Проектна технологія на уроках української літератури – Типологія навчальних проектів

Н. Подранєцька,

Учитель української мови та літератури

Рівне

Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликані системи інтерактивних та особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, серед яких – метод проектів.

Модне слово “проект” постійно на слуху. Але чомусь одні проекти виконуються і приносять результат, а інші – ні.

На сучасному етапі реформування шкільної освіти виникла проблема відродження методу проектів у вітчизняній практиці, враховуючи його незаперечну цінність, що співвідноситься з діяльнісним підходом у сучасній дидактичній системі.

Учителі-словесники намагаються використовувати в роботі як вітчизняні, так і зарубіжні інноваційні методи, спрямовані на розвиток у школярів найкращих духовних цінностей.

Ще В. Сухомлинський переконував, що “справжня школа – це багатогранне духовне життя учнівського колективу, в якому учитель і діти об’єднані багатьма інтересами і захопленнями”.

Тому, на нашу думку, найдоцільнішим є інноваційний метод проектів, який передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Створений у 20-х роках XX століття у США (Джон Дьюї розробив ідеї активізації доцільної діяльності учня у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях як засадах навчання), популярний у школах різних країн світу (Великої Британії, Бельгії, Італії, Ізраїлю, Фінляндії, Нідерландів), метод проектів на сучасному етапі розвитку педагогічної галузі починає набувати більшої популярності, модифікуватися, пристосовуватися до сучасних умов функціонування школи, узгоджуватися з новими завданнями освіти.

Робота над проектом – практика особистісно зорієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів [3; 149]. У свідомості школяра це має такий вигляд: “Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба іде я можу ці знання застосувати”. Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного за спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати роботу та представити П результат.

Як відомо, існують різні класифікації навчальних проектів та їх видове розмаїття. Так, одному з послідовників Дж. Дьюї – В. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектом. (Проектом у той час вважався цільовий акт діяльності, в основі якого інтерес дитини). Модель, яка відображає таке розуміння, представлена автором у такий спосіб:

Типи проектів:

Створюваний (продуктивний)

Споживчий

Вправа

Науково-дослідницький

Розв’язання історичних або літературних проблем

Створюваний (продуктивний) проект пов’язаний з трудовою діяльністю – підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо.

Споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) – підготовка ек-скурсій і надання різних послуг тощо.

Проект-вправа – це проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками.

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

Одним із провідних теоретиків методу проектів є професор Є. С. Полат, яка у своїх роботах (у співавторстві з колегами) дає відповіді на питання, що виникають під час використання проектних технологій у освітньому процесі [2].

А О. Пехота пропонує свою класифікацію проектів:

Типи проектів:

Дослідницькі

Інформаційні

Творчі

Практико-орієнтовані

Ігрові

Найдоцільнішою, на нашу думку, є така Типологія проектів:

За характером контактів

За характером координації

За предметно-змістовою галуззю

За кількістю учасників

За формою представлення результатів

За тривалістю

За провідною діяльністю

Розглянемо детальніше структуру кожного типу проектів.

I. За формою представлення результатів:

– театралізована вистава;

– класне свято;

– конференція;

– телепроект;

– відеопроект;

– творчий звіт;

– композиція;

– фантазія;

– ярмарок;

– фестиваль;

– екскурсія тощо.

II. За предметно-змістовою галуззю:

– монопредметні (літературно-творчі, історико-краєзнавчі, спортивні, природничі, проекти дизайну);

– міжпредметні;

– позапредметні.

III. За характером координації:

– з безпосередньою;

– з прихованою.

IV. За характером контактів:

– внутрішні (серед дітей однієї вікової групи (класу), серед учнів школи, району, міста, країни);

– міжнародні (серед представників різних країн).

V. За кількістю учасників:

– індивідуальні;

– парні;

– групові.

VI. За тривалістю:

– нетривалі (кілька уроків з програми одного предмета, 2 – 6 годин);

– середньої тривалості (від тижня до місяця);

– тривалі (від місяця до кількох місяців).

VII. За провідною діяльністю:

– дослідницько-пошукові;

– ознайомлювально-інформаційні;

– ігрові (рольові);

– творчі;

– прикладні.

1. Дослідницько-пошукові проекти.

Діяльність учнів спрямована на розв’язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень:

– постановка проблеми;

– формулювання гіпотези;

– планування та розробка дослідницьких дій;

– збирання інформації, її аналіз та узагальнення;

– підготовка та оформлення результатів проекту;

– публічна презентація результату;

– рефлексія;

– висновки.

Для цих проектів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам’ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань.

2. Ознайомлювально-інформаційні проекти.

Спрямовані на збір інформації про який-небудь об’єкт, явище. Передбачено ознайомлення учасників з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проект має певну структуру:

– формулювання мети;

– робота з різноманітними джерелами інформації;

– обробка матеріалів, їх аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки;

– оформлення результату;

– презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі тощо).

Проте в процесі роботи припускається корекція структури проекту. Крім того, ознайомлювально-інформаційні проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких, їхнім модулем.

Результат такого проекту можна представити таким чином:

– збір і оформлення цікавих фактів із життя письменника (життєва позиція, ідейно-естетичний ідеал, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення і захоплення, обдарування тощо);

– пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору;

– складання карти подорожей літературних героїв;

– створення фотоальбомів, виставок;

– проведення уявних екскурсій тощо.

Ці проекти інтегрованого характеру. Учні одержують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (завдання для біографів, учнів-літературознавців, учнів-читців тощо).

3. Ігрові (рольові) проекти.

Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні або ділові взаємини. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності залишається гра. Результати роботи намічаються на початку, проте повністю вони виявляються лише наприкінці. Структура проекту залишається несталою до завершення роботи.

Результат ігрового проекту – це:

– реклама книжки;

– імітація зйомки продовження оповідання чи повісті;

– літературно-театральні вистави;

– обігрування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої;

– літературні ігри (кросворди, чайнворди, лабіринти, ребуси і т. д.);

– ігрова імітація соціальних і ділових стосунків тощо.

4. Творчі проекти.

Такі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Однак оформлення результатів потребує чіткої структури обраної форми. Головне завдання проекту полягає в тому, щоб навчити школярів грамотно, логічно, творчо висловлювати свої думки, використовуючи засоби художньої виразності.

Результат творчого проекту – це створення і презентація:

– відеофільму;

– фотопроекту;

– діафільму;

– сценарію до створених фільмів;

– рукописних збірок різної тематики з ілюстраціями;

– сценарію літературно-музичного свята;

– колективного колажу;

– ілюстративного матеріалу;

– журналу мандрівки разом з улюбленим героєм; творів різних літературних жанрів (казок, оповідань, есе, віршів, статей тощо);

– альманаху;

– макета журналу, газети, альбому тощо.

5. Прикладні проекти.

Мають певну структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Проект має чітко визначений результат, який орієнтований на соціальні інтереси учнів. Особливо важливою є правильна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

Результати прикладних проектів – це складання:

– програми з літератури для внуків;

– проекту освіти 20.. року;

– заповіту нащадкам;

– словників різних видів: топонімічних, власних назв, застарілих слів, діалектизмів, неологізмів (на матеріалі художніх творів) тощо;

– хроніки життя класу;

– законів класу (школи);

– інструкції тощо.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Наведемо приклади завдань різних видів проектів за провідною діяльністю, які можна запропонувати на вибір учням.

7 клас

Усна народна творчість

Ознайомлювально-інформаційні проекти

– Скориставшись книгою Ф. Погребенника “Наша дума, наша пісня”, скласти повідомлення з історії створення кількох українських пісень.

– Підготувати інформацію на одну з тем: “Колядки та щедрівки нашого краю”, “Свято Івана Купала у нашій місцевості”, “Кобзарі – творці та виконавці дум”.

Ігрові проекти

– Скласти на матеріалі народнопісенної творчості літературні ігри (ребуси, запитання до вікторини, шаради, чайнворди, криптограми тощо).

– Підготувати інсценізацію однієї з народних пісень (на вибір).

– Підготувати інсценізацію обряду посвяти в кобзарі.

Творчі проекти

– Укласти рукописні збірки: “Пісні моєї родини”; “Світова слава української пісні” (на основі висловлювань відомих культурних діячів про пісенну творчість українського народу). Зробити до них ілюстрації.

– Організувати і провести свято української народної пісні під девізом “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”.

Прикладні проекти

– Укласти народознавчі словники: “Календарно-обрядові пісні українського народу”, “Народні свята в народних прислів’ях”.

Тарас Шевченко Ознайомлювально-інформаційні проекти

– Підготувати інформацію на одну із тем: “Дитинство Тараса Шевченка”, “Шевченко – солдат”.

– Створити виставку і провести уявну екскурсію на тему “Шевченко – художник”.

– Скориставшись книгою Ганни Шовкопляс та Івана Шовкопляса “За покликом серця”, скласти карту подорожей Шевченка по Україні.

Ігрові проекти

– Скласти літературні ігри на шевченківську тематику.

– Підготувати інсценізацію балади “Тополя”.

Творчі проекти

– Створити ілюстрації до творів Тараса Шевченка.

– Написати пейзажний етюд на основі поезії “Сонце заходить, гори чорніють”.

– Укласти рукописну збірку “Наш Шевченко” (образні вислови про поета).

Іван Франко

Дослідницько-пошукові проекти

– Дослідити образи повісті “Захар Беркут” за опорною схемою (планом).

– Укласти схему міні-дослідження “Провідна думка повісті “Захар Беркут”.

– Провести міні-дослідження ролі описів природи у творі.

Ознайомлювально-інформаційні проекти

– Підготувати інформацію про історію написання повісті “Захар Беркут”.

– Скласти карту подорожі героїв повісті Івана Франка.

– Підготувати повідомлення про боротьбу руського народу проти монголо-татар.

Ігрові проекти

– Підготувати рольову гру “Зустріч з Франком” (на основі статті М. Коцюбинського “Іван Франко”).

– Створити ігровий проект (ребуси, чайнворди тощо) за повістю “Захар Беркут”.

Творчі проекти

– Представити створений діафільм за мотивами повісті “Захар Беркут”.

– Створити ілюстрації-портрети героїв повісті.

Прикладні проекти

– Укласти словничок “Архаїзми та діалектизми у повісті І. Франка “Захар Беркут”

10 клас

Павло Тичина

Дослідницько-пошукові

– Павло Тичина і музика. Роль асонансів та алітерацій у створенні художнього малюнка вірша.

– На основі рецензії Ю. Меженка на першу збірку П. Тичини дослідити, у чому полягала відмінність тичи-нинської музичності від програмної музичності російських символістів. Довести свої спостереження цитатами з рецензії та прикладами з поетичних творів.

– Елементи імпресіонізму та символізму у творчості П. Тичини.

– Дослідити і порівняти поетику та ідейний зміст поезій П. Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить…” й Олександра Олеся “Чари ночі”.

– Порівняти естетичні принципи західноєвропейських поетів-символістів (П. Верлена, С. Малларме, А. Рембо та ін.) із особливостями ранньої творчості П. Тичини.

Ознайомлювально-інформаційні проекти

– Трагедія творчого генія П. Тичини.

– Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності у збірці П. Тичини “Сонячні кларнети”.

Ігрові проекти

– Уявити себе співавтором поета у вірші “О, панно Інно…”. Змалювати словами картину “Я – сам. Вікно. Сніги…”.

– Літературні ігри до теми “Павло Тичина – “дивний мрійник з очима дитини…”.

Прикладні проекти

– Створити добірку образних висловів на основі поезій Павла Тичини.

– Створити словник “Авторські лексичні новотвори (неологізми) у поезіях Павла Тичини.

– Створити калейдоскоп “кольорового настрою” за збіркою Павла Тичини “Сонячні кларнети”.

Творчі проекти

– Створити ілюстрації до збірки “Сонячні кларнети”.

– Укласти рукописну збірку “Акварель за мотивами збірки Павла Тичини “Сонячні кларнети”.

– Створити фотопроект або добірку світлин “Мій рідний край”.

11 клас

Post scriptum…Ліна Костенко сьогодні і завжди

I група. Форма представлення – телепроект

Дослідницько-пошукові проекти

– Представлення моделей до роману “Маруся Чурай” (“Два типи національного характеру українця на прикладі героїв”. “Подібність роману Ліни Костенко та драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”).

Ознайомлювально-інформаційні проекти

– Служба новин культури. Встановлення пам’ятника Марусі Чурай у Полтаві.

Ігрові проекти

– Судові справи з Дарією Миргородською. (Уявити себе захисником на суді і скласти промову на захист Марусі Чурай).

– Стежками роману “Маруся Чурай”. Мандруймо разом! (Обігрування різних сюжетних ситуацій, у яких опиняються герої).

– Презентація телепередачі “Ключовий момент”. (Уявити, що стерлися межі між віками і змогли зустрітись дві неповторні жінки – Ліна Костенко та Маруся Чурай).

– Ігри патріотів (кросворди, ребуси, вікторини про життя і творчість Ліни Костенко).

Творчі проекти

– Імперія кіно. Представлення діафільму за мотивами роману “Маруся Чурай”.

– Мистецька світлиця. В гостях у Тетяни Серган. Представлення власної картини “Маруся крокує в майбутнє”.

– Представлення ілюстративних моделей до роману у віршах “Маруся Чурай”.

– Написати лист-одкровення одному з героїв роману.

– Сценарій телепроекту “Ліна Костенко – берегиня української літератури”.

Прикладні проекти

– “Говорять люди”. Словник афоризмів Марусі Чурай за однойменним романом.

– Словник крилатих висловів Ліни Костенко (діючих і потенційних).

II група. Форма представлення – театр через призму сучасності

Дослідницько-пошукові проекти

– Місце і значення української пісні у романі “Маруся Чурай”.

– Представлення схем до творчості Ліни Костенко (“Вузлові моменти світоглядної еволюції письменниці”,

“Система морально-етичних цінностей у романі”, “Гриць Бобренко. Роздвоєння душі”, “Любов і поезія – музика єдина”, “Проблеми роману” тощо).

Ознайомлювально-інформаційні проекти

– Представлення моделі “Шляхом сердечності і гніву” (основні віхи життя і творчості Ліни Костенко).

– “Доля Ліни Костенко зблизька” (сторінками фотоальбому).

– “Хто так сказав? Про кого?” (Вислови героїв твору про Марусю Чурай).

Ігрові проекти

– Рольові ігри: “Любовний трикутник”, “Гриць Бобренко. Роздвоєння душі”, “Пісня-сповідь Марусі Чурай”

(Обігрування ситуацій, у яких опиняються герої роману).

– “Хвилинка-розминка” (літературні ігри за творчістю Ліни Костенко).

Творчі проекти

– Сценарій “Театр через призму сучасності”.

– Галерея художника. Представлення ілюстративних моделей до роману у віршах “Маруся Чурай”.

– Фотопроект “Подорож машиною часу” (щасливі та сумні миті героїв роману).

– Представлення власних поезій “Крик душі Марусі Чурай”.

Прикладні проекти

– “Ми є тому, що нас не може бути…” (словник афоризмів Ліни Костенко).

Підсумовуючи, зауважимо, що проектування завжди сполучене зі змінами, воно перетворює, модифікує і трансформує світ, в якому ми живемо. Для його здійснення необхідні активність, творчий підхід. Ще І. Іванов зазначав, що “творчість – це не розкіш для обдарованих, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами”. Крім того, метод проектів позитивно впливає на емоційний стан школярів. Він дає змогу використовувати ресурси проектувальників ефективніше, передбачає використання нестандартних форм занять, можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями різновікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя і діяльнісний підхід – дії, спрямовані на досягнення певного результату. Метод підпорядковується принципу гуманізації системи: дає змогу невстигаючим учням пережити успіх, відзначити особисті – та колективні досягнення через само – та взаємооцінювання. Цінним є те, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, аудіовізуальними та комп’ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки.

Література

1. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І. Г. – К.: Департамент, 2003.

2. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е. С. Полат, – М., 2000.

3. Освітні технології: Навч.-метод, посібн. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. – К.: А. С. К, 2004. – 256 с.

4. Перспективні освітні технології: Навчально-методичний посібник/ За ред. Г. С. Сизоненко. – К.: Гопак, 2000.

5. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие.- М.: Народное образование, 1988.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)