Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” – І варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО
“Борислав сміється” – один із найвидатніших зорів І. Франка, нове явище в українській літературі оугої половини XIX століття. Автор змальовує зарони революційної боротьби робітників з капіталістами, демонструє зростання свідомості робітників у боротьбі за свої права та їх спроби змінити життя на краще.
Головною ідеєю твору є ідея єдності робітників у боротьбі проти гнобителів. Проведення в життя цієї ідеї пов’язується з долею героїв твору – Бенедя Синиці та братів Басарабів. Саме вони є втіленням двох напрямків робітничої боротьби у повісті.
Спочатку ми знайомимося з таємним товариством робітників, члени якого збирались у хаті старого ріпника й обмірковували всі злочини та лиха, заподіяні підприємцями робітникам. Вони не намагалися діяти активно, не стояли за об’єднання всіх робітників міста. На погляд їх лідерів братів Басарабів загальна соціальна неправда складається з приватних маленьких неправд, і тому помста за кожну кривду приведе до зникнення цієї загальної несправедливості. Це був стихійний протест проти утисків та визиску.
Головний герой повісті – Бенедьо Синиця. Це “вразливий на всякий, хоть і чужий, біль, на всяку кривду та неправду” робітник, який вже здобув деяке класове виховання. Його дуже турбують несправедливість, народне лихо. Він вірить, що є якийсь шлях до кращого життя. Довгі роздуми над долею робітників навели Бенедя на думку, що полегшення умов, захист своїх прав можна здійснити, лише об’єднавши всіх ріпників міста. Синиця починає навертати побратимів на ідею страйку, єдиного можливого засобу боротьби. З появою Синиці діяльність товариства набуває іншого змісту: усе більше і більше робітників приєднуються до товариства, організовується робітнича каса. На мій погляд, Франко намагається показати, що тільки об’єднання робітників є силою, спроможною змінити стан речей. Бенедьо Синиця, виступаючи за ідею організованої боротьби, перетворюється із звичайного побратима на ватажка боротьби проти багачів.
Кульмінаційними в повісті є картини загального робітничого страйку, під час якого почуття й переживання робітників досягають свого найвищого напруження. Робітничий Борислав на всю силу радіє і сміється: “Борислав, паночку, то ми! І на нас тепер прийшла пора посміятися над вами”.
І хоча добре підготовлений страйк був зірваний викраденням робітничої каси, та відбулося значне піднесення робітничої свідомості, були зроблені перші кроки у боротьбі за свої права, останні сторінки повісті вселяють соціальний оптимізм, віру в торжество справедливих вимог, перемогу чесної праці і чесних помислів.
Related posts:
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі повісті лежить подія, яка дійсно відбувалася у […]...
- Роль образу Бенедя Синиці в реалізації ідейного задуму повісті І. Франка “Борислав сміється” – 10 клас – ІВАН ФРАНКО Найвизначнішим твором І. Франка про життя робітників є повість “Борислав сміється”. За ідейно – художньою довершеністю і суспільним значенням твір посідає першорядне місце не тільки у творчості письменника, айв усій українській літературі. І. Франко з позицій революціонера-демократа поставив і висвітлив у повісті найбільш актуальну на той час проблему боротьби праці з капіталом. Письменник засуджує експлуататорський […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка – І варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО В пісні те лиш живе, Що життя дало. І. Франко Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, покритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась… Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Та це ж […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО О краю мій, підгір’я ти прекрасне Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язана з селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та сосновими лісами […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він (Євген) зустрів паняночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами, і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією “Каменярі”) – ІІ варіант – 8 клас – ІВАН ФРАНКО У Львові є могила, на якій стоїть пам’ятник – постать каменяра з молотом у руках. Тут похований Великий Каменяр – Іван Якович Франко. Невгасима любов до знедоленої Батьківщини, до чесних трударів, віра у визволення рідного народу з-під гніту темних сил самодержавства – джерела Франкової поетичної сили, бездонна криниця, яка надихала його на написання кращих творів. […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО І. Франко – це видатний діяч нашої культури. З уроків літератури ми знаємо, що він писав поезії та прозу (оповідання, повісті), але був не тільки письменником, але й літературознавцем, критиком і активним суспільним діячем. Ці сфери діяльності, звичайно, вплинули і на його літературну творчість. Зокрема, він був учасником соціально-демократичного руху, а отже, захоплювався ідеєю революції, […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО У багатогранній творчій спадщині І. Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Як і Великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. Простотою і глибиною своєї поезії він був найближчий до Шевченка. Його поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів революційно-демократичної інтелігенції, зброєю у боротьбі за інтереси трудового народу. […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю – 10 клас – ІВАН ФРАНКО У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибока і лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІV варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба була основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […]...
- Проблема вождя і народу в поемі “Мойсей” – 10 клас – ІВАН ФРАНКО Біблійна основа поеми Франка дала можливість поетові прив’язати питання конкретного історичного часу й особисті думки та сумніви до вічних образів. Святе Письмо є основою творів багатьох митців, і це один з величезних парадоксів: книга історій та легенд невеличкого народу містить ніби пуп’янки розвитку всієї людської історії, конфліктів та питань, які постають перед народом та окремою […]...
- Поривання до волі в поемі “Мойсей” – І варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО Поема І. Я. Франка “Мойсей” – це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу у поступі до кращої долі. Час написання – 1905 рік. У Росії почалася революція. Народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. В основу написання поеми Франко поклав біблійний сюжет: Мойсей вів єврейський народ до країни, де панувало б добро і щастя. […]...
- Зразок шкільного твору – ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЛЮДИНИ У ПОЕМІ І. ФРАНКА “ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ” – 8 КЛАС Варіант 1 І. Філософсько-етичні погляди письменника-полеміста І. Вишенського. II. Відтворення внутрішньої боротьби ченця-аскета і палкого патріота в поемі І. Франка “Іван Вишенський”: 1. Протиставлення краси живої природи і мовчазного світу ченців. 2. Символічність образів павука і мухи. 3. Думки героя про життєве призначення: служіння богу чи служіння батьківщині? III. Відмова від земного: порятунок чи шлях […]...
- Образ Івана Вишенського (за однойменною поемою І. Франка) – 10 клас – ІВАН ФРАНКО На зламі XVI-XVII ст. одним із найоригінальніших письменників-полемістів був Іван Вишенський. За припущенням І. Франка, у житті І. Вишенського повинна була трапитись якась подія, яка так вплинула на нього, що він вирішив стати ченцем. Іван Вишенський викриває несправедливість, брехливість, лицемірство, ненависть до простого люду, розбещеність не лише польського, а й українського панства, особливо ж вищого […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – І варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенко-Карий був добре ознайомлений з життям сільських багатіїв, з методами збагачення, завдяки яким спритні селяни своїм майном та прибутками зрівнялись з поміщиками-дворянами. П’єса є злою сатирою на любов до стяжання заради стяжання. Головна діюча особа – Пузир – колишній “мужик”, що тепер розбагатів такими методами. Є в п’єсі жертви Пузиревого “хазяйнування”. У ній весь […]...
- Славний син свого батька (образ Максима Вернута з повісті І. Франка “Захар Беркут”) – Зразок твору – I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК – ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ – 7 КЛАС Народна мудрість говорить, що діти зазвичай схожі на своїх батьків. На такі думки наводять сторінки повісті І. Франка “Захар Беркут”. Максим Беркут – істинний син свого батька, Захара Беркута. Історія його життя – найкращий тому приклад. Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, сміливо боровся з монголами. Тяжко […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО І. Франко виявив себе талановитим драматургом при написанні п’єси “Украдене щастя”, яка, на мою думку, є трагедію, бо жодний з героїв її не був щасливим. Причини для кожного з них різні, і прочитавши п’єсу, задумалась над тим, хто ж украв їх щастя? На перший погляд, здається, що в усьому винні брати Анни, які, щоб не […]...
- Мудрий старійшина тухольської громади (образ Захара Беркута з повісті І. Франка “Захар Беркут”) – Зразок твору – I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК – ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ – 7 КЛАС Здавна мудрі правителі багато важили в управлінні державою чи громадою. Ще в давньоруському “Ізборникові 1076 року” записано такі слова для настанови тим, хто стоїть на чолі людської спільноти: “Скільки силою ти перевершив усіх, стільки й справами добрими просяяти і потрудитися повинен”. Та чи завжди ті, хто мають владу над людьми, згадують ці слова? Ця проблема […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – І варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО Більшість творів І. Франка – це громадянська лірика. В них він закликає до активних дій, викриває злочини Російської імперії та її служителів. Тому збірка “Зів’яле листя” ніби контрастує з іншими збірками поета. У ній зображене неподільне кохання і страждання, викликані ним. Цікавою є назва збірки – “Зів’яле листя”. Прочитавши її, читач подумає, що перед ним […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”) – ІВАН ФРАНКО – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем. Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – І варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології. Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність наземлю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських персонажів: […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО Ліричний герой першої збірки І. Франка “З вершин і низин” – це активний громадський діяч, який не звик до бездіяльності і хоче будь-що вибороти краще майбутнє для свого народу. Але ліричний герой “Зів’ялого листя” є повною протилежністю: він, закоханий без взаємності, не добивається любові дівчини, не хоче турбувати її своїми почуттями, які находять свій вихід […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – IV варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО Збірка поезій І. Франка “Зів’яле листя” створювалася більше десяти років і вийшла в світ у 1896 році. Вона складається з трьох частин, образно названих жмутками. Це лірична драма, в якій оспівуються глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти. Його було звільнено з […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією “Каменярі”) – І варіант – 8 клас – ІВАН ФРАНКО І. Франко – поет, прозаїк, історик, перекладач. Він належав до тих письменників, яких сам порівнював з “деревом, що своїм корінням впивається якомога більше і міцніше в свій рідний національний грунт… а своїм пнем і кроною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів…” Український діяч жив у бурхливу та сувору історичну добу. Нещодавно була панщина, потім – […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” – І варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО І. Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, в чому ми переконалися, ознайомившись з його віршами і повістю “Перехресні стежки”. Він спробував себе і в драматичному жанрі, написавши п’єсу “Украдене щастя”. Ця спроба йому вдалася, бо справжній художній твір повинен збуджувати почуття людини і давати поживу для роздуму. Отже, драма І. Франка викликала у […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз […]...
- Характеристика образу Івана Вишенського (поема І. Франка “Іван Вишенський”) – Зразок твору – Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Ставлення до реального Івана Вишенського з боку літературознавців та істориків суперечливе. Бібліографу і літературознавцю Володимиру Полеку належить таке висловлювання про Вишенського: “Захищаючи своє прагнення для спасіння тільки власної особи, Іван Вишенський пішов далі – він зрікся не тільки цього світу, а й рідного народу”. Доктор філологічних наук Володимир Погребенник побачив у цьому образі зовсім інше: […]...
- ІВАН ФРАНКО. ПИСЬМЕННИК, УЧЕНИЙ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ. БАГАТОГРАННІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ ВПЛИВ НА КУЛЬТУРНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ. ФРАНКО – ПЕРЕКЛАДАЧ, ПУБЛІЦИСТ. ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, У ПРОБУДЖЕННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА В МУЗИЦІ – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА ФРАНКА Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: знання основ царин багатогранної діяльності Івана Франка; Ключові: навички пізнавальної діяльності; комунікативну: формувати уміння висловлювати судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; емоційну: формування на прикладі життя І. Франка цілісного переконання про можливість досягнення вершин силою духу; громадянську: формування себе як […]...
- Проза – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя галицького суспільства свого часу. Гуманістично-просвітительський оптимізм Франкової прози відчувається у творах всіх тематичних груп. А писав митець про сучасне та минуле галицького села (“Добрий заробок”), змальовував долю робітників (“Бориславські оповідання”, “Воа […]...
- Варіант аналізу повісті І. Франка “Захар Беркут” А. Ситченко, Доктор педагогічних наук Миколаїв Вивчення значного за обсягом епічного твору передбачає застосування подієвого аналізу. Після вступного слова про основні персонажі й події, які передують тим, що відкриються семикласникам у VI розділі повісті, вчитель може дати таку настанову: “Під час читання твору намагайтесь уявити членів тухольської громади як живих, відчути їхні настрої, зрозуміти наміри. […]...
- Оповідання та повісті І. Франка: економічно-суспільна, родинно-побутова, психологічна, філософська, історична проблематика творів – Проза і драматургія Івана Франка Важко навіть визначити, який талант був у І. Франка розвинений краще: поетичний чи прозовий. Як прозаїк він теж у ранній творчості дотримувався методу критичного реалізму – всебічно і реально передати злиденні умови життя селян, робітників, їхніх родин, дітей, спонукаючи читача обурюватись умовами такого життя. Народ, зазначив С. Єфремов, став об’єктом белетристичного дослідження І. Франка, “народ […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XIX сторіччя нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК – 9 клас У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну творчість. Шевченків “Кобзар”, “Записки мисливця” Тургенева, […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – ІІ варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – 6 клас У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після […]...
- Тематична і жанрова різноманітність лірики Івана Франка – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Лірика другої половини XIX – початку XX ст. Івана Франка виявилася найвагомішим творчим здобутком тогочасної української поезії. Поет плідно освоїв і зреалізував тематичні, стильові й жанрові можливості українського слова. Сергій Єфремов наголошував: “Виступивши, як сам каже, на ниву громадсько-літературної діяльності “впору тяжкого перелому” в галицькому житті, Франко… записав своє ім’я не тільки в подіях того […]...
- Драматургія Івана Франка – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ До театру й драматургії Іван Франко виявляв інтерес із гімназійних часів. Коли до Дрогобича приїздив театр О. Бачинського, хлопець із неабияким інтересом знайомився з невеличким репертуаром мандрівної трупи. Підліток, затамувавши подих, стежив за грою акторів. Його хвилювали емоції, що вирували на сцені, а після закінчення вистави він ще довго відчував післясмак вражень, отриманих у театрі. […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК – 9 клас Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджено кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних […]...