Реферат на тему “Токсичні відходи”
До токсичних відходів відносяться речовини, здатні надавати отруйну дію на навколишнє середовище. При контакті з флорою, фауною або людиною вони викликають отруєння або руйнування, яке складно, а іноді і неможливо, зупинити. Що відноситься до таких речовин і як їх утилізувати?
Що таке токсичні відходи?
Основна частина такого “сміття” утворюється в результаті діяльності промислових підприємств. Як правило, сюди відносяться різні хімічні компоненти, наприклад: свинець, фосфор, ртуть, калій і інші. Також відходи даної категорії з’являються в лабораторіях, лікарнях, дослідницьких центрах.
Але невелика частина токсичного сміття є і у нас вдома. Наприклад, медичний градусник містить ртуть і його не можна просто викинути в сміттєвий бак. Те ж стосується енергозберігаючих та люмінесцентних ламп (лампи “денного світла”), батарейок і акумуляторів. У них містяться шкідливі і отруйні речовини, тому це – токсичний сміття.
Утилізація побутового токсичного сміття
Продовжуючи тему токсичних відходів в побуті потрібно сказати, що подібне сміття потрібно здавати в спеціальні пункти утилізації. Прийом від населення тих же батарей давно налагоджений в безлічі країн світу. Найчастіше цим займається не державна організація, а підприємці, поєднуючи два в одному: захищають навколишнє середовище від попадання в неї небажаних предметів і заробляють гроші.
В Україні все інакше. Теоретично десь є спеціалізовані компанії з утилізації ламп денного світла і акумуляторів. Але, по-перше, подібне зосереджено у великих містах і в глибинці про утилізацію батарейок ніхто не замислюється. А по-друге, пересічний громадянин дуже рідко знає про існування пункту прийому. Ще рідше люди знаходять дані організації, здаючи туди токсичний сміття. Практично завжди його викидають разом з побутовими відходами, в результаті чого зламані медичні градусники з ртуттю потрапляють на сміттєві полігони.
Утилізація промислового сміття
Інша справа з відходами підприємств і установ. Відповідно до законодавства, всі відходи заводу або лабораторії оцінюються на ступінь небезпеки, їм присвоюється певний клас і видається спеціальний паспорт.
Ті ж люмінесцентні лампи і термометри з організацій частіше все-таки потрапляють на офіційну утилізацію. Так відбувається через суворого державного контролю, а також можливості відстежити дії, наприклад, заводу, чого не скажеш про звичайне населення. Промислові токсичні відходи утилізуються на спеціальних полігонах. При цьому технологія утилізації безпосередньо залежить від виду сміття і його класу небезпеки.
Класи небезпеки відходів
Законодавчо в Україні встановлено п’ять класів небезпеки. Вони позначаються цифрами в порядку зменшення. Тобто, 1 клас означає максимальну небезпеку для навколишнього середовища і відхід з таким класом вимагає спеціального утилізаційного процесу. А відхід 5 класу можна спокійно викинути в звичайний сміттєвий бак, так як він не заподіє шкоди ні природі, ні людям.
За призначення класів небезпеки відповідає Державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Відходи вивчаються відповідно до розроблених методиками і аналізуються на предмет наявності шкідливих і отруйних речовин. Якщо зміст таких перевищує певний рівень, відхід визнається токсичним і отримує відповідний клас. Всі подальші дії з ним спираються на інструкції по роботі з відходами призначеного класу небезпеки.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)