Реалізм як літературно-мистецький напрям у європейській та українській літературі. Етапи становлення. реалізм як художній метод відтворення дійсності. головні ознаки реалізму як методу. Суспільно-історичний контекст становлення й розвитку реалізму другої пол. ХІХ ст. Переважання епічних прозових жанрів; соціальна проблематика; актуалізація різностанових проблем; конфлікт людини і середовища тощо. Погляди на літературу як важливий чинник у формуванні національної самосвідомості, боротьбі за соціальні зміни – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО
Мета: формування предметних компетентностей: дати поняття про реалізм та етапи його формування; охарактеризувати ознаки реалізму як літературного напряму, його взаємодію з іншими напрямами в літературі; розвивати словниковий запас, навички зв’язного мовлення; виховувати потребу в саморозвитку та самовдосконаленні; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти.
Теорія літератури: реалізм як напрям і метод (поглиблено).
Обладнання: підручник, набір карток із завданнями для групової роботи.
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Диктант “літературно-історичні епохи та літературні напрями”
Античність, середньовіччя, ренесанс, бароко, класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
Задача нашого уроку – знайомство з черговим літературним напрямом – реалізмом. Ми дізнаємося про реалізм як літературно – мистецький напрям у європейській та українській літературі, розглянемо етапи його становлення, визначимо особливості реалізму як художнього методу відтворення дійсності, головні риси методу, жанри, проблематику. І, нарешті, дізнаємося про те, як вплинули на розвиток цього літературно-мистецького явища суспільно-історичні умови другої половини ХІХ ст.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
Почнемо знайомство з новим для нас літературним явищем – реалізмом. Зараз ви зрозумієте, чому він – явище, а не напрям або стильова течія.
1. Словникова робота
Значення терміну “реалізм”.
Реалізм (тип художнього пізнання світу) – правдиве, об’єктивне відображення дійсності засобами того чи іншого мистецтва.
Реалізм (метод) – художній метод, в основі якого лежить принцип життєвої правди в змалюванні соціального середовища, побуту, суспільних відносин і обумовлених ними типів людських характерів.
Реалізм ХІХ ст. (напрям) – літературний напрям, у якому людина розглядається в її зв’язках із соціальним середовищем. Сформувався у 1820-х рр. певною мірою як заперечення художніх принципів романтизму. Іноді реалізм ХІХ ст. називають “Класичним реалізмом” або “Критичним реалізмом”.
Реалізм – основний напрям у літературі ХІХ ст.
Слово вчителя
Як бачите, термін реалізм – багатозначний. Тим цікавіше буде його вивчати.
2. Самостійна робота з підручником
(Клас об’єднується у групи, кожна з яких отримує завдання дати відповіді на питання, зазначені на картках для кожної групи.)
Завдання для групи 1
Ø Де і коли почалося формування та розвиток реалізму? (У Франції з 30-х років ХІХ століття)
Ø Назвіть причини виникнення явища. (Реалістичний напрям виник як заперечення художніх принципів романтизму)
Ø Які ознаки романтизму заперечують митці-реалісти? (Захоплення фольклором, культом уяви, фантастикою та надприродними явищами, мандрівками в минуле, природою, таємничістю)
Завдання для групи 2
Ø Які історичні події вплинули на розвиток реалізму в Європі і США? (Наполеонівські війни; громадянська війна в США; об’єднання Германії.; розвиток капіталізму; жорстка ринкова боротьба; соціально-демократичні рухи; знакові відкриття в природознавстві; розвиток науково-технічного прогресу)
Завдання для групи 3
Ø Які теми цікавили письменників реалістів? (Письменників цікавили мотиви людської поведінки, приватне життя звичайних людей, часто вони торкалися так званих “низьких” тем – гроші, аморальні вчинки, злочини)
Ø Яка проблематика переважала у творах реалістів? (Соціальна, різностанові проблеми; конфлікт людини і середовища тощо)
Завдання для групи 4
Ø Які принципи та погляди на літературу лягли в основу зображення дійсності? (Неупереджене, об’єктивне зображення життя, показ негативу і позитиву як в людських характерах, так і у житті суспільства; показ літературного героя в тісному зв’язку з оточенням, умовами життя, які впливають на його поведінку, формують характер. Погляди на літературу як важливий чинник у формуванні національної самосвідомості, боротьбі за соціальні зміни.)
Ø Що таке типи? (Типи – узагальнені образи людей, характерні для певної групи суспільства чи соціальної групи, які вирізняються різними варіантами соціальної поведінки.)
Ø Назвіть чинники впливу на розвиток реалізму. (Філософія позитивізму, розвиток природничих і суспільних (економіка, соціологія, психологія) наук.)
Довідка
Позитивізм (лат. Positivus – “позитивний”) – напрям філософії, у якому єдиним джерелом знань вважають конкретні науки. Виник у Франції в 30-х роках XIX століття. Його основоположником був французький філософ і соціолог О. Конт. Позитивісти не визнавали абстрактних теоретичних міркувань, що, на їхню думку, не дають справжньої картини життя. Своєю філософією вони оголосили конкретні науки, які спираються на досвід людини.
Ø Які ознаки реалізму в процесі його розвитку стали характерними для цього мистецького явища? (Зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.)
Завдання для групи 5
Ø Які жанри характерні для реалістичної літератури? (Соціально-психологічний роман, повість, новела, цикли романів, соціально-побутовий роман, історичний роман, роман-епопея.)
Ø Які жанри переважали у творах реалістів? (Переважали епічні прозові жанри.)
Ø Назвіть найвидатніших представників реалізму. (О. Бальзак (Франція), Ч. Діккенс (Англія), Л. Толстой (Росія), Панас Мирний (Україна)
3. Виступи представників груп
Слово вчителя. якщо дуже стисло схарактеризувати етапи становлення реалізму, то можна сказати про своєрідне “двовладдя” у літературі 30-50 років ХІХ століття, коли романтизм і реалізм співіснували. Потім вони розвивалися послідовно: після безперечного панування реалістичної літератури, доби “великих романів” увага читачів була прикута до творчості пізніх романтиків. Згодом романтизм і реалізм існували паралельно, іноді перепліталися у творах неоромантиків.
4. Міні-лекція вчителя. Розвиток українського реалізму
(Учні складають тези лекції, виділяючи етапи становлення українського реалізму.)
Формування та розвиток українського реалізму почався у другій половині ХІХ століття. Він змінив романтизм, але деякі ознаки українського романтизму – етнографізм та героїзація історичних постатей минулого певний час панували у творах реалістів. Це явище можна помітити, наприклад, у “Народних оповіданнях Марка Вовчка” забарвлених романтичним фольклором.
Реалістичні твори Степана Руданського та Анатолія Свидницького зображували життя з позицій народницьких та просвітянських.
Подальшим етапом розвитку українського реалізму була так звана “об’єктивна проза” 80-90-х років. Її представниками були І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франка. Ці письменники-реалісти велику увагу приділяли соціальній та національній тематиці, поряд з описами життя сільських верст населення писали про робітників та нову інтелігенцію на тлі розвитку капіталізму в Росії й Австрії. Їхні твори вирізнялися епічністю зображення. Під впливом Е. Золя, у творах І. Франка з’являються ознаки натуралізму та психологічна мотивація вчинків героїв.
У поезії типовим реалістом був Павло Грабовський, який у своїй творчості віддавав перевагу громадянській тематиці (“Громадська поезія”).
Реалізм, не зважаючи на появу інших напрямків (натуралізм (основоположник – Еміль Золя; естетизм – “парнасці” Д. Г. Россетті, Д. Рьоскін, В. Пейтер та ін.; неоромантизм, представники – Р. Л. Стівенсон, Р. Кіплінг, Е. Ростан та ін.), завжди був актуальним стилем.
Довідка
Натуралісти вважали, що витвір мистецтва повинен бути справжнім “людським документом” – вичерпним описом того чи іншого суспільного явища. Доля персонажів, їхня психологія залежать від спадковості (життєвий шлях, характер героя обумовлені його генами, спадковістю), середовища (персонаж є витвором середовища, у якому формувався) та історичного часу. Натуралісти зняли табу з багатьох тем, яких до того не можна було описувати в літературі.
Естетизм. Письменники-естети проголосили красу головною цінністю, писали лише про вишукане, досконале, прекрасне і навіть вважали, що краса є вищою за мораль (найяскравіший представник – Оскар Вайльд).
Неоромантизм. У 1870-1880-ті роки у деяких країнах набув поширення неоромантизм – повернення письменників до таких романтичних образів, як сильна самотня особистість, а також до тем екзотичних країн, пригод, таємниць. Автори неоромантичних творів багато що взяли від реалізму (наприклад, мистецтво психологічного аналізування у зв’язку з оточенням).
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Інтерактивна вправа “продовжте речення”
□ Реалізм (Тип художнього пізнання світу) – це…
□ Реалізм (Метод) – художній метод, в основі якого лежить принцип…
□ Реалізм ХІХ ст. (Напрям) – літературний напрям, у якому людина розглядається…
□ Проблематика, яка переважала у творах реалістів, – …
□ Характерні ознаки реалізму – це…
□ Представники європейського реалізму – …
□ Українські реалісти – …
2. Складання таблиці “Характерні ознаки романтизму та реалізму”
Романтизм | Реалізм |
Герой – непересічна особистість, обставини – виняткові | Герой – типовий, обставини – типові |
Герой не залежить від умов і місця існування і умов життя, він – самоцінна особистість | Вчинки, психологічний стан героя напряму залежить від середовища |
Дійсність зображується через сприйняття автора твору | Дійсність зображується правдоподібно з опорою на факт |
Ліризм | Об’єктивність |
Фрагментарне змалювання героя (одна-дві виразні риси) | Характер героя багатогранний, внутрішньо суперечливий, неоднозначний |
Конфлікт непримиренний, розв’язання неможливе | Можливий варіант благополучного вирішення конфлікту |
VІ. ПІДСУМОК. РЕФЛЕКСІЯ
□ Я гарно зрозумів (-ла) частину уроку, у якій йшлося про…
□ Я хочу докладніше дізнатися про…
□ Найбільш важким для сприйняття був матеріал про…
□ Я вже дещо знав (-ла) про…
VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріали уроку та конспект уроку.
2. Підготувати запитання для взаємоперевірки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)