Процес прийняття управлінських рішень
Рівні прийняття рішень
Виділяють два основних рівня: індивідуальний і колективний. Індивідуальний визначається поточними процесами в організації, колективний формується при складних завданнях і рішеннях.
Вибір на користь групових рішень оптимальний в наступних ситуаціях:
- Етичні норми не дозволяють приймати індивідуальні рішення; Потрібна незалежна оцінка (експерти); Є труднощі у виборі альтернатив у керівника.
Групове рішення може привести до конформізму в організації, єдиного мислення, що заважає появі нестандартних методів рішення проблем. До того ж колектив може придбати ілюзію незалежності від керівництва, тиснути на “незгодних” і т. д. Щоб цього уникнути, не можна вдаватися до групових методів регулярно, а при збиранні груп залучати одних і тих же менеджерів, потрібно заохочувати різниця думок і слухати меншість так само, як і більшість. Дуже важливо зберігати неупередженість оцінок під час дебатів.
Етапи прийняття рішень
Підготовка до прийняття управлінського рішення і його реалізація засновані на попередньо зібраної інформації, наявних ресурсах і цілях організації. У загальному вигляді рух від вихідних даних до реалізації рішення проходить наступні етапи:
Збір даних. Це необроблені цифрові дані і факти і різних джерел), які проходять аналіз, з якого виводяться альтернативні варіанти рішень. Інформація містить відомості про ресурси, потреби в них для кожної альтернативи, юридичні норми та ін.
Оцінка наслідків після реалізації рішення. Розглядається для кожної з альтернатив. При відсутності повних даних можна спиратися на здоровий глузд і досвід менеджера. Іноді вибір альтернативи обумовлений прийнятим раніше рішенням.
Власне прийняття рішення. Рішення приймається у вигляді директив з боку керівництва організації, воно відповідає цілям і розподіляє завдання по підрозділах.
Реалізація рішення. Можливі результати вже розраховані за допомогою математичних моделей, але в умовах нестабільного зовнішнього середовища фактичні результати можуть відрізнятися. Реалізація рішень вимагає ресурсів.
Оцінка результатів, взяття відповідальності за рішення. Як дії, так і їх відсутність тягне за собою наслідки. Отримані після дій результати оцінюються і є вихідними даними для подальших рішень. Відповідальність після прийняття рішення позначається не тільки всередині організації, а й у зовнішньому середовищі (наприклад, якщо рішення спричинило за собою підвищення розмірів екологічно небезпечного виробництва, то наслідки будуть відчуватися на екології регіону, і т. д.).
Технологічно процес прийняття рішень являє собою набір процедур, які здійснюються в організації і які взаємопов’язані між собою. У процес підготовки і прийняття рішення у всіх джерелах включають особа, яка приймає рішення (на практиці це конкретний менеджер або група менеджерів, що розробляє рішення і бере на себе відповідальність за нього). Схематично технологія прийняття рішень виглядає так:
Етап визнання необхідності вирішення включає аналіз ситуації, формулювання проблеми збір і аналіз інформації. Етап прийняття рішення включає розробку і аналіз альтернатив, проводяться різні розрахунки із застосуванням нових технологій; вибираються критерії відбору альтернатив, приймається сформований рішення (і оформляється у вигляді директив).
Етап виконання рішення включає заходи щодо доведення рішення до виконавців, здійснення дій та контроль їх ходу, збираються дані про результат, їм дається оцінка.
Кожне рішення тягне за собою результат, вимірний в конкретних показниках, тому мета управлінського рішення – пошук форм, засобів і інструментів, які сприяють досягненню оптимального в даних умовах результату.
Труднощі процесу прийняття рішень
- Недолік інформації; Необ’єктивна або помилкова інформація; Помилки управлінського досвіду; Наявність особистих переваг у керівника; Низька кваліфікація і здібності керівника; Погана якість організації прийняття рішень (стратегічне або тактичне керівництво); Низька якість реалізації рішень (оперативне керівництво).
У кожен момент часу керівники різного рівня приймають рішення з проблем, які вони одночасно розглядають. Кожна ситуація може змінюватися за масштабами можливих прибутку або збитків, терміновості дій. Тому керівник, який користується моделями упорядкованого прийняття рішень, має більше шансів отримати хороші результати після прийняття рішення. Підвищити ефективність прийняття рішень можна, виходячи з таких рекомендацій:
- Відповідальність не береться добровільно ніким, навіть найкращими керівниками; Процес узгодження повинен контролюватися на всіх етапах (наради і засідання за участю менеджерів вищої ланки); Дані та ідеї фіксувати потрібно завжди; Поповнювати знання з розробки управлінських рішень за допомогою спеціалізованої літератури.
На практиці ефективному прийняттю рішень перешкоджають різні обмеження, такі як вузькі повноваження менеджерів, недолік ресурсів (фінанси, персонал). Для вибору альтернатив визначаються стандарти прийняття рішень – критерії оцінки.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)