Редьярд Кіплінг (1865-1936). “Балада про Схід і Захід” – БИЛИНИ ТА БАЛАДИ
Тема. Редьярд Кіплінг (1865-1936). “Балада про Схід і Захід”. Протистояння і примирення Сходу й Заходу в “Баладі про Схід і Захід”. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв
Мета: навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст та особливості його балади; розвивальна: розвивати образне та критичне мислення, навички виразного читання ліро-епічних творів, їхнього аналізу, висловлення власних думок та вражень; виховна: сприяти формуванню почуття толерантності, поваги до людської гідності, прагнення змінювати світ на краще.
Обладнання: портрет письменника, наочні матеріали до біографії, видання творів, ілюстрації до них.
Теорія літератури: літературна балада, художні образи, художні засоби.
Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань читання складених учнями портретів ідеального батька (вихователя, опікуна та ін.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
Звернення вчителя до учнів
– Пам’ятаєте книгу, мультфільми та кінофільми про хлопчика Мауглі, якого виростили вовки? Її автор – Р. Кіплінг – знову з нами, але вже як поет. Англієць Кіплінг виріс в Індії, захопився її природою, звичаями, традиціями, багатющим фольклором, а найбільше – народом. Понад усе він прагнув миру між людьми, порозуміння, незважаючи на таку суттєву різницю в поглядах, вірі, мові, навіть кольорі шкіри. Це й буде темою нашого уроку.
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Ознайомлення з біографією письменника за підручником
2. Опрацювання рубрик та коментарів. Бесіда за запитаннями підручника (вибірково)
3. Доповнення вчителя, перегляд ілюстративних матеріалів
4. Виразне читання твору Р. Кіплінга “Балада про Схід і Захід”
5. Словникова робота, обмін враженнями
6. Бесіда
– Чого, на вашу думку, в Сході та Заході більше – спільного чи відмінного?
– Чи є позитивні сторони в колонізації розвиненими країнами менш розвинених?
– Якого характеру конфлікт між Камалем і полковничим сином – колонізатора й колонізованого чи злодія, грабіжника та представника законності?
– Чи не здався вам Камаль занадто довірливим, занадто вдячним і не зовсім чесним щодо свого народу?
– Визначте ідею твору.
Очікувані відповіді
– Утвердження миру та дружби.
– Уславлення мужності, відваги, відповідальності.
– Заклик до толерантності, знаходження способів компромісу, мирного співіснування.
7. Спостереження над жанром та будовою балади, виконання завдань аналітичного характеру
– Доведіть, що твір Р. Кіплінга за жанром – літературна балада.
– Проаналізуйте композицію та сюжет балади. (Балада має кільцеву композицію: рядки, наведені вище, повторюються в кінці твору. Весь він – немовби відповідь на питання, болюче і водночас просте. Зіткнення двох ворогів – представників різних цивілізацій – Сходу (Камал) і Заходу (син полковника) – змальовано не як протистояння цивілізації і дикунства, а як сутичку двох рівних противників, двох вовків із різних зграй.)
Учитель. Порівняння воїна з вовком сягає своїм корінням індоєвропейської міфології. Вовк – істота, наближена до бога. Так, у скандинавській міфології вовк співвідносився з ватажком бойової дружини або з богом війни вовк супроводжує бога Одіна. У якості ватажка вовк виступає і у давньогерманській традиції до цієї групи архетипів належить і порівняння війська, військового загону з вовчою зграєю. У індійському епосі “Махабхарата” Біхам також представлений в образі воїна-вовка таким чином, у даному архетипі перехрещуються Схід і Захід, тобто Кіплінг поєднує у своєму вірші західну і східну традиції.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Робота з висловлюванням
– Прокоментуйте висловлювання одного з літературознавців про баладу Р. Кіплінга: “Суперник заслуговує на повагу, якщо веде війну за правилами, чи то троянці у Гомера, чи то афганець Камал у Кіплінга. Противники – туземці для автора “Казармених балад” – не істоти нижчої раси, а люди, які анітрохи не гірші за білих Просто представники інших народів та інших культур грають у ту саму гру, але за іншими правилами У цьому плані своєрідним маніфестом стала “Балада про Схід і Захід”:
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!
За руку схопив Камаль юнака, і погляд його горів:
“Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів!”
Р. Кіплінг зміг позбавитися свого імперіалістичного світогляду і створив образ Індії як вічної, неповторної, казкової країни у філософському романі “Кім” (оскільки Індія виховала його як людину і як письменника і відчуття її багатого культурного минулого не покидало автора з дитинства), а також у серії поетичних творів, основним з яких є “Балада про Схід та Захід” Індія стала для Р. Кіплінга джерелом натхнення. А в світі сучасних подій ці слова Р. Кіплінга звучать як пророцтво і закликають знаходити компроміс між державами, впроваджуючи діалог цивілізацій, щоб співіснувати без війн і конфліктів, поважаючи одна одну як рівну собі”.
VI. Домашнє завдання
Уміти розповідати про життя і творчість письменника, про історичну основу балади та її жанрові особливості
Навчитися виразно читати, аналізувати твір, висловлювати свої думки і враження
Підготувати повідомлення про Схід і Захід
VII. Підбиття підсумків уроку
(1 votes, average: 5.00 out of 5)