Психофізіологічні кореляти розумового процесу

Психофізіологія процесів мислення накопичила значний практичний потенціал, проте її теоретична база залишається слабо розробленою. Це обумовлено тим, що при описі процесів мислення дослідник безпосередньо повинен вирішувати психофізіологічну проблему, тобто прямо відповісти на питання, як процеси мозкової динаміки реалізуються в розумові. Оскільки рішення на сьогодні відсутній, то це істотно ускладнює і процес конструювання експерименту, та інтерпретацію отриманих даних.
Весь спектр робіт в області психофізіології мислення можна розділити на дві великі групи. У першу входять дослідження, безпосередньо вивчають процес вирішення завдання, в іншу – результати оцінки особливостей людей, які успішно займаються вирішенням завдань у порівнянні з тими, у кого цей процес утруднений. Зокрема, остання група представлена ​​даними, в яких зіставляються психофізіологічні особливості людей з високим і низьким інтелектом.
Більшість дослідників використовувала біоелектричну активність мозку в якості індикатора змін, що відбуваються в процесі мислення. Це обумовлено технічними можливостями, якими мають вчені, а також особливостями ЕЕГ процесів швидко реагувати на зміну ситуації. В даний час все більшого значення набувають томографічні дослідження, що дозволяють заглянути в мозок активно діючої людини.
Вже відзначалася найважливіша роль мови і пам’яті в процесах мислення. Безумовно, що і інші психічні функції складають базу, без якої мислення неможливе. Для того щоб людина могла вирішувати задачу, він повинен знаходитися в певному функціональному стані, бути досить уважним, можливо емоційно включеним. Все це ускладнює можливість вичленування тих параметрів, які безпосередньо пов’язані тільки з процесом мислення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Психофізіологічні кореляти розумового процесу