Редьярд Кіплінг. Балада про Схід і Захід. Ідеї миру й дружби. Динаміка образів головних героїв
Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю Кіплінга; формувати уміння аналізувати образи-персонажі, їх характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами; сприяти вихованню почуттів дружби, шляхетності та чесності, розвитку аналітичного мислення учнів.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Життя і творчість Р. Кіплінга вражають своєю насиченістю і жахливими протиріччями. Вони припали на час, коли християнські чесноти – любов і милосердя – підім’яла під себе міждержавна жорстокість, ненаситність та загарбницька політика.
У душі Редьярда Кіплінга одночасно жили Захід і Схід, які, за його ж власними словами, “з місць не зійдуть, поки не стане Небо з Землею на страшний Господній суд”.
Майбутній письменник народився і провів раннє дитинство у колонізованій англійцями Індії, одержав освіту у школі та у військовому коледжі в Англії, де його виховували як “будівничого імперії”. Будучи залюбленим у життя та побут індусів і їхню країну, вражаючи співвітчизників історіями про екзотичні, незвідані землі, він став “пророком британського імперіалізму”. Його ідеї були досить прості: “Імперія вище всього, англосакси покликані нести світло цивілізації іншим народам, борг англійця – беззавітно служити батьківщині”. Все життя прославляв колоніальну політику і навіть втратив єдиного сина, віддавши його на війну. Патріотичні вірші Кіплінга були гарно написані, вони підтримували бойовий дух британських солдатів, які, воюючи за те, що їм не належить, проливали чужу кров.
Літературний диктант.
1. Англійський поет і прозаїк Редьярд Кіплінг народився в
2. Освіту отримав у ___________________________________________
3. Перша професія ___________________________________________
4. Перша спроба пера ___________________________________________
5. Подорожував країнами ___________________________________________
6. Знаменита “Книга джунглів” була написана в ___________________________________________
7. “Книга джунглів” – це історія про ___________________________________________
8. Редьярд Кіплінг став першим англійцем, що отримав у 1907 році ___________________________________________
9. В основу “Балади про Схід і Захід” покладена історія про ___________________________________________
10. Образи Камаля та Полковничого сина втілюють найкращі людської якості ___________________________________________
11. Головна ідея “Балади про Схід і Захід” ___________________________________________
12. Редьярд Кіплінг написав автобіографічну книгу ___________________________________________
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
– Як ви розумієте першу строфу поезії’ (“Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не ЗІЙТИСЯ ВДВОХ, ДОПОКИ Землю і Небеса на Суд не покличе Бог”)? (Автор зображує два різних світи з їхніми системами цінностей, поглядів і законів.)
– Як ви гадаєте, чи є цей вислів закінченою думкою, абсолютним ствердженням про несумісність Заходу і Сходу, чи теза потребує детальніших нтерпретацій в наступних рядках поезії? (За двома процитованими рядками йде їхнє заперечення:
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних звітів!)
– Як називається такий художній засіб? (Антитеза)
– З якою метою автор використовує антитезу? (Захід і Схід – антитеза різних культур, але автор використовує її, щоб показати, мова в творі буде не стільки про особливості Заходу і Сходу і їх відмінності, як про сильних людей (Камаль – син полковника), які протистоять один одному: уся балада – послідовне спростування тези, палкий гімн силі людського духу, що дає змогу різним людям звестися над кастовими і національними забобонами й простягти один одному руки.)
– Хто є головними героями твору і в чому суть конфлікту між ними? (Зіткнення двох ворогів – представників різних цивілізацій – Сходу (Камаль) і Заходу (Полковничий син) змальовано не як протистояння цивілізації і дикунства, а як сутичку двох рівних противників.)
– З яким звіром порівнює автор своїх героїв? Чому? (“Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів!” – двох вовків із різних зграй. Вовки сильні і войовничі, сміливі.)
Учитель. Так, у міфологічних поданнях багатьох народів Євразії й Північної Америки образ вовка був переважно пов’язаний з культом проводиря бойової дружини (або бога війни) і родоначальника племені. Порівняння воїна з вовком сягає своїм корінням індоєвропейської міфології. Вовк – істота, наближена до Бога. Так, у скандинавській міфології вовк співвідносився з ватажком бойової дружини або з богом війни.
У останній якості вовк виступає і у давньогерманській традиції. Вовк супроводжує бога Одіна. До цієї групи архетипів належить і порівняння війська, військового загону з вовчою зграєю. У індійському епосі “Махабхарата” Віхам також представлений в образі воїна-вовка. Таким чином, у даному архетипі перехрещуються Схід і Захід, тобто Кіплінг поєднує у своєму вірші західну і східну традиції.
– Що об’єднує героїв твору, які є ворогами? (Незважаючи на відмінності цих цивілізацій, їх представників можуть об’єднувати сильні почуття й цінності – Честь, Мужність.)
– Яким зображено сина полковника? Зачитайте.
(На коня скочив Полковничий син, був гарячий кінь вороний –
Серце б’є, наче дзвін, шиї гордої згин як шибениця міцний.
Мчить юнак на коні, ось вже форт вдалині, і там чекає обід,
Але як злодія хочеш догнать, тоді баритись не слід.
І знову вершник в погоню летить швидше пташиних зграй,)
– А яким ми бачимо Камаля? Чи легко його наздогнати і здолати? (Він незбагненний, спритний і сильний. “Хто знає нічного туману шлях, той Камалеві знає путі.”)
– Який епізод твору є найбільш напруженим – кульмінаційним? Яку роль відіграє цей епізод? Зачитайте його. (“…Вороний, мов зранений бик, біжить за ланню легкою вслід. Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку.”)
– Як діє Камаль, коли його ворога спіткала невдача і він “в гірський потік упав на всьому скаку”? (Він не скористався його становищем, щоб убити, а допоміг піднятись на ноги: “Тоді Камаль повернув назад і звестись поміг юнаку. Він вибив з руки його пістолет – там буть не могло борні”.)
– Чи міг Камаль вчинити інакше? Чому він діє саме так? Які рядки поезії підкреслюють порядність Камаля, зображують його як людину честі? (“І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле”.)
– Зачитайте, як герої характеризують один одного? Ким вони стали при зустрічі – непримиренними ворогами чи справжніми друзями? (Йому відповів Полковничий син: “Я мусив честь берегти.
В дарунок від батька лошицю візьми – бо справжня людина ти!”
Та лошиця підбігла до юнака і ластитись почала;
“Нас двоє сильних, – сказав Камаль, – та вона до тебе пішла.”)
– Який епізод свідчить про те, що вони відчули один до одного повагу і готові довірити один одному найдорожче, що в них є? (В дарунок від батька лошицю візьми…Тож хай в дарунок від крадія тобі принесе вона
Вуздечку коштовну, моє сідло, і срібні два стремена!”
Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук:
“У ворога ти відібрав один, а другий дарує друг!”
Камаль промовив: “Дарунок твій лише за дарунок прийму.
Твій батько сина до мене послав – я сина віддам йому!”)
– Який наказ дає Камаль синові? Про що свідчать його слова?
“Ось твій господар,- сказав Камаль,- він водить дозірців загін,
Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він.
Допоки я або смерть твоя не обірвуть цих пут назавжди,
Всюди за ним крізь вогонь і дим оборонцем вірним іди.
Хліб Королеви їстимеш ти, тож її борони закон,
І, як треба, зруйнуй свого батька дім, щоб у спокої жив кордон.
Кавалеристом відважним стань, тримайся твердо в сідлі,
І Резальдаром зроблять тебе, а я, може, помру в петлі!”
– Чи стане син Камаля дійсно вірно служити сину Полковника? Зачитайте рядки поезії, в яких є відповідь на це питання.
(“Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах.
І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах:
І братню клятву вони дали, розрізавши дерну настил,
На рукоятці та лезі ножа, і на імені Господа Сил.”)
– Як син Полковника пояснив своїм воїнам, чому привіз із собою ворога? (“Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!”)
– Якими строфами закінчується твір? Як називається такий композиційний прийом? З якою метою Кіплінг його застосовує? (Перша і остання строфа однакові. Цей прийом має назву “обрамлення”. Використано з метою підкреслення ідеї миру і дружби між людьми різних цивілізацій.)
– Динамічними чи статичними є образи головних персонажів? (Образи динамічні, вони розвиваються, змінюється їх ставлення один до одного, вони зуміли усвідомити справжні духовні цінності, які здатні об’єднувати людей різних рас і національностей.)
– Доведіть, що цей твір за жанром є баладою. (Ліро-епічний жанр, легендарно-історичний характер твору, напружений сюжет, несподівана кінцівка.)
IV. Підсумок уроку
Спільний висновок учнів і вчителя. (Учні висловлюють власне ставлення до порушених у творі філософських і моральних проблем.)
Вчитель (слайд 9). Отже, Кіплінг лишив нам прекрасні балади і вірші, де звучить віра в силу і мужність людини. Всупереч усім вирокам критики, його твори продовжують читати в різних країнах світу. Видно, є у віршах і оповіданнях Кіплінга якась таємнича магнетична сила, якщо його знають і люблять не тільки в Англії, але й в Індії, у США, у Франції, в Україні, якщо ним захоплювалися такі несхожі один на одного письменники, як Марк Твен і Максим Горький, Бертольд Брехт і Микола Гумільов, Юрій Олеша й Ернест Хемінгуей.
У “Баладі про Схід і Захід” він яскраво продемонстрував світу перемогу активного творчого духу над усім закляклим, перевагу високих моральних і етичних цінностей над нетривкими матеріальними здобутками, уміння не втрачати почуття гідності за жодних обставин.
Пропоную вам ще раз прочитати цей твір, намагаючись передати інтонаційно характери сильних особистостей.
Виразне осмислене читання балади учнями (ланцюжком).
V. Домашнє завдання.
Прочитати С. 125-128, вірш “Якщо…” вивчити напам’ять.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)