Психологічна теорія права

Виявимо зміст психологічної теорії права.

На початку XX століття російський дослідник Петражицький створив психологічну теорію права.

У найбільш повному вигляді психологічна теорія представлена ​​в його роботі “Теорія права і держави в зв’язку з теорією моральності”.

Послідовниками психологічної теорії є Росс, Гурвич, Рейснер.

У своїй теорії Петражицкий сконцентрувався на психологічну сторону формування правомірної поведінки, залишаючи цю сторону навіть за межами інтелектуальної боку.

Вчений вважав, що особлива природа явищ права виходить зі сфери емоційного і імпульсивного, а не зі сфери розуму. Петражицький називав його інтуїтивним правом і протиставляв позитивному праву. Інтуїтивне право залежить від психологічного ставлення адресата до офіційного (позитивному) праву.

Таким чином, у своїй теорії дослідник підтверджував наявність і позитивного права, однак вказував на його обмежене значення.

Петражицький відзначав, що інтуїтивне право – це явище індивідуальної психіки, отже, воно не може розглядатися як об’єктивна реальність. Реальним в правовому регулюванні слід визнавати лише індивідуальне правосвідомість, суб’єктивне переживання індивідом свідомості двосторонньої, імперативно-атрибутивної пов’язаності волі.

Подібна залежність імперативних, владним (щодо інших осіб) домагань і атрибутивних (обов’язкових для суб’єкта) домагань, яка є в психологічній сфері індивіда, відокремлює право від інших соціальних регуляторів.

Згідно психологічної теорії права, роль держави щодо права фактично незначна.

Петражицький вказував, що реально правом виявляється і те, що знаходиться поза компетенцією держави, не користується офіційним визнанням і заступництвом, і те, що піддається державою переслідуванню і викорінення, як щось таке, що суперечить офіційному праву.

Перевагою психологічної теорії права необхідно назвати те, що дана концепція досліджує психологічну сторону дії права, взаємопов’язана з проблемою формування і функціонування психологічного механізму правомірної поведінки.

У складній послідовності трансформації правових приписів в фактичну правомірна поведінка почуття, переживання і психологічні імпульси індивіда є тією останньою ланкою, яка визначає конкретний акт поведінки.

Право регулює поведінку виключно через інтелектуально-психологічну сферу людини.

Однак неправильно складний механізм формування правомірної поведінки зводити лише до психологічної і емоційної сфері індивіда. Важливий вплив надають спеціально-юридичні та загальносоціальні фактори.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Психологічна теорія права