Проблеми споживання в сучасному світі
Проблеми споживання перетворилися на глобальні буквально на наших очах. Здається, так було завжди: на Заході споживання товарів і послуг мало максимальне значення, в світі, що розвивається – мінімальне, а ми перебували десь “посередині”. Сформувалося і визначення західного суспільства як “суспільства споживання”. Взагалі поняття “споживання” відноситься як до особистого, тобто споживчим товарам і послугам, так і до державного у коли йдеться про споживання товарів і послуг ділового (іноді кажуть – виробничого) призначення. Проблеми особистого і державного споживання взаємозумовлені і дуже тісно переплітаються. У повсякденному житті зазвичай говорять тільки про особистому споживанні.
Масштаби матеріального і духовного споживання визначають рівень і якість життя населення (див. так само статтю “Населення Землі”), тобто кількісні та якісні характеристики життя людини. Рівень життя зазвичай визначають системою показників. Однак у реальному житті найчастіше використовують показник валової продукції в розрахунку на одного жителя. Серед країн-лідерів (їх понад 20) переважають розвинені держави, що займають і за іншими показниками лідируючі позиції. В цілому можна сказати, що в Європі в основному розташовані країни з високим, в Америці – з середнім, а в Азії та Африці – з низьким рівнем життя населення.
Якість життя населення одним показником визначити досить складно, хоча вони й існують. Екологічні фактори, крім власне оцінки стану навколишнього середовища, включають і характеристику рекреаційних можливостей території. Серед економічних найбільш важливі – рівень безробіття, наявність у громадян вільного часу (в т. ч. і тривалість робочого тижня, тривалість оплачуваної відпустки). Культурні фактори визначають кількість друкованої продукції, що припадає на душу населення, якість та умови праці, доступність вищої освіти і т. д. Найкраще характеризують і найнаочніше ілюструють якість життя соціальні критерії, що включають велику кількість конкретних показників – рівень розвитку освіти, охорони здоров’я, ступінь безпеки громадян, можливості самореалізації, дотримання прав людини і пр. Американська громадська організація “Фрідом Хаус” щорічно аналізує ситуацію з дотриманням прав людини у світі: число вільних і частково вільних країн становить за оцінками цієї організації приблизно по 100, невільних – більше 20.
У 90-х рр.. широке поширення у світі для ілюстрації якості життя отримав т. н. індекс гуманітарного розвитку. Він розраховується з урахуванням тривалості життя, якості навчання, рівня життя населення, валової продукції в розрахунку на душу населення. Відповідно до цього індексу близько 30 країн світу мають підвищений рівень гуманітарного розвитку. Стільки ж країн досягли середнього рівня. Решта відносяться до слаборозвиненим, чисельність яких поступово скорочується. Найбільший прогрес досягнутий за останні десятиліття країнами Східної і Південно-Східної Азії – Японією, Малайзією, Південною Кореєю і Таїландом. Лідери світового гуманітарного розвитку – найбільш розвинені країни Заходу. У 1994 р. десятка світових лідерів гуманітарного розвитку виглядала наступним чином: Канада, Швейцарія, Японія, Швеція, Норвегія, Франція, Австралія, США, Великобританія, Німеччина. Росія займає місце лише серед “середнячків”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)