Пунктуація
Пунктуація (лат. punctuatio, від punctum – крапка) – 1. Система графічних позаалфавітних знаків (розділових), які складають разом із графікою та орфографією основні засоби писемної мови; головне призначення П. – членування та графічна організація писемного (друкованого) тексту. 2. Правила, які кодифікують норми пунктуаційного оформлення писемного тексту; складаються історично для кожної мови. 3. Розділ мовознавства, який вивчає закономірності системи П. і норми використання розділових знаків. Загальноприйнята система П. в цілому забезпечує логіко-смислове і синтаксичне членування тексту, однак вона далеко не завжди задовольняє вимоги художнього, передовсім поетичного, тексту. Тому письменники нерідко вдаються до авторських розділових знаків. Це так звана поетична П. – свідоме відхилення від нормативної П. та її індивідуально-авторське використання у художньому творі, що сприяє поглибленню семантики, підвищенню експресивності та ритмічної організації висловлення. Розділові знаки, і нормативні, і авторські, замінюють на письмі інтонаційні засоби усного мовлення, створюють необхідні задля авторської інтерпретації паузи з метою окреслення, наголошення слова, словосполучення. Разом з тим поетична П. е не тільки знаком паузи чи потрібної інтонації, але й самостійним смисловим елементом – скажімо, засобом пригальмування зорового сприйняття: “А земля – цвіте!” (Є. Плужник); “Щось мріє гай -/ Над річкою. / Ген неба край -/ Як золото” (П. Тичина). Поетична П. властива також і прозі: “Коли смеркається – електрика починає красти відблиски фарб” (Ю. Яновський); “Усіх прихистила Україна – господарів і заброд, для усіх однаково легка або важка її земля – хто має право судити мертвих?” (Р. Іваничук). В поезії XX ст. трапляються випадки повної відмови від будь-якої П.: “А я у гай ходила/ по квітку ось яку/ а там дерева люлі/ і все отак зозулі/ ку/ку” (П. Тичина); “Мить/ І заплакали пальці її/ Мить/ Засміялися пальці/ І рояль почав танути” (М. Вінграновський).
Related posts:
- Твір-міркування “Навіщо потрібна пунктуація?” Варіант 1 Це питання про пунктуації точно не задають собі багато. І не тільки мої однолітки. Добре, що у мене з’явився привід поміркувати на цю тему. Звичайно, в українській мові вона досить складна. Всі ці причетні і дієприслівникові обороти, вставні слова, які можуть виділятися або не виділятися комами (за обставинами), складносурядні і складнопідрядні речення… У […]...
- Твір “Навіщо потрібна пунктуація?” Деякі люди навіть не замислюються про важливість пунктуації. Це стосується не тільки підростаючого покоління. Багатство української мови Безперечно, що вивчити всі правила української мови не так-то й просто. Всякого роду обертів, безліч вступних слів, які в деяких випадках виділяються комами, а в деяких немає, і маса інших правил. Здається, що вивчити іноземну мову набагато легше. […]...
- Навіщо потрібна пунктуація? У сучасному світі багато школярі, так і дорослі люди приділяють пунктуації дуже мало уваги. Вони не ставлять коми в реченнях, крапки в кінці свого висловлювання, а про дужки, лапках, двоеточиях і дефисах я взагалі мовчу! Переконатися в цьому можуть не тільки вчителі російської мови, перевіряючі шкільні зошити, але і всі користувачі соціальних мереж. Багато люди […]...
- Лінгвістика тексту Лінгвістика тексту (фр. linguistique, від лат. lingua — мова), або Транс лінгвістика – царина сучасного мовознавства, покликана віднаходити та описувати систему категорій тексту, визначати своєрідні мовні складники змісту та форми, висвітлювати різновиди зв’язків між окремими частинами та усталеними правилами вираження цих зв’язків. Предметом осмислення Л. т. вважаються текстотвірні засоби (лексичні та семантичні повтори слів, застосування […]...
- Як писати стислий переказ Простий письмовий переказ, правила написання якого ми розглянули вище, відрізняється від стисненого тим, що короткий переказ не терпить повного опису всіх подій, що відбуваються в уривку тексту. Для того щоб отримати найвищий бал за короткий переказ, необхідно застосувати способи стиснення тексту. Далі дотримуйтесь дій в пам’ятці: В ході першого прослуховування уривка гранично уважно звертайте увагу […]...
- Порівняльний аналіз писемного мовлення персонажів в оповідях від третьої та першої особи У художньому прозовому творі виділяються два основні плани: план оповідача та план персонажів [1, с. 240]. Кожен із названих планів має власні диференційні ознаки. Системна взаємодія планів, їх інтеграція створюється та спрямовується автором. Мовлення персонажів протистоїть мовленню автора. План персонажа не є однорідним. Він може бути представлений діалогічним мовленням, внутрішнім мовленням, невласне-прямим, а також писемним […]...
- Твір “Навіщо потрібні розділові знаки” В даний час уявити письмову мову без знаків пунктуації неможливо. Якщо при усній розмові по інтонації співрозмовника можна зрозуміти, який емоційний посил несе його мова, то в письмовому вигляді це складно уявити. Якщо взяти знамениту фразу “стратити не можна помилувати”, то від того де поставити кому, може зважитися життя людини. Або людини стратять, і життя […]...
- Що таке синтаксис? Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає синтаксичний лад мови, а саме: – словосполучення, речення, текст; – способи з’єднання слів і форм слів у словосполучення і речення; – способи з’єднання простих і складних речень; – способи з’єднання речень у тексті. Роль синтаксису в спілкуванні З грецької мови слово “синтаксис” перекладається як “побудова”, так можна говорити […]...
- Скільки в світі мов існує? Мова – це засіб спілкування людей один з одним або в формі усного мовлення, або у формі листа або мови знаків (символів). Що таке Мова? Виник як набір, що слідують один за одним у певних поєднаннях, які що-небудь позначали. Протягом тисячоліть з’явилися і розвинулися багато мов, а потім люди придумали алфавіт для запису звуків. Алфавіт […]...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
- Додаток №1 – ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ “Види мовленнєвої діяльності” (підсумковий контроль на уроках розвитку мовлення) – Які види мовленнєвої діяльності притаманні людині: A) слухання, читання, говоріння, письмо; Б) говоріння, перекази, твори, письмо; B) слухання, говоріння, підслуховування, мовчання; Г) читання, письмо, монолог, діалог. – Які форми мовлення вам відомі: A) голосна, внутрішня, мовчазна; Б) усна, писемна; B) казкова, прозова, віршована; Г) діалогічна, полілогічна, прозова. – Які особливості притаманні усній формі мовлення: […]...
- Палеографія Палеографія (грецьк. palaios – давній, grapho – пишу) – одна з допоміжних дисциплін, суміжна з історією, мовознавством, орфографією, текстологією та іншими науками, яка вивчає датовані і недатовані, локалізовані і нелокалізовані пам’ятки писемної минувшини, констатує їхні ознаки, час і місце створення, подеколи розшифровує тексти на глиняному (шумерійська культура), кам’яному (майя), папірусному (Давній Єгипет), пергаментному (Київська Русь) […]...
- ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Головна частина виступу Звичайно, не можна дати універсальних рекомендацій щодо складання структури основної частини публічного виступу. Структура основної частини залежить від вашої теми і жанру, ваших цілей, виділеного часу і багатьох інших нюансів. Часто буває так, що якщо добре розбираєтеся в темі, тоді план мови не викликає труднощів. Але якщо у вас виникають труднощі, то можете спробувати відповісти […]...
- Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Павло Тичина (1891-1967) Павло Тичина – один з найвидатніших поетів України. Народився 27 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка. Батьки мріяли бачити його священиком. Але серцем юнак тягнувся до музики, поезії. У нього прокидається талант співака, музиканта, художника. Тому і вірші його мелодійні, в них багато живописних барв. […]...
- Що таке текст Питання, що таке текст, поки не отримав однозначної відповіді. Звернемося до словників і довідковим виданням. Тлумачний словник повідомляє: “Текст – слова, пропозиції в певному зв’язку й послідовності, що утворюють якесь висловлювання, твір, документ і т. Д., Надруковані, написані або зафіксовані в пам’яті” [МАС: 4: 346]. Енциклопедія пропонує своє розуміння: “Текст – послідовність пропозицій, слів (в […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені…” І. Франка; “Моє кохання”, […]...
- ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОСТІ В. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ Творча спадщина відомого українського педагога, нашого земляка Василя Сухомлинського багатогранна. Цей цінний доробок учитель-словесник може використати на кожному уроці мови й літератури. Багато висловів педагога містять глибокий зміст і стали дійсно крилатими. Пропоновані речення і невеликі тексти, взяті з творів Сухомлинського, сприяють формуванню високих моральних рис, працелюбності, героїзму, любові до Батьківщини, матері, розвивають поетичність у […]...
- МОВНІ ЗАСОБИ Л. ГЛІБОВА Мовні засоби, якими користувався Л. Глібов, лексичні, фразеологічні та синтаксичні, працювали на створення єдиного стилю газети. Його мова емоційно забарвлена, експресивна. Творча індивідуальність автора, його світосприймання та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності й оцінка їх – усе це позначилося на доборі та організації мовних засобів. Авторові вдалося органічно поєднати мовні засоби публіцистики, що вимагала […]...
- Текстологія Текстологія (лат. textum і грецьк. logos – слово, вчення) – галузь історико-філологічного знання, наука, що вивчає і встановлює історію тексту творів писемності і документів. Термін “Т.” вперше запровадив Б. Томашевський. Раніше вживався термін “критика тексту”. У сучасній Т. діахронне вивчення тексту лежить в основі синхронного; історичній оцінці підлягає “авторська воля”; віддається перевага свідомим змінам перед […]...
- Поетична вільність, або Поетична ліцензія Поетична вільність, або Поетична ліцензія (лат. licentia poetica) – свідоме, частіше мимовільне порушення мовного ладу у віршах задля дотримання віршового розміру. Здебільшого це стосується наголосу: Престоли давніх божищ впали І стратили весь чар прикрас, Цінні ікони люди вкрали, В лампадах весь огонь погас (П. Норманський). Тут означення “цінні” має наголос на другому складі, тоді як […]...
- ТИ ЗРІКСЯ МОВИ РІДНОЇ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ти зрікся мови рідної. Тобі Твоя земля родити перестане, Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів’яне! Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому… Впаде на тебе, наче сніг, журба – Її не понесеш нікому! Ти зрікся мови рідної. Нема Тепер у тебе роду, ні народу. Чужинця шани ждатимеш дарма […]...
- Пропозиція на ринку землі Земля – всі природні ресурси, залучені в господарський оборот (родючий грунт, запаси прісної води, родовища копалин). Земля – поверхня грунту, яку можна використовувати для землеробства або для будівництва будівель і споруд. Пропозиція землі має три особливості: 1. Обмеженість запасу землі. 2. Чи залежить від родючості й місця розташування (природне, штучне). Штучне залежить від додаткових вкладень […]...
- Земля така гаряча – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ – скорочено А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе Й руками затуля: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля! У нічній тиші все живе також кричить: “Не бий!” Не винести того болю, Не виридати жалю. Що станеться з тобою, […]...
- Ампліфікація – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Ампліфікація (лат. АmрІікаtiо – поширення, збільшення) – стилістична фігура, яка полягає в підкреслено відчутному накопиченні в межах суміжних висловлювань (як правило, одного, двох-трьох речень або коротенького абзацу) однотипних мовних одиниць. “Кожна з цих одиниць має самостійне значення, а всі разом, функціонуючи у взаємодії, вони підкреслюють, експресивно посилюють висловлену думку. Відповідно до стилістичної настанови нагромаджується певна […]...
- АМПЛІФІКАЦІЯ Ампліфікація (лат. amplifikatio – поширення, збільшення) – стилістична фігура, яка полягає в підкреслено відчутному накопиченні в межах суміжних висловлювань (як правило, одного, двох-трьох речень або коротенького абзацу) однотипних мовних одиниць. “Кожна з цих одиниць має самостійне значення, а всі разом, функціонуючи у взаємодії, вони підкреслюють, експресивно посилюють висловлену думку. Відповідно до стилістичної настанови нагромаджується певна […]...
- Українська літературна мова: формування, норми, функції та стилі Зміст Українська літературна мова Формування української мови Норми української літературної мови Функції та стилі сучасної української мови Ділова українська мова Мова – суспільне явище, що виникає, розвивається, живе й функціонує в суспільстві, оскільки є засобом спілкування людини. Мова – це витвір історії суспільства. Форма існування мови – мовлення, тобто різноманітне використання мови в усіх сферах […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- Артистична краса “Артистична краса” (“поетична краса”) – синонімічні терміни І. Франка, які в його естетичній концепції Передають поняття про красу художнього твору. У статті “Леся Українка” він писав: “Поетична красота, се не є сама красота поетичної форми, ані нагромадження якихсь нібито естетичних і гарних образів, ані комбінація гучних слів. Усі ті складники тільки тоді творять дійсну красоту, […]...
- Логіка мови Логіка мови – це основа переконливою функції будь-якого виступу. Логікою написання текстів присвячено безліч теорій і правил у риториці та філології, тут буде сказано лише про деякі, найбільш дієвих з них. Наприклад, щоб домогтися логічності структури виступу можна використовувати декомпозицію поставленої мети, а також враховувати актуальне членування пропозицій і абзаців. Логіка мови Декомпозиція Декомпозиція – […]...
- Скорочено – ЗЕМЛЯ ТАКА ГАРЯЧА – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ – 7 КЛАС А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе Й руками затуля: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля! Відлине день без’язикий, І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!” Не винести того болю, Не […]...
- Земля така гаряча – КИСЕЛЬОВ ЛЕОНIД А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе Й руками затуля: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля! Відлине день без’язикий, І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!” Не винести того болю, Не […]...
- Чим відрізняється есе від твору Художньо-публіцистичний жанр есе цікавий тим, що дає автору необмежену можливість самовираження. У сучасні шкільні програми входить навчання написанню есе. Це вид творчої роботи, в якій вимагається вміння висловлювати власне судження з актуальної теми. Що таке есе і твір Есе – різновид нарисового жанру або вид творчої роботи, представленої у формі аргументованого міркування і відбиває суб’єктивну […]...
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т. п.). І. спостерігається у вільних віршах, верлібрі, в тонічній системі віршування: Був такий день, Коли не можна нічого тягти з […]...
- Моя земля нерукотворна – Віра Артамонова Моя земля нерукотворна Вона в мені і я у ній. Вона і радужна, і чорна В своїй короні вогняній. Вона погаснути не може, Не гасне сміх і крик сови. Благослови мене, о Боже… На труд святий благослови… Садити сад, орати ниву З людьми вітатися завжди, І відчувати мить щасливу В саду край тихої води. Коли […]...
- Футуризм в літературі Футуризм (від лат. Futurum – майбутнє) – художня течія в мистецтві перших двох десятиліть XX століття, що видається за “мистецтво майбутнього”. Народженням цієї течії прийнято вважати опублікований в 1909 році “Маніфест футуристів”, автором якого був італійський поет Ф. Т. Марінетті. У ньому заперечувалися загальноприйняті поняття, цінності, спадщина минулого (соціальний устрій, громадський порядок, мораль, релігія, мистецтво, […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Павло Тичина Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї церковнослужителя. Освіту здобув у початковій школі та в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Музикальність – важлива риса особистості П. Тичини – набула яскравого вияву в […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІV варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – […]...
- Просторіччя Просторіччя – одна з форм національної мови, разом із народними говорами складає некодифіковану усну сферу загальнонаціональної комунікації – народно-розмовний стиль. На відміну від діалектів, а також жаргонів, П. має наддіалектний характер. Особливістю П. є використання нелітературних шарів лексики і відносно вільних синтаксичних побудов: манаття, мармиза, мо’ (може), шкарбани, розшолопати, хохма. Однак у П. представлені одиниці […]...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко: Хлип… хлип… Дайте мені на хліб! […]...