Психологія суспільства

Психологія суспільства має свою складну структуру, в яку зазвичай включають системоутворюючий і системно-динамічний шар, а також базові компоненти.
Системоутворюючий шар включає в себе явища, що задають якісну своєрідність психології суспільства і визначають основні особливості її як цілісності. Вони і причина консервативності, важкою мінливості, “вірності” тривалого історичного досвіду і висновків з нього. До них відносяться громадські інтереси, потреби, переконання, ідеали, пам’ять, вірування, традиції, звичаї і т. д.
150
Системно-динамічний шар складається з постійно виникаючих і зникаючих проявів психології суспільства і є наслідком змін, що відбуваються в ньому. До нього відноситься зміна громадської думки, настроїв, очікувань, рішень.
Базові компоненти психології суспільства являють собою безпосереднє її зміст і включають в себе суспільну свідомість і самосвідомість, духовно-психологічну культуру, менталітет народу, соціально-психологічний клімат і суспільну активність.
Суспільна свідомість – це результат матеріальної, духовної та психологічної життя суспільства, його матеріального, соціального і історичного розвитку. Тобто, з одного боку, – це суспільно-історичний, внеситуативное феномен. З іншого боку, суспільна свідомість в кожен конкретний момент часу завжди має конкретну форму вираження. Воно, по-перше, зазнає разом із суспільством в цілому закономірний розвиток і трансформацію. По-друге, суспільна свідомість в кожен момент свого існування (на кожному етапі свого розвитку) відповідає основним характеристикам суспільства, беручи в залежності від них конкретні форми. За своїм змістом суспільну свідомість є не що інше як відображення в свідомості людей стану їхнього суспільного буття, суспільних і психологічних відносин як в історичному, так і конкретно-ситуативному плані.
У свою чергу суспільна самосвідомість являє собою психологічну самоідентифікацію населення як суспільства, що характеризується усвідомленням нею своєї цілісності та своєрідності відмінності від населення інших держав.
Духовно-психологічна культура – історично певний рівень (ступінь) розвитку духовних сил і можливостей народу, системи домінуючих у ньому духовних цінностей. Зазвичай в ній виділяють культуру цінностей, відносин, норм поведінки, мислення, моральності, вихованості, мови, національної символіки (герби, прапори, гімни, традиції, звичаї, обряди), культуру мистецтва, соціальну, політичну, правову та ін.
Менталітет народу – історично сформований психологічний склад мислення, образ думок, оцінок, духовних установок, звичних соціальних переваг і смаків людей, що живуть в суспільстві.
151
Психологічний клімат у суспільстві – прояв суспільної психології як сприятливою або несприятливою для життя і діяльності населення, його груп і громадян. Найбільш яскраво він виражається в задоволеності-незадоволеності людей, груп життям в суспільстві і що відбуваються в ньому соціальними змінами та процесами, діяльністю державного апарату. Проявляється він у громадській думці і настроях, в соціально-психологічному самопочутті громадян.
Громадська активність – це реальна практика поведінки населення, що оцінюється з соціальних позицій і спрямованості на забезпечення збалансованості інтересів особи і групи.
Суспільство складається з соціальних груп, що представляють собою стійкі спільності з певною кількістю людей, включених в типові для них види діяльності і з визнаних між собою системою налагоджених відносин, регульованих загальними інтересами, цінностями і нормами. Класифікація груп дуже важлива для психології, оскільки вона відображає специфіку відносин між людьми.
Великі групи – спільноти людей, що існують в масштабах країни, держави і засновані на різного типу соціальних зв’язках, що не припускають обов’язкових особистих контактів. Великі групи зазвичай завжди мають яскраво виражені особливості:
вони постійно розвиваються і удосконалюються;
вони мають свої суто специфічні інтереси;
вони виробляють для себе і для всіх своїх членів набір соціальних норм і вимог до їх представникам, що регулюють внутрішнє і зовнішні взаємодію;
вони мають свою сформовану і всіма засобами підтримувану в ефективному стані рольову структуру.
Великі соціальні групи численні і різноманітні за своїм походженням і формам активності. Зазвичай розрізняють класи, етноси (нації), політичні та громадські організації, релігійні конфесії.
Підприємства, місцеві організації, територіальні спільності (жителі одного району, міста) можна назвати середніми соціальними групами.
152
Малі групи – невеликі спільності, члени яких мають безпосередні контакти і строго ієрархізовані відносини.
Мікрогрупи – групи, що виникають всередині малих груп і відрізняються особливою близькістю відносин між їх членами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Психологія суспільства