Прославлення героїзму в народних казках – З ЧИСТОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ
Чарівні казки
УРОК 28-29. Прославлення героїзму в народних казках
Матеріал уроків. Українська народна казка “Кирило Кожум’яка”.
Мета. Розширювати уявлення учнів про героїко-фантастичні казки, формувати уміння читати в особах; виявляти залежність мовної та інтонаційної характеристики дійових осіб від їхньої ролі у творі; виховувати любов та повагу до усної народної творчості.
Обладнання. Кросворд, картки для розширення поля читання, картки зі словами, малюнки героїв казки; різні ілюстровані видання казки “Кирило Кожум’яка”.
Хід уроків
І. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу.
1. Вправа на розвиток мовленнєвого апарату.
Робота зі скоромовкою.
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
2. Розгадування кросворда.
(Усі завдання, крім 5 – слухові).
1) Згадайте кінцівку прислів’я: “Праця чоловіка годує, а лінь – …”. (Марнує.)
2) Відгадайте, про яку казку йдеться.
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь – кабан біжить,
Тут і вовк іде, й ведмідь,
Й кожен в хатці хоче жить.
Так вже тісно їм усім –
Ось-ось-ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться, й дрижить?
(“Рукавичка”.)
3) Як називається жанр, який розучували на початку уроку? (Скоромовка.)
4) 3 якими піснями вперше в житті зустрічаються діти? Як вони називаються? (Колискові.)
5) Прочитайте деформований текст загадки і відгадайте її.
Меен проться і качетью,
А кя жуопаксь – тіукають.
(Дощ.)
– А хто автор усіх цих творів: і скоромовки, і прислів’я, і казки, і пісень, і загадки, – ви дізнаєтесь, прочитавши виділене слово. (Народ.)
– Як можна назвати усю цю творчість? (Усна народна творчість.)
3. Слово учителя.
– Усна народна творчість виникла за багато століть до того, як розвинулася писемна література. До неї увійшли твори різних жанрів: пісні, загадки, прислів’я, приказки, лічилки, жарти, мирилки, дражнилки, забавлянки і казки.
– Кожний із цих жанрів має свої особливості, а всі разом вони складають духовну культуру наших предків, яку ми повинні вивчати. Бо недарма говориться: хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Сьогодні ми потрапимо у казку.
– Що таке казка? (Це цікава розповідь, в якій мовиться про щось неймовірне, фантастичне, і яка має навчальний характер.)
– Послухайте початок прислів’їв, згадайте кінцівки.
Казки маленькі, та… (Розуму в них багато).
Казка вигадка, та в ній щось… (Повчальне зрозумій).
II. Опрацювання казки “Кирило Кожум’яка”.
1. Ознайомлення з визначенням “чарівні казки”.
– Які казки нас повчали у 2 класі? Прочитайте їх назви. (“Вовк та козенята”, “Півник і двоє мишенят”, “Лисиця та журавель”, “Рукавичка”, “Лисиця та їжак”, “Цап і баран”.)
– Що об’єднує усі ці казки? (Усі вони про тварин.)
– Але є й інша група казок, героями яких є люди з надзвичайною силою, які гаряче захищають інтереси народу, гнівно карають ворогів, вступають у двобій із злом та брехнею. У таких казках описані незвичайні пригоди, які обов’язково пов’язані з чарами і дивовижними перетвореннями. Це – чарівні казки.
– Сьогодні ми поринемо у світ чарівної казки разом із казкою “Кирило Кожум’яка”.
2. Слухання казки. Перевірка первинного сприймання.
Учитель може використати комбіноване читання: поєднання розповіді з читанням, зокрема почати розповідати, а діалоги читати за підручником.
– Коли відбулися події? Хто головний герой казки?
– Чому він має таке прізвище?
3. Словникова робота.
А) Читання слів-пірамід (на картках).
Б) Пояснення значень слів.
– Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівої колонки.
Леміш – – шановані люди похилого віку.
Поцупить – – люди, що жили у місті.
Городяни – – міра ваги, близько 16 кг.
Пуд – – частина плуга, що розрізає землю.
Старшина – – потягне, вхопить, зачепить.
4. Повторне читання казки мовчки (з метою виділення діалогів, інтонацій дійових осіб).
5. Вибіркове читання. Аналіз змісту казки.
– Яку дань збирав змій із людей? Чому змій не з’їв князівну?
– Прочитайте, як змій розповідав про Кирила Кожум’яку. За які риси характеру його боявся?
– Як князівна повідомила батькові про те, що змія можна подужати?
– Що написала князівна у листі? Прочитайте.
– Що подумав князь, коли побачив голуба?
– Як ви думаєте, чому Кирило погодився на бій із змієм?
– Які вимоги перед князем поставив Кирило Кожум’яка? Прочитайте, як готувався до бою богатир.
– Прочитайте опис першого бою із змієм.
– У якому місці казки передано найбільшу напругу бою?
– Прочитайте рядки казки, які показують силу і мужність богатиря. Як це відтворено на малюнку Владислава Єрка?
6. Читання діалогів в особах.
Діти в парах готують виразне читання одного з діалогів з урахуванням авторських вказівок щодо інтонування слів князя, князівни, змія, Кирила Кожум’яки.
7. Робота над образними засобами казки.
А) Пояснення значень виразів.
Поясніть, як розумієте вирази “аж луна йде”, “улупить, то так і вжене в землю”, “а під ним земля тільки стогне”.
Б) Пошук слів, що передають почуття суму й жалю.
В) Добір синонімів до слів: поцупить (вкраде), злинув (полетів, піднявся), благайте (просіть).
8. Розповідь про героїв казки.
А) Мовно-логічне завдання.
На дошці вчитель виставляє малюнки Кирила Кожум’яки, князівни і змія. На картках-блискавках показує дітям слова. Учні читають їх і вирішують, кого з героїв казки вони стосуються. Прочитані слова вчитель прикріплює під відповідним малюнком.
Слова на картках: хоробрий, мужній, лагідна, запальний, сильний, ніжна, підступний, жорстокий, кмітлива.
Б) Розвиток зв’язного мовлення.
Діти коротко розповідають про когось із героїв (користуючись малюнками, словами казки і словами, що на дошці).
9. Складання плану казки.
Орієнтовний план
1. Дань змієві.
2. Хитрість князівни.
3. Лист до князя.
4. Діти просять Кирила Кожум’яку.
5. Бій із змієм.
6. Визволення князівни.
10. Стислий переказ казки за планом.
11. Робота в зошиті (с. 23-24).
III. Підсумок уроків.
– Як народ віддячив героєві? Чи можна сказати, що головна думка казки висловлена в прислів’ї, наведеному в підручнику? Доведіть свою думку.
– Яку вічну проблему розв’язує казка “Кирило Кожум’яка”? (Двобій добра і зла.) Хто у казці був втіленням зла? А хто – добра?
– У цьому вічному двобої добра і зла завжди перемагає добро і любов до рідної землі та народу.
УРОК 30. Урок позакласного читання
(1 votes, average: 5.00 out of 5)