Реформація і освіта
Один з лідерів Реформації, Томас Мюнцер (1490-1525) вимагав руйнування старої школи, ускладнює доступ народу до освіти, особисто створював нові навчальні програми. Хоча сам Лютер вважав, що повноцінне світську освіту повинні отримувати тільки світські і духовні влади, тобто майбутні священики, вчителі, лікарі, він вимагав досить грунтовного початкової освіти для всіх. За його ініціативою в 1524 р світські влада заснувала протестантські школи. Значний практичний внесок у педагогіку вніс і сподвижник Лютера Філіп Меланхтон (1497-1560). Противник схоластики, він обгрунтовував практичні цілі навичок красномовства, а повноцінність освіти оцінював придбанням наукового мислення. Їм написані підручники з діалектиці, фізиці, догматики, грецької і латинської граматики, що включають різні вправи – складання листів, переклади, диспути. Ф. Меланхтон, що виховав учнів по всій Німеччині, сприяв протестантському реформуванню університетів в Віттемберге, Фрайбурзі, Марбурзі, Гейдельберзі, Кенігсберзі, Ієні. Важливий внесок в освіту внесли в Німеччині також Рудольф Агрікола (1445-1523), Іоган Рейхлін (1455-1522), Ульріх фон Гуттен (1488-1523), що підтримували “благородні традиції лицарського виховання”.
Головний ідеолог французької Реформації Жан Кальвін (1509-1564) був далекий був від гуманістичних ідеалів Відродження. Людина благочестивий, але підступний, він навіть спровокував прихожан на розтерзання свого супротивника, іспанського вченого і теолога Мігеля Серветта. Помітивши його на своїй проповіді, він лише сказав: “Я не можу продовжувати, коли в храмі знаходиться диявол”. Поставивши на чільне місце смиренність і покірність, Кальвін практично не визнавав за людиною влади над своєю долею. Проте і він зробив свою справу у просвітництві, перевівши Біблію на французьку мову. Англійські послідовники Кальвіна, пуритани, проробили ту ж роботу стараннями У. Тіндел.
Римсько-католицька церква побачила в Реформації серйозну загрозу ще за кілька років до Варфоломіївської ночі (24.VIII. 1572): Тридентський Собор (1554-1565) закликав на боротьбу з Реформацією інквізицію і “правильне виховання”. Контрреформацію очолив створений в 1534 р орден єзуїтів. Оголосивши головним способом боротьби з єрессю “проповідь, сповідь і виховання”, єзуїти претендували на роль носіїв “католицького гуманізму”. Характерно при цьому, що вони спиралися на багато ідей Відродження. Зокрема, великий вплив на творця ордена Ігнатія Лойолу (1491-1556) надав іспанська гуманіст Х. Л. Вівьес (1492-1536). Провівши більшу частину життя поза Іспанією, Х. Вівьес здобув популярність як автор ряду “сократічеських” педагогічних трактатів і як наставник дочки англійського короля Генріха VII. “Я не знаю людини, викладання якого було б більш ясним, приємним і благотворним”, – відзивався про нього Томас Мор.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)