Р. Д. БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ” НАТОВП І ВЛАДА; СКЛАДНЕ ПРОЗРІННЯ ОСОБИСТОСТІ В ТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ
Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння бачення Р. Д. Бредбері проблем натовпу та влади, особистості в тоталітарному суспільстві (за твором “451° за Фаренгейтом”); словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно – художнього аналізу твору; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; соціально-громадянські: вміння виробляти власну позицію та життєві принципи; вміння протистояти будь – яким проявам наруги над особистістю й тоталітаризму; комунікативні: навички роботи в парі та в колективі; інформаційні: навички роботи з підручником і вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).
Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.
Основні терміни й поняття: сюжет, ідея, проблематика, художні образи, художні засоби.
Міжпредметні зв’язки: історія, географія, фізика, хімія, біологія.
Обладнання: підручник; літературознавчий і тлумачний словники; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Шпигунські пристрасті, детектив, бойовик, інтригу, фантастику змішано в романі-антиутопії Рея Дугласа Бредбері “451° за Фаренгейтом”, наче у різнобарвному коктейлі. А фінал – як у “новій” драмі: відкритий… Він – на розсуд читача, для його міркувань і здогадів. І це робить роман незвичайним, захопливим, повчальним, хоча про мораль, ідею твору – у письменника ані слова. З одного боку, він ніби зазирає в майбутнє, застерігає від помилок, які можуть у тому майбутньому мати фатальні наслідки, а з іншого – говорить про минуле: тоталітарний режим, трагедію особистості в ньому, жорстоке переслідування інакомислячих, самвидав тощо. Про це поміркуємо сьогодні на уроці.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
1) Робота з текстом літературного твору
ü Перекажіть третю частину твору Рея Дугласа Бредбері “451° за Фаренгейтом”.
2) Творча робота
ü Презентуйте створені вами ілюстрації, буктрейлери до роману Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Міні-лекція вчителя. словникова робота (запис до зошитів)
– розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.
Натовп – це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.
Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо – транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’їзду винуватців аварії. Це пов’язано з процесом так званого емоційного кружляння – натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.
Експресивний натовп – це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.
Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників – фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.
Дієвий натовп – соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).
Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.
Панічний натовп об’єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.
Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей – це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість – емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.
Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.
Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.
Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.
Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).
Завдяки ЗМІ інформацію можна:
■ спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);
■ відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);
■ інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;
■ приховати, водночас акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткові можливості для маніпулювання аудиторією (наприклад, створити так званий інформаційний шум, тобто знизити міру сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування);
■ спотворити – подати неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом, адже відповідно до закону випередження (сформульованому ще 1925 р. американським психологом М. Лундтом) будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший уплив на аудиторію, ніж наступні;
■ поширювати з акцентуванням уваги на певній особливості як єдиному правильному варіанті. За рахунок цього створюватиметься ілюзорнийефект підтримання трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, що призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись, побоюючись будь-яких санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Чим частіше це повідомлення повторюватиметься у ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити – так звана модель спіралі мовчання.
2. Евристична бесіда
ü На вашу думку, як усе щойно вами почуте проектується на вивчений твір? (Варіанти відповідей учнів.)
3. Коментар учителя
– Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі “451° за Фаренгейтом”.
4. Міні-диспут
ü Чи згодні ви з висловлюванням Ж. А. Пуанкаре, французького математика й філософа: “Уся міцність цивілізації залежить від Науки та Мистецтва”? Свою думку обгрунтуйте.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ
Вікторина “Для уважних читачів”
ü Визначте, хто з героїв роману “451° за Фаренгейтом” р. Д. Бредбері сказав ці слова.
■ “Це було б смішно, якби не було так серйозно”1. (Фабер.)
■ “Важко визначити мить народження дружби. Коли по краплині наповнюєш посудину, буває одна, остання, яка переповнює її, й рідинапереливається через вінця; отак і серед багатьох добрих вчинків є якийсь, що переповнює серце”. (Монтег2.)
■ “Зрештою, ми живемо в таку пору, коли люди не мають жодної цінності. людина – наче паперова серветка: в неї висякуються, зминають, викидають. Ніхто не має свого обличчя”. (Дядько Кларіс Маклелен.)
■ “Ненавиджу римлянина на ймення Статус-Кво… Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми. Не проси гарантій, не шукай спокою – його зараз не існує на білому світі. А коли і є, то він родич мавпи-лінивця, що висить день і ніч на дереві вниз головою і спить, спить протягом усього життя. До дідька!.. Струсони дерево, хай те ледащо гепнеться об землю!” (Дідусь Гренджера.)
■ “Насамперед ми повинні побудувати фабрику дзеркал і цілий рік випускати дзеркала, дзеркала й нічого більше, щоб люди могли добре роздивитися себе в них”. (Гренджер.)
■ “А ще думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною стоїть людина. Людина плекала свої думки. Потім витрачала хтозна-скільки часу, аби їх викласти на папері. А мені це досі й на думку не спадало”. (Монтег.)
1 Тут і далі: цитати з роману “451° за Фаренгейтом” Р. Д. Бредбері наведено у перекладі Є. Д. Крижевича.
2 У різних перекладах можна зустріти різне написання імен героів твору Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”: Гай Монтег і Гай Монтег (англ. GuyMontag), Гренджер і Гренджер (англ. Granger), Кларіс, Кларис і Кларисса (англ. Clarisse) Маклелен (Маклелан, Маклеллан і Маклеллен; англ. McClellan).
■ “Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль”. (Монтег.)
■ “Не вимагайте гарантій. І не чекайте порятунку від чогось одного – від людини, машини чи Бібліотеки. Створюйте самотужки засоби порятунку,- і якщо втопитеся, то принаймні знатимете, що пливли до берега”. (Фабер.)
■ “На все свій час. Так. Час руйнувати і час будувати. Так. Час мовчати і час говорити”. (Монтег.)
■ “життя коротке, отож треба перш за все працювати, а після роботи – розважатися досхочу. І навіщо навчатися чогось іншого, крім уміння натискувати на кнопки, вмикати перемикачі, загвинчувати гайки і припасовувати болти?” (Капітан Бітті.)
■ “Отже, тепер вам ясно… чому книжки викликають таку ненависть, чого їх так бояться? Вони показують пори на обличчі життя. Тим, хто прагне спокою, хотілося б бачити лише воскові лиця, без пор, безволосі й невиразні”. (Фабер.)
■ “Переказ переказу! Витяг із переказу переказу! Політика? Один стовпчик, два рядки, заголовок! І за хвилину все випаровується з пам’яті. Крутіть людський розум у шаленому смерчі – швидше, швидше! – руками видавців, підприємців, дикторів, так, аби відцентрова сила викинула геть усі непотрібні, зайві, шкідливі думки!” (Капітан Бітті.)
■ “Спадковість і оточення – дивні речі. Не дуже просто позбутися всіх диваків за якихось кілька років. Домашнє оточення може звести нанівець усе, що намагається прищепити школа. Ось чому ми весь час зменшували вік дітей для вступу в дитячі садки і тепер вихоплюємо їх мало не з колисок”. (Капітан Бітті.)
■ “Не можна побудувати дім без цвяхів і дерева. Отож коли не хочеш, щоб дім побудували, заховай цвяхи і дошки. Коли не хочеш, щоб людинастала нещасною через політику, не давай їй змоги роздивитися проблему з двох боків. Хай бачить лише один бік, а ще ліпше – жодного. Хай забуде, що існує така штука, як війна. Хай уряд нездатний, нестійкий, душить податками – це краще, ніж заворушення в народі! Головне – спокій”. (Капітан Бітті.)
■ “Влаштовуйте різні конкурси, наприклад: хто краще запам’ятає слова популярних пісеньок, хто може назвати столиці штатів чи хто знає, скільки зібрали зерна в штаті Айова торік. Напихайте людям голови інформацією, яку не можна перетравити; захаращуйте їх нічого не вартими “фактами”, аби вони переситилися, аби відчували себе “чудово поінформованими”. І тоді вони вважатимуть, що думають, що рухаються вперед, хоч насправді й стоять на місці. І вони будуть щасливі, бо ті “факти” не змінюються. Але боронь боже втаємничувати їх у таку непевну матерію, як філософія чи соціологія – вони можуть спробувати пов’язати деякі речі та явища. А це призводить до меланхолії! Той, хто вміє розібрати й зібрати телевізорну стіну,- а тепер це можуть майже всі,- щасливіший за того, хто намагається виміряти й математично обчислити Всесвіт, бо той Всесвіт не можна ні виміряти, ні обчислити, не відчувши власної мізерності й нікчемності. Я знаю, бо сам намагався зробити це!” (Капітан Бітті.)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Завершальне слово вчителя
– Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері робить висновок: людство і людина прямують не туди, а на цьому хибному шляху вони втрачають усе світле, прекрасне, радісне. Але він вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. У романі висловлено мрію про людину, душа якої горнеться до прекрасного і яка поверне світу гармонію. Можливо, цією людиною з душею стане Гай Монтег.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: прочитати роман “Убити пересмішника” Н. Г. Лі (до уроку позакласного читання); уміти коментувати, висловлювати свої думки та враження.
Творче: придумати продовження роману Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом” (за бажанням).
Індивідуальне: підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Н. Г. Лі та її роман “Убити пересмішника”.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 65
ЦЕ ЦІКАВО!
П’ять цікавих фактів про роман Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”
1. Основну увагу в романі приділено спаленню книжок. Слід зауважити, що температура горіння паперу насправді складає 451° за Цельсієм. За визнанням самого автора, він припустився цієї помилки через те, що пожежник, за консультацією до якого Бредбері звернувся перед написанням свого бестселера, сплутав температурні шкали.
2. Уперше “451° за Фаренгейтом” було видано у журналі “Playboy” 1953 р.
3. Роман, який приніс письменникові статки та популярність, було написано за друкарською машинкою, яку Бредбері взяв напрокат у бібліотеці.
4. У романі “451° за Фаренгейтом” Рей Бредбері передбачив багато технічних нововведень, що з’явилися після видання його твору: навушники для широкого загалу користувачів, телевізор з пласким екраном, банкомати та багато іншого.
5. 1938 року Рей Бредбері закінчив середню школу, на чому його формальна освіта завершилася. Подальшу освіту, за його власними словами, він здобув у бібліотеці, у якій перебував день у день, зачитуючись творами Дж. Б. Шоу, В. Шекспіра, Р. Л. Стівенсона та Ч. Діккенса.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)