Проблема продовольства на Землі
На перший погляд здається перебільшенням наприкінці XX в. вважати проблему забезпечення населення продовольством глобальною. Виробництво продовольства у світі зростає швидше, ніж населення. Всі світові статистичні дані говорять про те, що жителі планети в цілому добре забезпечені продуктами харчування. Проте всі ці дані відносяться до всього світу, в той час як в окремих регіонах і країнах ситуація далеко не така благополучна. Мало того, і в західних, багатих країнах часто говорять про продовольчу проблему. Для того щоб оцінити продовольчу ситуацію у світі, необхідно з’ясувати, чим харчується населення Землі. Взагалі продовольство буває трьох видів – природне (яким людина годував себе на етапі привласнюючого господарства), культивується (в епоху виробляє господарства) і промислове (тобто те, що дає харчова промисловість). У міру розвитку господарства зменшується частка природних і зростає – промислових продуктів харчування. Досі основна частина світового населення (в першу чергу зарахунок країн, що розвиваються) споживає природне і культивується продовольство.
Сучасні продовольчі проблеми світу неоднозначні в різних його регіонах. Найстаріший аспект – нестача продовольства і навіть голод. Дефіцит продуктів харчування існував завжди в історії людства. У наш час він особливо загострився в першій половині 70-х рр.. Тоді вперше продовольча проблема була названа глобальної, правда, стосувалася вона в той час тільки країн, що розвиваються. Накладення внутрішніх і зовнішніх факторів створило напружену ситуацію (рис. 168). Зростання виробництва зерна – головного виду продовольства в світі, що розвивається став сильно відставати від темпів зростання населення. Найменше це торкнулося розвинутих країн, де споживання продовольчого зерна (але не фуражного) давно вже почало скорочуватися за рахунок введення в харчовий раціон інших продуктів.
У 90-х рр.. продовольча ситуація в більшості країн, що розвиваються не покращилася. Головні причини зберігається складності – соціально-економічні. Зберігаються високі темпи приросту населення, що триває урбанізація і орієнтація на експортні культури не дають можливості поліпшити продовольчу ситуацію. Традиційна система землеробства (яке і дає основну частину продовольства) не розрахована на таку кількість населення. У результаті майже 1 млрд. чол. голодує або недоїдає, в першу чергу в Південній Азії і Африці, а від голоду щороку помирають 13-18 млн. чол., тобто 20 чол. на хвилину.
Зовсім інші продовольчі проблеми в розвинених країнах, де населення страждає не від нестачі продовольства, а від його надлишку. Споживання продовольства на Заході на 1/3 перевищує за калорійністю науково обгрунтовані норми. У США близько 1/3 населення страждає від надмірної ваги. Щорічно американці витрачають 33 млн. дол (1993) на спеціальні дієтичні продукти і “курси для товстунів”. Це теж проблема, хоча й не порівнянна з голодом в світі, що розвивається.
Продовольчі проблеми існують і в Росії. Глибокі соціально-економічні зміни призвели до значного зменшення виробництва продовольства. Що збільшився імпорт частково компенсує брак, але це відноситься тільки практично до кількох найбільших містах країни. У Росії зростає залежність від імпортного продовольства. У першій половині 90-х рр.. в Росії імпортувалося або вироблялося з імпортної сировини: 1/2 цукру, 1/2 макаронів, 1/3 рослинного масла і хліба. Причому 70% імпортного продовольства можна було б виробляти в Росії.
Продовольство є важливою статтею світової торгівлі. Рішення продовольчих проблем можливо лише при вирівнюванні темпів зростання населення і виробництва продовольства. Існує прямий зв’язок між розміром сім’ї сьогодні і якістю її життя завтра, тобто необхідно регулювання родини. Однак подібне регулювання можливо при досягненні досить високого соціально-економічного рівня, якого більшість країн ще не досягли.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)