (809 м). На південь ці глибини тривають каналом глибиною всього в 50 м і то тільки до середини Каттегат, ще далі на південь глибини ще менше. У Зунде і Бельт глибини стають менш 20 м, і в Зуід доходять до 8 м, а в Великий Бельт найбільша глибина 16,5 м.

Балтійське морс на південь від Датських островів має глибини між 20-50 м, на схід від о. Борнхольма воно глибше 50-100 м. Острів Готланд стоїть на підводному височини, далеко простягається на південь, а по обидві його сторони лежать западини більше 200 м, причому по лінії Стокгольм – Фаре знаходиться найбільша глибина всього моря 463 м, а між Фаре і Лієпаєю – 256 м. Фінську затоку має глибини від 50 до 100 м, поступово зменшуються на схід; Ризький затоку має глибини від 20 до 50 м.

Між Аландськими островами і Швецією є западина з глибиною в 294 м; на північ від Аландських островів уздовж Ботнічної затоки тягнеться западина від Г00 до 200 м з найбільшою глибиною в 294 м біля берегів Швеції перед входом в Кваркен. У північній частині затоки теж є глибини більше 100 м.

Біскайський затоку є найглибше море Європи. Тут великі глибини в 2000 і 3000 м близько підходять до Іспанії, найбільша глибина 5100 м лежить в 160 км від берега.

Середземне море відокремлене в Гібралтарській протоці порогом і 370 м від прилеглих із заходу великих глибин океану. Вага море утворює два глибоких та відокремлених басейну, розділених смугою малих глибин від Сицилії до Африки (найменша глибина на цьому плоскому піднятті дна 325 м). Західна частина утворює в свою чергу два басейни: Балеарське і Тірренське моря, розділені на південь від Сардинії глибинами в 1000-2000 м; з цих двох морів Тірренське море глибше, воно має між Сардинією і Італією найбільшу глибину 3640 м.

Східна половина Середземного моря і більше по простору і володіє великими і середньої, і крайньої глибинами. Весь простір від меридіана Мессіни до о. Кіпр представляє область глибин у 2000 м і більше. Між меридіаном Мессіни, Грецією та Критом розташована область глибин більше 3000 м, в східній її частині (Іонічне море) лежать найбільші глибини. Тут є дві западини більше 4000 м, з них найбільш глибока на північний захід від м. Матапан – 4400 м.

Адріатичне море тільки в південній частині має глибини більше 1000 м, протоці Отранто – 740 м, північна частина моря мілка, менше 100 м.

Архіпелаг на півдні у самого Криту має глибини більше 2000 м (2250 м), потім на північ глибини стають менше, а в самій північній частині знову доходять до 1250 м.

Дарданелли мають глибини в 50-70 м, а за ними лежить вузька і глибока западина Мармурового моря з найбільшою глибиною в 1400 м. Босфор на південному кінці має 46 м глибини, на північному – 70 м, а в найбільш вузькому місці – 100 м.

Чорне море являє правильного виду глибокий басейн з крутим схилом між ізобата 200 і 1000 м, а починаючи від 2000 м, воно володіє рівним і майже плоским дном. Найбільша глибина до півдня від Криму лежить майже на середині моря – 2240 м. Частина моря на північ від лінії Севастополь – Варна – менше 200 м. Азовське море являє рідкісний приклад великого водного простору настільки малої глибини (найбільша 14,5 м).

Американські середземні моря, що складаються з Мексиканської затоки і Карибського моря, навпроти того, дуже глибокі і водночас відокремлені від лежать поруч глибоких западин Атлантичного океану грядою, що простягається від Флориди вздовж лінії Великих і Малих Антильських островів, з глибинами, ніде не переважаючими 1700 м. Всередині замкнутого таким. чином простору на півночі лежить басейн Мексиканської затоки з глибинами в 3000-4000 м, найбільша 3875 м майже посеред затоки. Під Флоридському протоці глибини не перевищують 1000 м, а в Юкатанський протоці тільки вузький канал маємо глибини до 2000 м.

У Карибському морі, найглибшому море Атлантичного океану, існують два окремих глибоких басейну; один західний, між Юкатаном, Кубою і Ямайкою, це найбільш глибокий, він весь глибше 4000 м; між о. Великий Кайман і Ямайка простягається в широтному напрямку глибока западина з найбільшою глибиною в 6270 м. Ця западина витягнута абсолютно паралельно глибокої западині Атлантичного океану, розташованої на схід від о. Пуерто – Ріко, і як би утворює її – продовження на захід уздовж тієї ж паралелі 20 ° ю. ш. Східний ‘ басейн Карибського моря, відділений від західного. Перемичкою малих [ глибин, що з’єднують Центральну Америку з Ямайкою і Га. іті, лежить між Антільськими островами і Південною Америкою, він більше першого ” має рідне дно з глибинами в 4000 – 5000 м. Найбільша – 5200 м біля берега Південної Америки (на північ від так званих Підвітряних островів).

Моря Тихого океану. Моря Тихого океану, крім Зондского, належать до околичних морів.

Австрало – Азіатське внутрішнє море (Зондськими) лежить між Індо – Китаєм, Австралією і пасмами островів Зондского архіпелагу на заході і півночі його. Воно розділене островами і відповідним рельєфом дна на ряд відособлених один від одного басейнів, а саме моря: Південно-Китайське, Ява, Банда, Целебес, Сулу та інші.

Південно-Китайське море в південній частині дрібно, менше 200 м, а в північній доходить до 3000 і 4000 м; найбільша глибина 4965 м біля о. Міндоро (Філіппінські).

Далі на південь між о – вами Палаван, Філіппінськими, Борнео і Сулу розташоване море Сулу, що утворить казаноподібну западину, відокремлену колом порогом близько 730 м. Найбільша глибина 4660 м, в 60 км від о. Мінданао.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Рельєф дна найбільш чудових морів