Радянська культура 1930-х років

Незважаючи на тоталітарний контроль держави на всі сфери культурного розвитку суспільства, мистецтво СРСР у 30 х роках 20 століття не відставало від світових тенденцій того часу. Впровадження технологічного прогресу, а також нові віяння з заходу сприяли розквіту літератури, музики, театру і кіно.

Радянська література в 30-х роках
Відмінною рисою радянського літературного процесу цього періоду стала конфронтація письменників на дві протилежні групи: одні літератори підтримували політику Сталіна і прославляли світову соціалістичну революцію, інші всіляко протистояли авторитарному режиму і засуджували антигуманну політику вождя.

Російська література 30-х років переживала свій другий розквіт, і увійшла в історію світової літератури як період Срібного століття. У цей час творили неперевершені майстри слова: А. Ахматова, К. Бальмонт, В. Брюсов, М. Цвєтаєва, В. Маяковський.

Свою літературну силу показала і російська проза: творчість І. Буніна, В. Набокова, М. Булгакова, О. Купріна, І. Ільфа та Є. Петрова міцно увійшли в гільдію світових літературних надбань. Література в цей період відображала всю повноту реалій державного і суспільного життя.

У творах висвітлювалися ті питання, які хвилювали громадськість в той непередбачуваний час. Багато російські літератори змушені були тікати від тоталітарних переслідувань влади в інші держави, однак і закордоном вони переривали свою письменницьку діяльність.

Радянський театр і естрадна музика
У 30-х роках радянський театр переживав період свого занепаду. У першу чергу театр розглядався як основний інструмент ідеологічної пропаганди. Безсмертні постановки Чехова з часом змінювалися псевдореалістіческімі виставами, що прославляють вождя і комуністичну партію.

Видатні актори, які всіляко намагалися зберегти самобутність російського театру, був піддані суворим репресіям батьком радянського народу, серед них В. Качалов, М. Черкасов, І. Москвін, М. Єрмолова. Така ж доля спіткала талановитого режисера В. Мейєрхольда, який створив свою театральну школу, яка була гідною конкуренцією прогресивного заходу.

З розвитком радіо, в СРСР почався століття зародження естрадної музики. Пісні, які транслювалися по радіо і записувалися на платівках, стали доступними для широкої аудиторії слухачів. Масова пісня в Радянському союзі була представлена творчістю Д. Шостаковича, І. Дунаєвського, І. Юр’єва, В. Козіна.

Радянська влада повністю заперечувала джазовий напрямок, яке було популярним в Європі та США (так в СРСР ігнорувалося творчість Л. Утьосова першого російського джаз-виконавця). Замість цього віталися музичні твори, які прославляли соціалістичний лад і надихали націю на працю і подвиги в ім’я великої революції.

Кіномистецтво в СРСР
Майстри радянського кінематографа цього періоду змогли досягти значних висот у становленні цього виду мистецтва. Величезний внесок у розвиток кіно внесли Д. Вєтров, Г. Александров, О. Довженка. Символом радянського кінематографа стали неперевершені актриси – Любов Орлова, Ріна Зелена, Фаїна Раневська.

Багато фільмів, також як і інші твори мистецтва служили пропагандистським цілям більшовиків. Але все ж, завдяки майстерності акторської гри, впровадженню звуку, якісних декорацій радянські фільми і в наш час викликають справжнє захоплення сучасників. Такі стрічки як “Веселі хлопці”, “Весна”, “Підкидьок” і “Земля” – стали сьогоденні надбанням радянського кінематографа.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Радянська культура 1930-х років