Прогнозування управлінських рішень

Мета і завдання прогнозування управлінських рішень (УР)

Мета прогнозування управлінських рішень – отримання науково-обгрунтованого варіанту при визначенні тенденцій розвитку показників якості, складових витрат та інших показників, які використовуються в розробці планів на перспективу. Прогнозування застосовують при проведенні науково-дослідних (НДР) і дослідно-конструкторських робіт (ДКР), а також в процесі розвитку всієї системи управління.

Найскладніший момент в системі управління – планування якості і витрат.

Основні завдання прогнозування:

    Розробити прогноз ринкової потреби по всіх видах споживчої вартості; Виявити основні економічні, соціальні та науково-технічні тенденції, які впливають на потреби, Вибрати показників, які впливають на величину корисного ефекту планованої продукції; Визначити спосіб прогнозування і період для прогнозу; Спланувати показники якості за новою продукції з урахуванням тимчасового чинника; Прогнозувати організаційно-технічний рівень виробництва відповідно до життєвим циклом продукції; Оптимізувати плановані показники якості відповідно до критеріїв максимального корисного ефекту з мінімальними сукупними витратами; Обгрунтувати економічну доцільність розробки нового або підвищення якості та ефективності вже виробленого товару, виходячи з наявності відповідних ресурсів і пріоритетів.
Прогноз УР

Структура прогнозу управлінських рішень обумовлюється термінами, на які відбувається його розробка, а також напрямком науково-технічного розвитку, яке залежить від тенденцій, що склалися.

Прогноз є передплановий документ, тому його впровадження в практичну діяльність вимагає розробку науково-обгрунтованих стратегій підприємства, бізнес-плану відповідно до використанням варіантів прогнозів показників якості, витрат на його досягнення і ін.

Управлінські рішення прогнозуються для того, щоб отримати науково-обгрунтовані перспективи розвитку показників рівня якості, елемента витрат та інших складових, які використовуються в розробці перспективного плану і проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Основні джерела вихідної інформації при прогнозуванні управлінських рішень будуть:

Система статистичної, фінансово-бухгалтерської та оперативної звітності компанії,
науково-технічна документація за підсумками проведення НДДКР (науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт), з оглядами, проспектами та іншою інформацією, що стосується розвитку науки і техніки в державі і за кордоном.
патенти і ліцензії.

Відповідно до призначення і характером функціонування вся вихідна інформація класифікується:

    Науково-технічна та техніко-економічна інформація, Довідково-нормативна інформація, Інформація прогнозної ситуації Інформація по зворотного зв’язку.

Методами прогнозування управлінських рішень є:

    Нормативні, Експериментальні, Параметричні, Метод екстраполяція, який являє собою процес поширення висновків, одержуваних в процесі спостереження над якою-небудь частиною явища, на іншу його частину, Індексні, Експертні, Оцінка технічної стратегії, Функціональні, Комбіновані.

Основні принципи щодо організації робіт в сфері прогнозування:

    Принцип адресності; Збалансованості; Паралельності; Безперервності; Прямоточності; Адекватності; Керованості; Альтернативності; Адаптивності.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Прогнозування управлінських рішень