Реальне та фантастичне в повісті “Різдвяна пісня в прозі” – ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ – І семестр

Мета: з’ясувати функцію фантастичних елементів у повісті, зробити висновки про щасливий фінал як особливість “різдвяного” оповідання; визначити особливості композиції твору; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати високі моральні якості.

Обладнання: схеми, тексти повісті.

Народ полюбляє щасливі фінали не від слащавого оптимізму – в ньому

Ще жива стара мрія про перемогу над драконом, про торжество обранця небес.

Г. К. Честертон

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми і мети уроку

II. Узагальнення й систематизація знань

1. Ознайомлення з літературознавчими термінами

Фантастика – те, що не існує в дійсності, створене фантазією, уявою. Композиція – побудова, розташування і взаємозв’язок всіх частин твору.

2. Робота з текстом

– Знайдіть у тексті повісті описи трьох Духів. Зачитайте їх.

Як ви гадаєте, чому Духи виглядають саме так? (Дух Минулого Різдва схожий на дитину і має в собі джерело незгасимого, яскравого світла – можливо, це те найкраще, що є в людях у дитинстві і що вони з часом старанно прагнуть затамувати.

Дух Теперішнього Різдва – життєрадісний, сильний, веселий. З усіх трьох Духів він – найенергійніший і найприємніший. Можливо, тому, що це Різдво – його, і Скрудж може змінитися на краще саме в цей час.

Дух Майбутнього Різдва – найпохмуріша постать, невизначена, мовчазна. Він має такий вигляд, очевидно, через те, що нічого приємного показати Скруджу не зможе. Смерть, зрада, радість людей від його загибелі – все це вражає і разом з тим зцілює душу героя.)

– Чи можна назвати образи Духів фантастичними?

– Навіщо автор використовує ці образи у творі? (Фантастичні образи трьох Духів Різдва покликані змусити душу Скруджа здригнутися, перетворити людиноненависника на людинолюбця.)

– Які ще елементи фантастики використовує Діккенс у повісті?

– Подорож у просторі і часі;

– образи привидів (Марлі та інших).

Зачитайте цитати.

Висновки. Функція фантастичних елементів у творі

У “різдвяних” творах традиційно використовуються надприродні образи вихідців з того світу, грішників, приречених на вічні муки: “…до Скруджа донеслися якісь незрозумілі звуки: неясні і безладні, але невимовно жалібні плачі і стогони, тяжкі зітхання розкаяння і гіркого жалю.

Він побачив безліч привидів. З жалібними криками вони неспокійно носилися у повітрі туди і сюди, і усі, як і дух Марлі, були у ланцюгах”.

– Надприродний світ, що стривожив Скруджа у свят-вечір, був покликаний не стільки налякати, скільки попередити про наслідки грішного життя, життя без Бога у серці.

– Лише фантастична подорож у часі і просторі могла так сильно вплинути на героя, чия душа дивно зчерствіла і заскорузла.

– У чому полягає реалістичність “Різдвяної пісні в прозі”? (В описі деталей побуту, зображенні суспільного устрою Англії, наслідків недосконалості цього устрою, що проявляється у соціальному розшаруванні суспільства, в якому люди мало не вмирають з голоду.)

3. Робота з епіграфом

– Прочитайте вислів Г. К. Честертона, автора однієї з кращих книг про Діккенса, написаних на його батьківщині.

– Поясніть, чому Діккенс використовує щасливий фінал у своєму творі. (По-перше, це особливість “різдвяного” твору, по-друге, так виявляється віра письменника у силу добра, у здатність людини переродитися.)

– З якими творами зближує щасливий фінал “Різдвяну пісню у прозі”? (З народними і літературними казками, тому що щасливий фінал – неодмінна прикмета казки.)

4. Спостереження за композицією твору

“Різдвяна пісня у прозі” має підзаголовок “Свят вечірнє оповідання з привидами”. Оскільки вона названа у заголовку “піснею”, автор і розділи твору називає відповідно “строфами”.

Реальне та фантастичне в повісті Різдвяна пісня в прозі   ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ   І семестр

Діккенс намагався надати гармонічної стрункості побудові твору – реальні побутові картини першої і п’ятої строф немовби обіймають, облямовують три центральні розділи, сповнені фантастичних образів і видінь, що являються уві сні головному персонажу – старому скнарі Скруджу.

ІІІ. “Літературні паралелі”

Різдво – особливе свято, час, коли серця людей відкриті одне одному і люди стають добрішими.

Чимало поетів і письменників присвячували свої твори Різдву Христовому, його історії, своїм дитячим спогадам про чарівність цього неповторного свята, що пробуджує у людях кращі почуття.

Елочка с пятью свечами

Без игрушек и сластей

Робко льет скупое пламя

В нищей комнате моей.

Ах, не так же ль у порога

В мой заветный Вифлеем

Сам стою я перед Богом,

Не украшенный ничем!

Только иглами сухими

Всех земных моих тревог,

Только свечками скупыми,

Что Он Сам во мне зажег.

И, мою пуская душу

В путь намеченный едва,

Сам же скоро и потушит –

До другого Рождества!

1947

(Дмитрий Кленовский)

РОЖДЕСТВО

Я бескорыстно и наивно

Люблю в рождественской ночи

Звезды осьмиконечной дивной

Ко мне летящие лучи.

Когда вся церковь замирает,

Раскрыты Царские Врата,

Стоит – земли не задевает

Крылатый ангел. И уста

Не движутся, но льются звуки,

Здесь небо снизошло к земле,

Благословляющие руки

Я ощущаю на челе.

И запах ладана и ели,

Свечей живые огоньки,

И страх, что невесомость в теле –

От прикоснувшейся руки.

Я с этим чудом в мир ступаю –

Надолго хватит! И на всех!

Сверкает в звездах Ночь Святая,

И блестки сыплются на снег.

1998

(Нина Карташева)

– Які почуття викликає свято Різдва в авторів поезій?

– Що поєднує “Різдвяну пісню в прозі” та вірші Д. Кленовського і Н. Карташової?

– Від імені яких героїв повісті можна було б прочитати ці вірші?

IV. Підсумки уроку

– Закінчити наш урок я вважаю доречним читанням вірша О. Я. Яшина “Спешите делать добрые дела”.

СПЕШИТЕ ДЕЛАТЬ ДОБРЫЕ ДЕЛА

Мне с отчимом невесело жилось,

Все ж он меня растил –

И оттого

Порой жалею, что не довелось

Хоть чем-нибудь порадовать его.

Когда он слег и тихо умирал,-

Рассказывает мать,-

День ото дня

Все чаще вспоминал меня и ждал:

“Вот Шурку бы… Уж он бы спас меня!”

Бездомной бабушке в селе родном

Я говорил: мол, так ее люблю,

Что подрасту и сам срублю ей дом,

Дров наготовлю,

Хлеба воз куплю.

Мечтал о многом,

Много обещал…

В блокаде ленинградской старика

От смерти б спас,

Да на день опоздал,

И дня того не возвратят века.

Теперь прошел я тысячи дорог –

Купить воз хлеба, дом срубить бы мог…

Нет отчима,

И бабка умерла…

Спешите делать добрые дела!

V. Домашнє завдання

Письмово відповісти на запитання: “Які уроки я виніс із повісті Ч. Діккенса “Різдвяна пісня в прозі”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Реальне та фантастичне в повісті “Різдвяна пісня в прозі” – ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ – І семестр