Психологічний аспект реабілітації

Кінцевою метою будь-яких реабілітаційних програм є відновлення особистісного і соціального статусу хворого. Для досягнення цієї мети необхідний комплексний, інтегральний підхід до хворої людини з урахуванням не тільки клініко-функціональних закономірностей захворювання, але і психосоціальних факторів, особливостей особистості хворого і навколишнього його середовища (М. М. Кабанов). Майже в половині випадків психічні зміни та психічні фактори є основною причиною, яка перешкоджає поверненню хворого до праці після низки

Захворювань (наприклад, інфаркту міокарда, інсульту, черепно-мозкової травми та ін.). Депресія, “відхід у хворобу”, страх перед фізичною напругою, впевненість у тому, що повернення на роботу може заподіяти шкоди серцю, викликати повторний інфаркт міокарда, – всі ці психічні зміни можуть звести нанівець зусилля кардіолога і специ – Алиста-реабілітолога, стати непереборною перешкодою для відновлення працездатності та вирішення питань працевлаштування.

Найважливішими завданнями психічної реабілітації є: а) всебічне прискорення нормального процесу психологічної адап – тації до нової в результаті хвороби (травми) життєвої ситуації; б) профілактика і лікування розвитку патологічних психічних змін. Вирішення цих завдань можливе лише на основі глибокого вивчення всього діапазону психічних змін в динаміці на всіх етапах захворювання, природи цих змін, аналізу “внутрішньої картини хвороби” (Р. А. Лурія), включаючи динаміку домінуючих переживань, дослідження факторів, зокрема соціально психологічних, що визначають психічний стан хворого в різні терміни від початку хвороби. Основними методами є різні психотерапевтичні дії і фармакотерапія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Психологічний аспект реабілітації