Реакційний відкат у суспільному житті та освіті

Реакційний відкат у всіх областях російської суспільного життя, включаючи освіту, почався вже в 1808 р, після невдалого замаху на Олександра. Цей період увійшов в історію під назвою аракчеєвщина, характеризуючись політикою поліцейського деспотизму, паличної муштри, гонінь на будь-які прояви вільнодумства і невдоволення. Царським указом було скасовано надходження селянських дітей в гімназії та університети, введена плата за навчання в парафіяльних, повітових училищах та гімназіях.
У школах знову був введений в якості обов’язкового предмета закон Божий, а університети отримали припис готувати для шкіл його викладачів. Зате було скасовано природознавство. Значну вагу придбав мракобіс М. Л. Магніцький (син чудового математика-просвітителя), який у своїх інструкціях для університетів доводив, що істини, засновані на розумі, “суть лише егоїзм і прихована гординя”. Він стверджував, що “професора в безбожних університетах передають тонкий отрута невір’я й ненависті до законній владі нещасному юнацтву, а тиснення (тобто книгодрукування) розливає його по всій Європі”. Почалися гоніння на викладачів, які підпадали під це звинувачення, М. Магніцкій вимагав навіть “публічно зруйнувати” Казанський університет. При міністрі освіти А. С. Шишкова (з 1824 по 1828) реакційна політика доповнилася доведеним до крайності націоналізмом. “Істинне просвітництво, – писав Шишков, – полягає в страху Божому, який є початок премудрості… а науки корисні тільки тоді, коли, як сіль, вживаються і викладаються в міру”. Прагнення Шишкова викорінити з російської мови іноземні запозичення приймало часом анекдотичні форми, які характерно виражені у відомому памфлеті на Шишкова. Згідно з його вимогами, слід було б скласти наступну фразу: “расфуфиріще надів мокроступкі (калоші) і пішов по топталіщу (тротуару) на позорище (театр)”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Реакційний відкат у суспільному житті та освіті