Релігійна філософія XX століття
Розуміння віри і релігії в ліберальної теології XIX – XX ст. було значною мірою пов’язано з прийнятими в ній принципами критичних досліджень Біблії, особливо Нового Завіту. У цій області Шлейермахер вважав за необхідне дотримуватися відносно Біблії загальних правил герменевтики і виходити з умов, які роблять можливим саме розуміння тексту. Згідно з цими правилами, у читанні Біблії, як і в будь-якому акті комунікації, присутня можливість нерозуміння, яка визначається культурно – історичними і психологічними особливостями як автора, так і читача, і тим обставиною, що унікальні особливості особистого досвіду людини не можуть бути адекватно виражені з допомогою мови. Тому результатом герменевтичною процедури може бути тільки приблизне розуміння сенсу тексту.
У той же час, оскільки автор або автори тексту зазвичай не усвідомлюють до кінця сенсу того, про що вони пишуть, то процес інтерпретації завжди є також процесом розвитку цього сенсу, тобто інтерпретатор може іноді зрозуміти зміст тексту навіть краще, ніж сам автор. Біблія як книга віри в традиції ліберальної теології виявилася предметом інтерпретації, заснованої на тих принципах, які інтерпретатор вважає адекватними.
Таким же чином предметом інтерпретації ставала віра, опиняючись при цьому залежно від здатності віруючого до її розуміння, тобто від його ставлення до віри. У XX в. теологи, які стоять на протилежних позиціях в розумінні сутності віри, в рівній мірі вважали К’єркегора своїм попередником: з одного боку, це була діалектична теологія, що виходила з визнання принципової відмінності Бога від світу, з іншого – ліберальна теологічна традиція, яка застосувала до розуміння віри основні поняття екзистенціальної філософії та психоаналізу. Перша виходила з констатації тотальної фальшивості людського існування в світі, абсолютної трансцендентності Бога світу і випливає з цього фальшивості розуміння віри як наслідку суб’єктивного досвіду людини. Друга, навпаки, виходила з розриву між актуальною недійсністю існування і потенційної справжністю, що досягається у внутрішньому досвіді віри, і прагнула, як писав П. Тідпіх, “переконати деяких… в наявності прихованої сили віри в них самих”.
Але і в тому, і в іншому випадку розуміння віри не виходило за межі по суті філософського підходу.
Related posts:
- Російська релігійна філософія Філософствування знайшло на рубежі XIX-XX ст. роль особливої і дуже значимою форми інтелектуального життя, а філософське творчість досягла справжнього розквіту. Питання світоустрою, взаємодії духовного і матеріального почав і подолання хаосу буття опинилися в центрі уваги російських релігійних мислителів. Невичерпним джерелом натхнення для багатьох представників інтелігенції стала творчість В. С. Соловйова, сина знаменитого історика. У центрі […]...
- Виклики ХХI століття: філософська збентеженість, релігійна непевність – Збігнєв Бжезінський Розвал Радянського Союзу, який поклав край біполярному світу, відкрив еру американської гегемонії. Однак гегемонію не слід плутати зі всемогутністю. Гегемонія не всемогутність, а – перевага. Оскільки ми заглядаємо в майбутнє, то одне з питань, які ми маємо обміркувати, стосується майбутнього тієї гегемонії. Чи майбутнє цієї американської гегемонії є остаточним, чи перехідним? Якщо остаточним, то, враховуючи […]...
- Російська філософія 20 століття А) Християнський екзистенціалізм М. А. Бердяєва Метафізика всеєдності Вол. Соловйова послужила причиною виникнення релігійної течії в російській філософії. У XX ст. до цього перебігу належали такі великі мислителі, як С. М. Булгаков, П. А. Флоренський, С. Л. Франк, Л. П. Карсавін та багато інших. Одним з найбільших представників російської релігійної філософії був Н. А. Бердяєв […]...
- Російська філософія 19 століття А) Соціально-філософські погляди слов’янофілів Найбільш яскравою подією інтелектуального життя Росії на початку і середині XIX в. стала суперечка між західниками і слов’янофілами про шляхи подальшого розвитку російської культури і державності. Дана полеміка дозволила розробити ряд ідей, що стали підставою для початку формування вітчизняної філософської традиції. Терміном “слов’янофіли” прийнято об’єднувати ряд російських громадських мислителів, які виступали […]...
- Французька філософія 18 століття Справжньою батьківщиною французької філософії 18 століття була Англія. Великі відкриття Ньютона, розквіт математичних і природничих наук, а також філософія Локка, заснована на досвіді (емпірична), привели європейську думку до повного перевороту. “Природна релігія” [1] (деїзм), “природне право”, “сенсуалізм” і “матеріалізм” були результатами цього перевороту. Ці нові напрямки думки порушували критичне ставлення до “старине”, – до старої […]...
- Природознавство і релігійна традиція Природознавство розвивалося в різних культурах і цивілізаціях. Неминущий внесок у пізнання природи внесли філософи і вчені Китаю, Індії, ісламського світу. Саме завдяки арабським (або арабомовним) мислителям європейці познайомилися з досягненнями античної думки, які в самій Європі були втрачені в період раннього Середньовіччя. Праці аль-Хорезмі, ар-Разі, аль-Фарабі, ібн-Рушда (Аверроеса) та багатьох інших не тільки сприяли збереженню […]...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення має грань проблеми, позначена терміном “філософія літератури”. Внаслідок особливої уваги письменника до універсальних аспектів буття, світобудови, сенсу людського життя його […]...
- Філософія науки і філософія техніки Інтереси філософії науки і філософії техніки перетинаються насамперед у сфері методології. Філософія науки являє філософії техніки засоби методологічного аналізу, вироблені в ній на основі природознавства, зокрема фізичного пізнання. Філософія техніки дає першої новий матеріал, заснований на досягненнях технічних наук, для такого аналізу і подальшого розвитку самих методологічних засобів. Багато в чому збігаються і проблемні поля […]...
- Релігійна психологія Релігійна психологія (релігійно-психологічні феномени) – особлива сфера прояву психіки людини, пов’язана з пошуком їм духовної та психологічної “ніші”, ідейних та інших орієнтирів і функціонуюча у формі вірувань, практичних дій і переживань, до яких, як давно вже довели психологи, люди звертаються тоді, коли вони не здатні вирішити свої повсякденні проблеми власними силами в боротьбі за своє […]...
- “Філософія болю і життєлюбства” (Дмитро Павличко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У ліриці Франка потужно розвивалася не тільки громадянська лірика, а й інтимна. Це підкреслив Михайло Коцюбинський, аналізуючи збірку “Зів’яле листя”: “Людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадянськими інтересами. У Франка є прекрасна річ – лірична драма “Зів’яле листя”. Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів […]...
- Ф. І. Тютчев. Єдність світу і філософія природи в ліриці – ПРОЗАМ ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ Становлення американської культури, зокрема літератури, відбувалося паралельно з бурхливим соціально-економічним розвитком Сполучених Штатів як незалежної держави. Молода країна невпинно формувала власну економіку, торгівлю, промисловість, фінанси, розбудовувала нові міста. Інтерактивна вправа – За інфографікою зі с. 68 та іншими джерелами інформації (інтернет-ресурсами, сучасними енциклопедіями) складіть повідомлення за темою “Етапи розвитку американського романтизму”. Місце В. Вітмена в […]...
- Наука, її особливості та соціальні функції. Філософія науки Наука – це діяльність людини по виробленню, систематизації та перевірки знань. Науковим може вважатися тільки добре перевірене і обгрунтоване знання. Знання стає науковим коли воно досягає деякого, досить високого розвитку, порога науковості. Наука починається з спостереження подій, фактів, їх фіксування висловлюваннями, які можливо перевірити. Для науки важливим фактом є виявлення регулярності, так як вона дозволяє […]...
- Середньовічна філософія Поняття “Середньовіччя” введено гуманістами Відродження в XVI ст. Спочатку, аж до XVIII ст. його вживали в зневажливому сенсі. Проте з часом воно стало використовуватися як вираження якісно нового стану морально-світоглядної думки європейців. Для християнської думки з самого початку стрижневим принципом був теоцентризм (грец. Theos – Бог). Цей принцип став основою нового філософського світогляду, в центрі […]...
- Німецька класична філософія – загальна характеристика У західноєвропейській і вітчизняної філософської традиції німецька класика являє собою одну з найпопулярніших і розроблених тем. Багато течії західноєвропейської філософської думки ХІХ – ХХ ст., Такі як марксизм, неокантіанство, трансцендентальна феноменологія, абсолютний ідеалізм, критичний раціоналізм, являють собою розвиток ідей Канта, Фіхте, Шеллінга і Гегеля. Серед науково-дослідних робіт західних мислителів, присвячених німецької класичної філософії, слід виділити […]...
- Філософія Фоми Аквінського – коротко Фома Аквінський, який походив зі знаті Неаполітанського королівства, волів мирні радості науки авантюрному життю феодального барона і, незважаючи на опір з боку батька, поступив в чернечий орден домініканців. Викрадений братами під час від’їзду з Італії в Париж, Фома був в’язнем в замку своїх батьків. По закінченні двох років йому все ж вдалося втекти і оселитися […]...
- Міфологія, релігія, філософія про походження і сутність світу Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно, афективно сприймається середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) сьогодення. […]...
- Філософія російської історії у Кавеліна Відомий історик, юрист, публіцист, філософ XIX століття Костянтин Дмитрович Кавелін (1818-1885) в 1840-х роках виробив свій філософський погляд на хід російського історичного процесу. У боротьбі з історікамі – “екзегетики”, що ставлять метою науки розробку виключно спеціальних сюжетів, він твердженням, що людині вроджене і притаманне “прагнення зрозуміти основний закон історичного життя народу”. Можливість же побудови такої […]...
- Філософія людини План: Проблема сутності людини в історії світової філософської думки. Тіло, душа і дух як розвиваються структурні рівні людського буття. Антропосоціогенезу. Основні концепції антропосоціогенезу. Проблема сенсу життя людини в релігійних, філософських навчаннях, представлених і в наукових підходах. Проблема свободи і відповідальності людини. Волюнтаризм і фаталізм. Специфіка філософського розгляду людини. Проблема сутності людини. Філософія людини охоплює широке […]...
- Киреєвський Іван – філософія Один із засновників слов’янофільського навчання Іван Васильович Киреєвський (1806-1856), почав свою діяльність як західник, але потім під впливом власного брата Петра, Хомякова, інших видних духовних діячів тодішньої Росії, а також філософії Шеллінга прийшов до глибокого містичного вченню, яке ідеалізувало православ’я і російську самобутність, викриваючи разом з тим розсудливу, “гнилу”, уражену “французькою хворобою” освіченість Заходу. Філософія […]...
- Герменевтика Герменевтика (грецьк. hermeneutikos – пояснюю, тлумачу) – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов’язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології та філософії – з тлумаченням Біблії, екзегезою; у протестантських теологів – з інтерпретацією священних текстів у їх полеміці з католицькими богословами. Г. є допоміжною дисципліною […]...
- Філософія: походження, її предмет, структура і функції Філософія: походження, її предмет, структура і функції. Історичні типи філософствування і напрямки в філософії (лекція 2 ч.) План: Поняття світогляду. Основні форми світоглядів. Предмет філософії. Культурно-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія і мистецтво, філософія і наука, філософія і ідеологія. Специфіка філософських проблем. Функції філософії. Історичні типи філософствування. Цілісний підхід або концепція синтезу. Діалектика і […]...
- Російська філософія і російське православ’я Аналіз філософської спадщини мислителів російського середньовіччя лише підтверджує висновок, зроблений в XIX в. І. В. Кирєєвським – характер панівної філософії залежить від характеру пануючої віри. Не тільки залежність, а взаємопроникнення один в одного, підкреслює в XX в. Мартін Бубер, що визнавав, що “важко провести радикальне розмежування між областю філософії і областю релігії”. У такому ракурсі […]...
- Філософія свідомості Говорячи про буття людини, не можна не сказати про його свідомості. Таємниці буття матерії – це в тому числі (а може бути, в першу чергу) і таємниці свідомості. Свідомість структурно багатогранно, адже його складові – і пам’ять, і уява, і мислення, і членороздільна осмислена мова, і багато іншого. Тому, залишаючи за рамками біологічні та медичні […]...
- Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
- Філософія буття “Буття” – неоднозначна категорія в історії філософії. Якщо у Парменіда “буття – це те, що є”, у Платона – “буття є співучасть ідей”, а у Аристотеля – “буття є присутність”, то Кант в бутті вбачав полагание, а Гегель – абсолютну ідею. Для Хайдеггера “буття має місце і час”. Він вважав, що “буття має за своїм […]...
- Елліністична філософія Еллінізм, що охоплює період від завоювань Олександра Македонського до падіння західної Римської Імперії характеризує собою подальшу античну філософію. Відзначається різноманіття шкіл і напрямів цього періоду. У цей час були засновані 4 філософські школи: кініків, скептиків, стоїків і епікурейців. У III в. до н. е. в античному рабовласницькому суспільстві повсюдно вибухнув тривала криза – економічний, соціальний, […]...
- Філософія Абеляра – концептуалізм Французький філософ П’єр Абеляр був найосвіченіших людиною свого часу; він стояв вище номіналістів і реалістів; він дискутував і з тими, і з іншими; його не задовольняв ні Росцеллін, ні Гільйом Шампо. Знаючи глибше Аристотеля, ніж хто-небудь, Абеляр грунтовно вважав, що і номіналізм, і реалізм одно розвинулися на його логіці. Він намагався примирити у своїй філософії […]...
- Філософія неопозитивізму Якщо позитивісти вважали всі традиційні метафізичні проблеми науки в принципі нерозв’язними в силу слабкості та обмеженості людського розуму, то неопозітівісти всупереч їм заявляли, що традиційні проблеми метафізики є уявними проблемами, які слід не поліпшувати, а відкидати, як позбавлені будь-якого сенсу в науковому пізнанні. Такий підхід фактично і став тією генеральної завданням неопозітівістов, які прагнули вигнати […]...
- Філософія епохи Відродження – конспект А) Картина світу епохи Відродження В епоху Відродження (XV-XVI ст.) Картина світу зазнала суттєвих змін. Зміни в першу чергу торкнулися розуміння характеру зв’язку між Богом і світом. Якщо раніше Бог мислився як початок, що протистоїть світу, то тепер Він став розумітися як сила, безпосередньо діє у світі і присутня в речах. Таким чином, світ, як […]...
- Філософія як методологія науки Поняття “методологія” вживається, як правило, у двох основних значеннях. Перше розглядається як система деяких принципів, правил і операцій, застосовуваних у тій чи іншій сфері діяльності, але насамперед у науковому дослідженні. Друге – це вчення про цю систему як про загальну теорію методу. А вона сформувалася в сучасній науці у зв’язку з необхідністю узагальнення та розробки […]...
- Філософія киренаїків У давньогрецькій філософії аскетизму школи кініків протистояв гедонізм киренаїков. “Гедоне” в перекладі з давньогрецької – “насолода”. Гедонізм – етичне вчення, вбачав вищу цінність в насолоді. Кіренаїки бачили в насолоді сенс життя. Засновником Киренской школи був Аристипп з міста Кірени. Кирена – грецький поліс на південно-африканського узбережжя в Лівії (зараз там Кіренаїка). Аристипп був трохи молодший […]...
- Філософія науки Якщо спробувати, не претендуючи на безспірність, позначити специфіку філософського аналізу і предметне поле філософії науки, то можна відзначити наступне. У широкому сенсі філософський аналіз науки включає в себе не тільки гносеологічну, методологічну і логічну рефлексії над наукою, але й аналіз таких проблем, як специфіка суб’єкта наукового пізнання і його еволюція, наука як соціальний інститут, становлення […]...
- Філософія епохи Відродження Ренесанс – явище італійської та світової культури, що охоплює в Італії період з XIV по XVI ст.; в країнах на північ від Альп (північне Відродження) – XV-XVI ст. Це явище – епоха відродження інтересу до античності. Витоки Відродження – в гуманізмі як світогляді, з позиції якого піддавалися переоцінці духовні і художні досягнення попередніх історичних епох. […]...
- Філософія веде за собою науку Народження науки – результат соціокультурного розвитку людства, підсумок поглиблення поділу праці, піднесення різноманітних форм духовної життєдіяльності людей, але передусім – філософії. Вона виникла з внутрішніх пізнавальних інтересів і потреб людства в достовірних знаннях про світ, суспільство, самій людині. Звичайно, попередниками наукового пізнання світу були звичайні, художні, релігійні та багато інші форми пізнання. Для наукового пізнання […]...
- Філософія І. Канта Іммануїл Кант (1724 – 1804) все життя провів у м Кенігсберзі. Творчість Канта ділиться на два періоди: докритичний і критичний. Найбільше значення має останній період, коли він написав свої основні роботи: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика здатності судження” та ін. Суть і завдання філософії, по Канту, зводиться до відповіді на наступні питання: ♦ […]...
- Філософія Ніцше – коротко “Коли [Ніцше] переконався, що немає Бога, їм опанувало таке шалене відчай, що, по суті, незважаючи на його виключне літературне обдарування, йому до кінця життя так і не вдалося адекватно розповісти, що зробили люди, убивши Бога. Але Ніцше не почули. Як і раніше всі думають, що зовсім і не важливо, чи є Бог чи ні Його […]...
- Антична філософія Філософські вчення древніх греків (приблизно з VII ст. До н. Е.), А також їх послідовників – мислителів Стародавнього Риму (кінець I тисячоліття до н. е. і перші століття нової ери), утворює античну філософію. Вона проіснувала в Європі більше тисячі років. Античну філософію представляють наступні вчення. – Ионийская філософія (мілетська – VII-VI ст. До н. е.). […]...
- Пост Кантовська філософія А) Суб’єктивний ідеалізм І. Г. Фіхте Філософія Фіхте (1762-1814) починається з відмови від двох основних положень кантівського вчення – від поняття “речі в собі” і від критики умоглядного філософствування. Згідно Фіхте, поняття “речі в собі” безглуздо. Якщо річ у собі існує, то вона присутня у свідомості і тому є не “річчю в собі”, а “річчю […]...
- Філософія в епоху постмодерну Ряд сучасних західних філософів, намагаючись визначити своєрідність пережитого людством історичного періоду, називають його епохою постмодерну. Незважаючи на те, що поняття постмодерну не набула чіткого логічного змісту і ще не вироблені строгі критерії його виділення, воно може бути корисним в аналізі процесів, що відбуваються в сучасному світі, філософії та інших формах культури. Постмодерн співвідноситься з епохою […]...
- Філософія Канта А) Трансценденталістская картина світу В рамках німецької класичної філософії, що охоплює кінець XVII-XIX ст., Склалася особлива форма ідеалістичного світогляду, що отримала найменування трансценденталізму. У перекладі з латині термін “трансцендентальне” означає “перехідний кордону”. Дане поняття було використано Кантом для позначення пізнавальних здібностей людини, що виходять за межі індивіда і охоплюють всіх людей. Тому трансцендентальну філософію можна […]...