Протистояння митця та філістера – основний конфлікт повісті Е. Т. А. Гофмана Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер – ПРОЗАМ ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ
Особливості сюжету і композиції
Герої Гофмана живуть у двох світах – реально-побутовому та уявно-фантастичному.
Романтичний світ протистоїть буденному, ілюзорний – реальному, світ філістерів – світу ентузіастів.
Філістер (нім.) – самовдоволена й обмежена людина з вузьким, міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою. Із філістерів і складається І суспільство. Це бюргери, чиновники, комерсанти, представники дохідних професій, які мають зиск, статки та тверді у своїх поняттях і цінностях.
Ентузіасти – представники творчих професій, здатні відчувати недосконалість звичайного світу, їхні визначальні риси – глибока духовність і щире відчуття краси, прагнення боротися проти обмеженого сприйняття світу філістерами. Ентузіасти до реальних благ байдужі, головне для них – духовні інтереси й мистецтво. У Гофмана – це поети, художники, актори, музиканти.
Гумор – різновид комічного, відображення смішного у життєвих явищах і людських характерах.
Іронія – глузливо-критичне ставлення до предмета зображення. Це насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою.
Сатира – особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осуді, осміянні негативного. Сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ; на відміну від гумору, вона має гострий, непримиренний характер.
Гротеск – тип художньої образності, основою якого є крайня міра умовності у відтворенні життя, коли зображувана дійсність постає неймовірною, аномальною, дивною. Для гротеску характерні навмисне карикатурне спотворення форм і сутності предметів, поєднання реального й фантастичного, трагічного й комічного, нормального й абсурдного.
Сарказм – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті та гнівного презирства. Сарказм не має подвійного дна, прихованого змісту, виражається завжди прямо. Об’єктом сарказму є зазвичай явища небезпечні, різко негативні й аморальні.
Обкладинка україномовного видання Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес…”. 2009
Мотиви твору
Сатиричний | Метафоричний | Фольклорно-казковий | Філософський |
Викрито суспільство філістерів, правителів німецького князівства; тогочасну політику й Просвітництво; учених і чиновників; засліплене суспільство, що втратило духовні орієнтири й творило собі ідолів | Казкова країна – Метафора сучасної Письменникові Німеччини; Циннобер – уособлення філістерів, а Бальтазар – ентузіастів | Чарівні персонажі – маги, феї; країна Джинністан; магічні предмети – три золотих волосинки, гребінець, карета, вілла Проспера Альпануса тощо | Одвічна боротьба добра і зла. Таємне стає явним, правда випливає (проте не остаточно – Циннобера ховають із почестями як міністра). Автор викладає власне філософське бачення сенсу життя людини |
Гротескні образи. Викривальний зміст твору
За своєю суттю й первісною природою гротеск – це вільне та примхливе поєднання різних образів і мотивів, вільна гра з ними, ігнорування раціоналістичної розсудливості й зовнішньої правдоподібності.
У Гофмана гротеск як художній прийом зберігає зв’язок зі своєю первісною природою і водночас успішно виконує сатирично-викривальні функції.
Повість-казка “Крихітка Цахес…” насичена образами-гротесками, гротескними ситуаціями. Вона є узагальненим образом сучасної письменникові німецької дійсності. Гротескним є карликове князівство Керепес, у якому розігрується дія, гротескні князі Пафнутій і Барсануф, їхній двір і бюрократія, гротескна також політика країни.
“Перше ніж розпочнемо освіту, себто перше ніж вирубаємо навколишні ліси, зробимо річку судноплавною, розведемо картоплю, полагодимо школи, понасаджуємо тополь і акацій, молодь навчимо співати на два голоси вранішніх та вечірніх пісень, прокладемо дороги й накажемо прищепити віспу, треба буде вигнати з країни всіх людей небезпечних настроїв, що самі не слухаються розуму й інших зводять з глузду своїми витребеньками.
…А крилатим коням ми обріжемо крила, поставимо на годівлю в стайні, які запровадимо разом з освітою, і спробуємо таким чином одомашнити їх і перетворити на корисних тварин” (переклад С. И. Сакидона).
Такі методи нагадують відомі грандіозні експерименти з перебудови суспільства й сам тоталітарний режим минулого століття.
Світ філістерів Гофман викривав за допомогою іронії та їдкої сатири. Згадаймо невігластво мешканців князівства й те, якими методами вони боролися із феями та чарівниками.
Символіка повісті
Двоплановість твору Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер” підкреслюється й суцільною символікою, символічними образами.
Золоті волосинки, якими наділила Цахеса фея, наводять на думку, що автор має на увазі золото, гроші та їхню владу над людьми й суспільством.
“Феномен Цахеса” полягає в тому, що одні люди можуть відбирати в інших людей їхні працю й таланти та ставати в їхній свідомості не тими, ким вони є насправді. Під магічною дією цих золотих волосинок люди не бачать справжнього Цахеса, він їм видається красенем, уособленням розуму й талантів.
Водночас магія цих волосинок віднімає у людей і переносить на Цахеса не тільки результати їхньої праці й зусиль, а також їхні кращі риси й таланти.
Навіть не завершивши університетського курсу, Цахес стає чиновником з важливих доручень і робить блискучу кар’єру – його призначають першим міністром у князя Барсануфа.
Уособленням філістерів є власне Циннобер, а Бальтазар представляє ентузіастів.
С. О. Алімов. Ілюстрація до повісті “Крихітка Цахес…”
Художні особливості твору
Е. Т. А. Гофман у своєму творі “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер” використав увесь арсенал виражальних засобів мови, і це майстерно відображено в кращих перекладах, зокрема С. Й. Сакидона. Детально виписані портрети героїв викликають відповідні емоції у читача:
“Те, що на перший погляд можна було цілком сприйняти за химерно скрючений цурпалок дерева, було не що інше, як потворний малюк якихось дві п’яді на зріст, що досі впоперек лежав у коробі, а тепер виліз і борсався та вурчав у траві. Голова в потвори глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку. На обличчі неуважне око нічого б і не розгледіло, але, придивившись пильніше, можна було помітити довгий гострий ніс, що витикався з-під чорного розкошланого чуба, пару маленьких чорних очиць, що виблискували на зморщеному, як у старого, обличчі,- проява, та й годі.
<…>
Панна фон Рожа-Гожа була статечного вигляду, шляхетної, величної постави і трохи гордої, владної вдачі. Її обличчя, хоч його й можна було назвати бездоганно гарним, справляло іноді якесь дивне, майже моторошне враження, а надто як вона, за своїм звичаєм, нерухомо й суворо вдивлялась кудись поперед себе. Насамперед те враження можна було приписати якійсь особливо дивній зморшці між бровами. Ніхто до ладу не міг сказати, чи личить патронесі така зморшка на лобі. Але при всьому тому в її погляді часто бувало стільки ніжності й привітності, особливо ж коли була гарна година й цвіли рожі, що кожен мимоволі піддавався її чарові” (переклад С. Й. Сакидона).
Докладно описані й інтер’єри та різні речі – чарівний дім мага Проспера Альпануса, його візок тощо. Розповідь ведеться від імені автора-оповідача, тому пронизана його особистими враженнями й почуттями.
Письменник не шкодує епітетів, щоб передати, наприклад, огидність героя – крихітки Цахеса: проклятий малий виродок, клишоногий малюк, потворний, огидний курдупель, лиха потвора, недолугий відьмак, потороча з огидним голосом, гидезним ротом, чудернацькою пикою.
Він добирає й відповідні порівняння: надувшись, як малий індик; з очима, що іскрилися, мов у кота; синоніми: Циннобер не розмовляв, а рохкав, бурмотів крізь зуби, рипів, квакав; фразеологізми: наводить на людей ману.
Художні засоби зовсім іншої тональності Гофман використовує, коли зображує героїв, яким симпатизує: гордий, блискучий погляд; найретельніший і найкращий із моїх слухачів; прекрасна Кандіда; беззахисне Кандідине серце; полум’яніючи, як жар; невимовна туга і водночас солодка надія; Кандідин погляд горів у його грудях; темні блискучі очі, жвавий і ясний розум; мрійна туга, жагуче проміння очей тощо.
В. Е. Єрко. Ілюстрація до повісті “Крихітка Цахес…”
Робота з текстом
Аналіз повісті “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер”
Розділ 1
1. На що нарікала бідна селянка Ліза?
2. Які почуття викликає в читача опис сина бідної жінки?
3. Як мати ставилася до Цахеса, чому?
4. Чому фея Рожабельверде вирішила допомогти нещасному і як саме?
5. Опишіть стан і почуття селянки після сну.
6. Чому пастор вирішив усиновити Цахеса?
7. Що змінилося в князівстві після приходу до влади Пафнутія?
8. Хто став радником князя й чому?
9. У чому полягало запровадження освіти в князівстві?
10. Як фея Рожабельверде стала наставницею притулку для панночок?
Розділ 2
1. Як Птоломеус Філадельфус описав у своєму листі до приятеля Руфіна мешканців казкової країни, до якої він випадково потрапив, зокрема студентів з університету Керепеса?
2. Як автор використовує прийом парадоксу в описі “наукових досліджень” та “винаходів” професора Моша Терпіна?
3. Визначте ставлення автора до Бальтазара за описом його зовнішності.
4. Хто такий Фабіан? Як його характеризує автор? Розкажіть, через що Фабіан так уболіває за Бальтазара.
5. Розкажіть про пригоду приятелів-студентів з дивним вершником.
6. Чим закінчилася зустріч Бальтазара та Моша Терпіна в лісі?
Розділ 3
1. Чому Фабіан і Бальтазар були спантеличені, коли їм розповіли про приємного, вправного вершника, що прибув до Керепеса?
2. Змалюйте портрет Кандіди. Чому автор трохи іронізує?
3. Як присутні на вечорі в професора Моша Терпіна відреагували на вірш Бальтазара? Чому?
Розділ 4
1. На що скаржився віртуоз-скрипаль синьйор Вінченцо Сбіока?
2. Чому референдарій Пульхер ледь не позбавив себе життя?
Розділ 5
1. Розкажіть про пригоду на сніданку в барона Претекстатуса фон Мондшайна із князем. Як Циннобер став таємним радником?
2. Опишіть епізод відвідування юнаками чарівника Проспера Альпануса. Із якою метою автор так детально описує його віллу?
3. Про яку неприємність повідомив Бальтазарові референдарій Пульхер?
Розділ 6
1. Чому професор Мош Терпін аж млів від радості, коли Цахес вирішив одружитися з його дочкою?
В. Е. Єрко. Ілюстрація до повісті “Крихітка Цахес…”
2. Яку таємницю Цахеса розкрили Пульхер та Адріан?
3. Чим обернулося для міністра Протекстатуса фон Мондшайна його прохання прочитати князеві записку (доповідь), яку він нібито склав (насправді ж її склав Адріан)?
4. Яку нагороду отримав Цахес і який клопіт з того мали придворні?
5. Розкажіть про двобій магів Рожабельверде та Проспера Альпануса. Чим він завершився й чому?
Розділ 7
1. Яка перша неприємність спіткала Циннобера?
2. Чому Бальтазарові не можна було повертатися із села?
3. Чим закінчилася зустріч Бальтазара з Проспером Альпанусом?
Розділ 8
1. Від чого страждав Фабіан і чим це йому загрожувало?
2. Як Бальтазар і його друзі знешкодили чари Цахеса?
Розділ 9
1. Розкажіть про безславний кінець Циннобера.
2. Якою традиційною казковою подією завершується повість Гофмана?
3. Наведіть приклади іронії, сатири та сарказму у творі.
Українською мовою повість-казку Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер” та інші його твори перекладали М. П. Бажан, Є. О. Попович, С. Й. Сакидон. Поетичний образ німецького письменника-романтика змалював Микола Бажан у поемі “Гофманова ніч”.
Проаналізуйте!
1. На що розраховувала фея Рожабельверде, даруючи Цахесові чарівні можливості у вигляді золотих волосинок?
2. Як ви вважаєте, чи був шанс у Цахеса стати Людиною? Спрогнозуйте дії та долю героя, якби він зрозумів задум феї.
3. Знайдіть у Бальтазара риси романтичного героя. Що, на вашу думку, не відповідає принципам романтизму?
4. “Крихітку Цахеса…” Гофман створив на початку XIX ст. Тепер уже початок XXI ст. Чи не втратили проблеми, які він порушує у творі, своєї актуальності?
Створіть!
1. Схему, яка доводить, що твір Гофмана “Крихітка Цахес…” є казкою.
2. Комікс на тему “Світ персонажів повісті “Крихітка Цахес…””, герої якого мають говорити про свою книгу.
Скористайтеся сервісами: http://www. toondoo. com; http://vidpoviday. com/oglyad-sajtiv-dlya-stvorennya-komiksiv.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)