Рекорди морів та океанів
Найшвидша течія у відкритому океані – це Сомалійська течія на півночі Індійського океану. Її швидкість становить 12,8 км/ч.
Найсильніше течія – це водний потік в районі бистрин Наквакто в протоці Сінгсбі (провінція Британська Колумбія, Канада). Місцями цей водний потік досягає швидкості 30 км/ч.
Відповідно до вимірів, виконаних в 1982 році, течія Західних Вітрів в Південній Атлантиці переміщувала за одну секунду водні маси об’ємом 130 мільйонів куб. м.
Найбільша ділянка спокійної води – це Саргасове море. Тут, у північній частині Атлантичного океану, приблизно шість мільйонів квадратних кілометрів відносно нерухомої води. Майже вся поверхня цього моря покрита водоростями саргаса.
Найбільший архіпелаг – це Малайський архіпелаг в Південно-Східній Азії.
Він включає в себе понад 17 000 островів. Його загальна довжина становить 5600 кілометрів; на ньому розташована Республіка Індонезія.
Найбільший острів – це острів Гренландія.
Його площа становить приблизно 2176000 квадратних кілометрів, що майже в 10 разів перевершує площу Великобританії. Близько 90% площі Гренландії покрито льодом середньої товщиною 2300 метрів. На думку деяких учених, Гренландія являє собою скупчення островів, покритих зверху льодовиковою шапкою, без якої площа її була б значно менше – приблизно 1680000 квадратних кілометрів. Обсяг гренландського льоду становить 2,6 мільйона кубічних кілометрів. Якби весь цей лід раптом миттєво розтанув, то рівень Світового океану піднявся б на 8 метрів.
Цікаво, що назву острова (“Зелена країна”) дав норманський мореплавець Ерік Рудий. Але чому “зелена”? Справа в тому, що влітку 981 року, після тривалого поневіряння по суворому Атлантичному океану, він раптом побачив густий зелений килим мохів і трав на вільних від льоду південно-східних берегах невідомої землі. При цьому він так зрадів, що присвоїв цій землі настільки поспішну і необачну назву.
Найбільший піщаний острів у світі – це острів Фрейзер (штат Квінсленд, Австралія).
Довжина піщаної дюни на ньому дорівнює 120 кілометрам.
Найбільший острів, оточений в основному прісною водою, – це острів Маражо в Бразилії, в дельті річки Амазонка. Його площа становить 48000 квадратних кілометрів.
Найбільший атол – це атол Кваджалейн (Маршаллові острова, Тихий океан). Він має протяжність 283 кілометри і містить в собі лагуну площею 2850 квадратних кілометрів.
Найширша протока – це Дейвісова протока, що знаходиться між островами Гренландія та Баффінова Земля. У найвужчому місці його ширина становить 338 кілометрів.
Найвужча з судноплавних проток – це протока Дофуті, що розділяє японські острови Содо і Мае. Там, де ці два острови з’єднані мостом, ширина протоки становить усього 9,93 метра.
Найглибша точка Світового океану знаходиться в Маріанському жолобі (Тихий океан).
У 1995 році японський зонд “Каїка” досяг там глибини 10 911 метрів.
Найчистіше море – це море Уедделла біля берегів Антарктиди. Коли голландські дослідники в 1986 році проводили вимірювання в морі Уедделла, білий “диск Секкі” було видно там при сонячному освітленні і абсолютному штилі аж до глибини 79 метрів. Це пояснюється тим, що концентрація хлорофілу (зеленого рослинного барвника) навіть у верхніх шарах морської води через низькі температури не перевищує там 0,01 мг / куб. м. Для порівняння: в дистильованій воді диск Секкі залишається видимим до глибини 80 метрів.
Найменш прозорими є води Білого моря, де максимальна глибина видимості становить лише 8 метрів.
Найбільший морська затока – це Мексиканська затока.
Її площа становить 1544000 квадратних кілометрів. Довжина її берегової лінії від мису Сейбл (штат Флорида, США) до мису Каточе (Мексика) складає 500 кілометрів.
Найпівденніша точка Світового океану – це язик льодовика Скотта, що знаходиться всього в 320 кілометрах від Південного полюса.
Температура води на поверхні моря може знижуватися до -2°C в Білому морі і підніматися до +36°C влітку на мілководних ділянках Перської затоки і Червоного моря.
Найвища температура, коли-небудь зареєстрована в океані, дорівнює +404°C. Вона була виміряна в 1985 році в районі гарячого джерела на відстані 480 кілометрів від західного узбережжя Мексики. У цьому місці були виявлені потужні підводні гейзери, які б’ють з глибини 2400-2650 метрів. Нагріта до такої температури вода не перетворюється на пару, так як знаходиться під великим тиском.
Найбільше море – це Південно-Китайське море.
Його площа дорівнює 2,97 мільйона квадратних кілометрів.
Найбільша висота хвилі, виміряна за допомогою приладів, – це хвиля заввишки 26 метрів, зафіксована 30 грудня 1972 року в Північній Атлантиці британським судном “Уезер Ріпортер”. Під час урагану, що бушував 6-7 лютого 1933 між Манілою (Філіппіни) і штатом Каліфорнія (США), висота однієї з морських хвиль досягла 34 метрів.
Найбільша товщина крижаного панцира, рівна 4,78 кілометра, була встановлена в результаті електромагнітного зондування з використанням радіохвиль 4 січня 1975 в 440 кілометрах від узбережжя Землі Уїлкса в Антарктиді.
Найбільший риф – це Великий Бар’єрний риф біля берегів Австралії.
Він являє собою гряду коралових рифів і острівців, що протягнулася на 2300 кілометрів від південних берегів острова Нова Гвінея вздовж північно-східних берегів Австралії в Кораловому морі. У північній частині його ширина не перевищує 2 кілометрів, а в південній – корали спорудили потужний ланцюг шириною 150 кілометрів.
Великий Бар’єрний риф налічує приблизно 2500 дрібних острівців, мілин і рифів, проте точної їх кількості ніхто не знає, адже деякі з’являються над поверхнею моря тільки під час відливу. Загальну площу Великого Бар’єрного рифа оцінюють в 210 000 квадратних кілометрів. Люди називають це місце “восьмим чудом світу”.
Саме далеке від моря місце – це пустельний район на півночі Китаю в провінції Сіньцзян. Розташоване неподалік від передгір’я Тянь-Шаню місто Урумчі занесене до Книги рекордів Гіннеса як найбільш віддалене від моря місто на планеті – до найближчого узбережжя звідси 2500 кілометрів.
Найбільш віддаленим від суші місцем є точка з координатами 47 ° 30 ‘південної широти, 120 ° західної довготи в південній частині Тихого океану. Вона розташовується приблизно в 2575 кілометрах від трьох островів:
- Піткерн; Петра Першого; Дюсі.
Самий відокремлений куточок Землі, який належить Великобританії – це вулканічний острівець Трістан-да-Кунья, що знаходиться в Південній Атлантиці. Від найближчого населеного пункту – острова Святої Єлени (того самого, куди був засланий Наполеон Бонапарт) – його відділяють 2120 кілометрів, а до Африки звідти – 2740 кілометрів. Площа острова складає 98 квадратних кілометрів; на ньому живуть всього близько 300 чоловік.
Найбільша риба у світі – це китова акула, що харчувалася планктоном і поширена в південних частинах Атлантичного, Тихого і Індійського океанів. Найбільший екземпляр, згідно точним вимірам, проведеним вченими, мав 12,65 метра в довжину. Ця акула була спіймана біля острова Баба поблизу Карачі (Пакистан) 11 листопада 1949.
Найменша з усіх морських риб – це карликовий бичок, що мешкає в Індо-Тихоокеанської області. За результатами обмірів, проведених у 1978-1979 роках, середня довжина тіла самців склала 8,9 міліметра, а самок – 9 міліметрів.
Найшвидша риба – це вітрильник.
В ході серії випробувань, проведених в риболовецькому таборі Лонг-Кі (штат Флорида, США), вітрильник проплив 91 метр за три секунди, тобто на швидкості в 109 км / ч.
З морських ссавців найбільшу швидкість (приблизно 55 км / ч) розвиває велика косатка.
З рептилій, що живуть в морі, шкіряста черепаха вважається не тільки найважчою, але і найшвидшою.
Вона може пересуватися у воді зі швидкістю до 35 км / ч. Таким чином, шкірястій черепасі належить абсолютний рекорд по швидкості серед всіх рептилій, а не тільки морських.
Найбільш глибоководними вважаються риби, що відносяться до роду Bassogigas. З науково-дослідного судна “Джон Еліот” вдалося зловити бассогігаса на глибині 8000 метрів.
Найбільша медуза – це арктична ціанея, поширена в північно-східній частині Атлантичного океану.
Екземпляр цієї медузи був викинутий на берег біля затоки Массачусетс (США) в 1970 році:
- Діаметр її парасольки дорівнював 2,28 метра; Довжина щупалець – 36,5 метра.
Найповільніше зростання показує глибоководна двустворка Tindaria Callistiformis, що мешкає в північній частині Атлантичного океану. Вона росте повільніше всіх інших тварин. Щоб дорости до 8 міліметрів, їй необхідно близько 100 років.
Найбільшою раковиною серед молюсків володіє гігантська морська тридакна, що мешкає на коралових рифах Індійського і Тихого океанів. У 1956 році на острові Окінава (Японія) Була знайдена тридакна довжиною 115 сантиметрів і масою 333 кіло грама.
Найбільша губка у світі – це бочонковидна Spheciospongia Vesparium.
Вона досягає висоти 105 сантиметрів і 91 сантиметра в діаметрі. Ця губка мешкає в Карибському морі і біля узбережжя Флориди (США).
Саме велике морське ракоподібне – це гігантський японський краб Macrocheira Xaempteri. Один екземпляр цього краба важив 18,6 кілограма, а розмах клешнів у нього досягав 3,7 метра.
Найбільша морська перлина була здобута в 1934 році в водах Філіппінських островів. Її довжина склала 24 сантиметри, а ширина – 16 сантиметрів. Вага перлини дорівнювала приблизно 6 кілограмам.
Кожен окремий екземпляр змієвидного корала (Colpophyllia Natans) живе до 400 років.
Антарктичні губки в антарктичних водах ростуть дуже повільно і при дуже низьких температурах. Оцінки, засновані на вимірі збільшення зростання протягом одного року, дають приголомшливі результати: двометрова губка, яка мешкає в морі Росса, повинна мати вік 23 000 років!
(2 votes, average: 2.50 out of 5)