Регресивна інтеграція

Мета регресивної інтеграції – знизити залежність виробництва від сторонніх постачальників. Іншими словами, замість того щоб закуповувати сировину, компанія відкриває власне виробництво. Зазвичай, мова йде про дорогі ресурсах, які формують вагому частину собівартості кінцевого продукту. Прикладом регресивної інтеграції може послужити злиття металургійного заводу з підприємством з видобутку коксівного вугілля або будівництво олійно-екстракційного заводу компанією, що займається виробництвом майонезу.

Переваги регресивної інтеграції

Стратегія регресивної інтеграції добре зарекомендувала себе як спосіб боротьби з недобросовісними постачальниками або монополістами, диктують невиправдано високі закупівельні ціни. Вдаються до неї компанії і в тому випадку, якщо наявні партнери не володіють достатніми ресурсами, для того щоб повністю завантажити виробництво.

Зворотній інтеграція має сенс при потребі у великих обсягах ресурсів.

Недоліки регресивної інтеграції

Впровадженню регресивної інтеграції, як і будь-якої стратегії, завжди передує детальний і перспективний аналіз. Адже поряд з перевагами, у цього процесу існує ряд недоліків, які можуть перетворити сировинний ресурс в непотрібний і при цьому високовитратний баласт.

До недоліків інтеграції з сировинною базою слід віднести:

    Ризик вступу в новий бізнес; Підприємство, чия робота зав’язана на власних сировинних ресурсах, втрачає можливість використовувати коливання ринкової ціни на свою користь; Ризик невідповідності реальним потребам ланок виробництва в сировині.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Регресивна інтеграція