Провідна роль живої речовини в перетворенні біосфери
Уявлення про те, що живі організми планети взаємодіють з навколишнім середовищем і змінюють її, виникло давно. Ще Ж. Б. Ламарк в своїх працях говорив про особливий просторі, заселеному організмами і перетворюваного ними. Термін біосфера був запропонований в 1875 р австрійським геологом Е. Зюсом. Однак точне визначення цього поняття дав російський геохімік В. І. Вернадський. Творчо розвинувши ідеї своїх попередників, він створив вчення про біосферу – живий оболонці нашої планети.
Центральним поняттям у вченні Вернадського про біосферу є жива речовина, яке вчений визначає як сукупність живих організмів. Крім рослин і тварин до живої речовини відноситься і людство, вплив якого на геохімічні процеси Землі відрізняється від впливу на ці процеси інших живих істот. Людина постійно створює нові сорти рослин і породи тварин, які не здатні існувати в природі без його допомоги. Вернадський розглядає “геохімічну роботу живої речовини в нерозривному зв’язку тварини, рослинного царств і культурного людства як роботу єдиного цілого”. Жива речовина є компонентом біосфери і може існувати і розвиватися тільки в її рамках. За словами Вернадського, живі організми є основою біосфери і найтіснішим образом матеріально й енергетично з нею пов’язані, є величезною геологічною силою, її визначальної.
Загальна маса живої речовини (біомаса) становить близько 2000 млрд тонн сухого ваги. Величина величезна, однак у порівнянні з масою земної кори (3 Ч 1017т) дуже невелика. Жива речовина має здатність оновлюватися. Протягом року відтворюється близько 250 млрд тонн біомаси. Подібний показник називається продуктивністю. Умови життя на планеті стримують зростання біомаси. За час існування живої речовини (близько 3 млрд років) загальна біомаса в сотні разів перевищила масу земної кори. Така активність робить біосферу могутнім геологічним і географічним фактором на планеті. Біосфера бере участь у кругообігу речовин і енергії. Найбільш активно втягуються в круговорот кисень, вуглець, азот, фосфор, сірка і вода. Біогеохімічні кругообіги діють дуже активно. Жива речовина пропускає через себе всю воду землі за 2 млн років, весь кисень атмосфери – за 2 тис. Років, а атмосферну вуглекислоту – за 300 років. Геохімічну активність біосфери вивчає наука біогеохімія.
Основою існування біосфери і відбуваються в ній, є астрономічне положення Землі, відстань до Сонця і нахил земної осі до площини земної орбіти. Ці фактори впливають на клімат Землі та життєві цикли всіх існуючих на ній організмів. Сонце є основним джерелом енергії планети і регулятором всіх її біологічних, геологічних і хімічних процесів. Залежно від змін навколишнього середовища відбувається зміна живих організмів. Відповідно до теорії Дарвіна, накопичення даних змін є джерелом еволюції. Вернадський припустив, що “жива речовина має свій процес еволюції, що виявляється в зміні з ходом геологічного часу поза залежністю від зміни середовища”. При цьому він посилається на безперервне ускладнення центральної нервової системи тварин і збільшення її значення в біосфері. Процес еволюції видів впливає на всю біосферу, в тому числі на грунт і водойми. Вказує на це той факт, що грунт і річки девону зовсім інші, ніж у третинної і, тим більше, нашій епосі. Таким чином відбувається взаємодія між живою і неживою природою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)