Проблеми та ризики корпоративного управління

Сутність корпорації і корпоративного управління

Корпоративне управління тісно пов’язане з діяльністю корпоративних структур. Потреба в ньому визначається самою сутністю корпоративних форм господарювання.

Згідно з чинним в Україні законодавством під корпорацією слід розуміти юридична особа, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій, що дають право їх власникам на участь в прибутку і формування вищих органів управління.

Діяльність корпоративних структур характеризується наявністю безлічі зацікавлених сторін. Інакше їх прийнято називати стейкхолдерами. По відношенню до корпорації вони їх прийнято ділити на два види:

    Внутрішні; Зовнішні.

До перших відносяться власники (акціонери), найманий менеджмент, персонал. Другі представлені постачальниками, покупцями, державою і суспільством. Всі вони пред’являють до корпорацій певні вимоги і очікування, часто прямо протилежні між собою.

Вершиною управлінської діяльності в корпорації виступає корпоративне управління.

Корпоративне управління – це особлива форма взаємовідносин між власниками акціонерного капіталу, менеджментом та іншими групами зацікавлених сторін. Його основним завданням виступає захист прав акціонерів, забезпечення підзвітності менеджменту і дотримання балансу інтересів всіх учасників корпоративних відносин.

Проблеми корпоративного управління

Корпоративне управління являє собою складний управлінський процес, який стосується інтересів всіх учасників корпоративних відносин. Крім іншого його здійснення характеризується рядом проблем, основними з яких є:

    Поділ функцій контролю бізнесу та власності; Корпоративні конфлікти; Відсутність завершеної “ідеальної” системи корпоративного управління; “Тіньові” корпоративні фінанси; Атипова роль “зовнішніх” механізмів корпоративного управління; Недостатній рівень розвитку банківської системи та ін.

Характерною особливістю розвитку відносин в сфері корпоративного управління виступає інформаційна асиметрія, що виявляється в переважної інформованості менеджменту щодо питань можливостей використання ресурсів корпоративних структур, на основі яких може бути прийнято рішення в частині вибору способів і напрямків використання подібних ресурсів на шкоду інтересам власників (тобто у власних цілях). Звідси випливає цілий ряд інших проблем, пов’язаних із забезпеченням відповідальності менеджменту за прийняття рішень, конфліктом інтересів (знаходить свій вияв в угодах із зацікавленістю) розкриттям інформації тощо

Особлива роль в системі корпоративного управління приділяється питанням побудови дієвої та ефективної системи стимулювання та контролю з одного боку, і наявністю різнорідних груп акціонерів, що приводить до виникнення розподільних конфліктів – з іншого. Крім цього, до категорії проблемних зон корпоративного управління відносяться взаємини між акціонерами (міноритарними і мажоритарними), менеджментом та іншими групами зацікавлених сторін.

Ризики корпоративного управління

Сам по собі ризик являє ні що інше як ймовірність настання в майбутньому несприятливих наслідків. В основі ризиків в корпоративному управлінні лежать корпоративні конфлікти.

Під корпоративними конфліктами слід розуміти конфлікти, що виникають між власниками компанії, вищими органами її управління і зовнішніми стейкхолдерами. Найчастіше вони торкаються питань незаконного перерозподілу власності і обмеження прав акціонерів (особливо міноритарних).

Корпоративне управління в зв’язку з наявністю безлічі проблем з ним пов’язаних характеризується високо ризиковим характером. Вся сукупність ризиків йому властивих умовно може бути розділена на три базові групи.

Ризики першої групи пов’язані безпосередньо з ймовірністю порушення прав власників. Як приклади подібних ризиків можна привести знаходження реального контролю над корпорацією в руках менеджменту, недотримання інтересів міноритаріїв і ін.

Ризики другої групи пов’язані безпосередньо з організацією діяльності управлінських органів корпорації. Їх найбільш яскравим прикладом виступають корупція і шахрайство. Також до цієї категорії ризиків може бути віднесено здійснення дії не в інтересах компанії, а заради власної вигоди.

Ризики третьої групи, зумовлені питаннями траспарентності і розкриття інформації. Найбільш поширеними з них виступають розкриття інформації, що становить комерційну таємницю, і витік інсайдерської інформації.

Множинність ризиків корпоративного управління призводить до необхідності вибудовування системи внутрішнього контролю та ефективної організації процесу управління ними.

Під управлінням ризиками слід розуміти процес, пов’язаний з виявленням, оцінкою, управлінням і контролем за можливими ситуаціями або подіями з метою забезпечення гарантії виконання корпорацією поставлений раніше цілей. Як процес корпоративне управління ризиками включає в себе діяльність виконавчого керівництва акціонерного товариства, ради його директорів та інших співробітників корпорації.

Своє застосування корпоративне управління ризиками знаходить в процесі розробки і визначення корпоративної стратегії розвитку. Зокрема, воно є основою для виявлення потенційних подій, що впливають на діяльність корпорації, і управління ризиками з урахуванням допустимої його величини.

Ризики корпоративного управління не повинні бути недооцінені. Вони вимагають пильної уваги з боку керівництва корпоративних структур. Їх негативний вплив і ймовірність настання можуть і повинні бути мінімізовані (нівельовані).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Проблеми та ризики корпоративного управління