Психофізіологія праці
Значним навантаженням піддається організм людини в специфічних умовах праці, наприклад, у тих випадках, коли двічі на місяць він повинен переїжджати в інші клімато-географічні умови, перетинаючи кілька часових поясів. Зміни відбуваються у всіх функціональних системах організму. Встановлено 3 типи реакцій гемодинаміки, системи гомеостазу, фосфоліпідів крові, що дозволяє визначити стратегію адаптивного поведінки організму при впливі комплексу виробничих і екологічних факторів при експедиційно-вахтовому працю в умовах Заполяр’я (Агаджанян, Єрмакова, 1997).
Перший тип реакції визначений режимом тренування адаптаційного процесу і характеризується поступовим наростанням функціональної активності і підвищенням економічності роботи фізіологічних систем за рахунок резервів організму. Другий тип характеризується гіпермобілізаціі фізіологічних систем, що визначають стан, що перевищує адаптивний відповідь, що є показником високого ступеня напруженості організму, здатної призвести до виснаження компенсаторно-пристосувальних резервів і розвитку патології. Третій тип спрямований на захист гомеостазу за рахунок зменшення або відмови від активного реагування на підвищені вимоги комплексу специфічних виробничих і екологічних факторів, що поєднується з розвитком ознак астенічного симптомокомплексу, зниженням працездатності і формуванням пасивної форми адаптаційного поведінки (Агаджанян, Єрмакова, 1997).
Відзначено не просто переважання активності правої півкулі в процесі адаптації до нових умов, але виявлено, що в окремих регіонах або при певному виді праці відбувається накопичення людей, що мають в руховій і сенсорної сфері безліч лівих ознак, наприклад, провідну ліву руку, ногу, очей, вухо (більш докладно про це див. главу 4). Часто кажуть, що у таких людей сіністральний (тобто лівий) фенотип (набір зовнішніх ознак). Серед них зустрічаються амбідекстри (люди, однаково володіють двома руками). Пізніше будуть приведені факти, що свідчать про те, що у таких людей більш активно права півкуля в порівнянні з тими, у яких переважають в руховій сенсорної сфері праві ознаки. У процесі адаптації у них активізуються непослідовно спочатку праве, а потім ліва півкуля, але на кожному етапі півкулі в більшій мірі взаємодіють, ніж взаємно пригнічують один одного.
Було проведено дослідження, в якому випробуваним-добровольцям пропонували дихати кілька хвилин газовою сумішшю, що містить всього 10% кисню і 90% азоту, тобто імітувалося високогір’ї. У таких умовах відбувалося збільшення лінійного кровотоку в обох півкулях у всіх обстежених, що свідчило про те, що організм намагався боротися з нестачею кисню, посилено посилаючи кров до мозку. Випробувані були розділені на дві групи: тих, у кого переважали ліві ознаки в сенсорній і моторної сфері (лівий профіль сенсомоторної асиметрії) і тих, у кого переважали праві (правий профіль). Виявилося, що у випробовуваних з лівим профілем зрушення в кожній півкулі були більш виражені. Після тривалого вдихання газової суміші, що приводить до падіння оксигенації (наповнення киснем) артеріальної крові до 80%, лінійна швидкість кровотоку в лівій півкулі у випробовуваних з правим профілем знижувалася, що не відзначалося у випробовуваних, що мають лівий профіль. Отже, люди з лівим профілем краще переносять недолік кисню в повітрі і легше адаптуються до цієї ситуації (Леутін, Миколаєва. 2005).
В. І. Хаснулін зі співавторами (1983) показали, що серед мігрантів на Північ відзначається істотно більший відсоток амбідектстров і лівшів, ніж серед жителів помірного клімату. Переважали сіністральние особи і серед долган, Нганасани, ненців, енцев. Це явище помічено й серед корінних жителів Чукотки (Аршавский, 1988), північних селькупов, вахтових робітників в північних регіонах Росії (Леутін, Миколаєва. 2005) (рис. 3.10). У цьому випадку неправорукость у високих широтах пов’язана з адаптивними перебудовами в організмі людини, які закріпив природний відбір.
Збільшення кількості лівшів і амбідекстрів в північної популяції є наслідком їх більш оптимальної адаптованості в цих клімато-географічних умовах (Леутін та ін., 1996). Адаптація до умов Півночі пов’язана з формуванням “полярного метаболічного типу”, який характеризується підвищеним рівнем кортизолу і зниженням інсуліну (Панін, 1983). Однак ці зміни більшою мірою характерні для осіб з домінуванням лівої півкулі. Серед селькупов виявлено зростання частки неправорукіх за рахунок зниження осіб зі змішаними і праволатеральнимі показниками в порівнянні з даними контрольного обстеження жителів Новосибірська. Паралельно з цим наголошується, що у неправорукіх менше рівень кортизолу в порівнянні з праворукими і вельми низькі показники холестерину в крові. Всі ці особливості призводять до того, що захворюваність серед селькупов серцево-судинними захворюваннями істотно нижче, ніж у стороннього населення. У той же час серед вахтових робітників з правим профілем функціональної сенсомоторної асиметрії після 40 років практично не зустрічаються люди без проблем з боку серцево-судинної системи.
У вахтовиків-правшів хронічна активація правої півкулі, що протікає на тлі незавершеного адаптаційного процесу, впливаючи безпосередньо на діенцефальний відділ мозку, обумовлює появу порушень в серцево-судинній сфері. Зростання спеціалізації півкуль забезпечує найкращі показники функціонування осіб з переважною праволатеральностью в традиційних умовах середовища. Зворотний бік спеціалізації – підвищена уразливість: у незвичайних, екстремальних умовах середовища перевагу отримують особи з найменшою спеціалізацією півкуль мозку, що веде до наростання в популяції індивідуумів з показниками лівосторонньої функціональної асиметрії і амбідекстрів.
Мабуть, саме сіністральний фенотип більш адаптований до суворих умов Півночі. Раніше було показано, що в процесі адаптації початково домінантне півкуля мозку стає субдомінантним за рахунок емоціогенной активації правої півкулі. Відомо, що права півкуля більш тісно пов’язане з діенцефальним відділом мозку, відповідальним за гуморальну та ендокринну регуляцію (Каменська та ін, 1976). Можна припускати, що в осіб з переважною праволатеральностью активація правої півкулі, що протікає на тлі незавершеною адаптації, залучаючи діенцефальний відділ мозку, обумовлює гиперкортицизм і відносне підвищення рівня інсуліну в порівнянні з показниками лівшів і амбідекстрів. У звичайних умовах кортизол та інсулін знаходяться в реципрокних відносинах. Наявність позитивної кореляції в даному випадку свідчить про напругу гіпофізарно-надниркової системи і неспроможності процесу адаптації. Однак цей злам спостерігається тільки у праволатеральних осіб (Леутін, 1998).
При тривалих екстремальних впливах у людей з правим профілем функціональної сенсомоторної асиметрії все навантаження лягає на праву півкулю. Можливо, що відмінність людей з лівим і правим профілями обумовлено розподілом активності півкуль. У людей з лівим або симетричним профілем навантаження рівномірно ділиться між півкулями в будь-якій діяльності, тому активація правої півкулі в процесі адаптації не приводить до зриву центральних механізмів вегетативної регуляції. У осіб з правим профілем діє правило максимуму (більшою мірою бере участь півкуля, тип переробки інформації в якому максимально відповідає завданню). Тому при екстреної адаптації слідом за короткостроковій активацією лівої півкулі для виявлення нових ознак в середовищі на більш тривало час включаються структури правої півкулі. Як наслідок при тривалих впливах відбувається зрив вегетативної регуляції.
Можна припускати, що особливості мозкового кровообігу у людей з лівим профілем при гіпоксії обумовлюють їх толерантність (стійкість) до адаптаційним порушень в екстремальних кліматично умовах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)