Проблема освоєння біологічних ресурсів
Проблема освоєння біологічних ресурсів
У широкому сенсі вони охоплюють всю різноманітність рослин і тварин, що мешкають в океанах, включаючи, зрозуміло, водорості і планктон. У літературі досить часто висловлюється думка про те, що біологічних ресурсів Океану цілком вистачить для того, щоб прогодувати щонайменше ще 10 млрд чоловік. У цій оптимістичній цифровий викладенні присутній істотне “але”: далеко не всі біологічні ресурси економічно, технічно і екологічно можливо і виправдано залучати до господарство. Саме в нелегкій знаходженні шляхів оптимізації експлуатації біоресурсів Океану і полягає суть даної проблеми.
Сьогодні значна частка (понад 85%) використовуваної людиною морської біомаси належить рибі. Решта припадає на частку головоногих і двостулкових молюсків (головним чином кальмарів, мідій і устриць), ракоподібних (крабів, омарів, лангустів, креветок, криля), голкошкірих і деяких морських ссавців. І вже зовсім мізерну частку в сумарній біомасі становлять поки бурі, червоні та зелені водорості, а також вищі квіткові рослини.
Фахівцями підраховано, що максимальний вилов риби не повинен перевищувати 120-150 млн т на рік. Нинішні масштаби вилову поки не досягають цього критичного рівня (40), однак це ще мало про що говорить. Вже сьогодні багато видів риб знаходяться на межі зникнення. Рідко стали потрапляти в рибальські мережі норвезька й ісландська оселедець, морський окунь, камбала, тріска, тоді як 80% всього рибного улову падає тільки на 8 видів. За розрахунками фахівців ФАО, світовий улов риби без видимого екологічного збитку якщо і можна збільшити на кілька десятків мільйонів тонн, то лише за рахунок ретельного дотримання норм вилову окремих “дефіцитних” порід і розширення промислу нових видів океанічних риб.
Майже весь світовий улов (більше 95%), як і раніше вилучають із шельфової зони – материкової мілини з середніми глибинами приблизно 130 м. Такі мілководні ділянки Океану досить великі і іноді тягнуться на багато тисяч кілометрів від берега, але займають лише 7-8% площі світової акваторії. Причини такої високої концентрації промислового лову в шельфовій зоні диктуються, зрозуміло, не тільки і не стільки міркуваннями навігаційного порядку. Вирішальну роль тут грає та обставина, що в межах мілководь самою природою створені ідеальні умови для нектону, т. Е. Активно пересуваються в морському середовищі організмів (на відміну від планктону, пасивно переноситься водними течіями). Тут багато сонячного світла і органічної речовини, причому останнім багаті і придонні шари, населені бентосом. Саме тут зосереджені основні осередки органічного життя в Світовому океані, або, за словами В. І. Вернадського, “згущення життя”. Такі згущення, вважав учений, мають місце там, де зближені дві плівки – фотичного шар водної маси Океану (куди проникає сонячне світло), особливо багатий планктоном, і придонний, багатий бентосом.
Висловлюване іноді думка про те, що глибоководні ділянки Світового океану бідні біоресурсами, не зовсім точно. “Тільки-но 2% загальної маси океану зайнято згущеннями життя. Вся інша його маса містить життя розсіяну “, – влучно зауважив В. І. Вернадський. Так що в даному випадку мова йде лише про головні місцях скупчень біомаси завдяки активно протікає процесам фотосинтезу і великій кількості їжі для нектону.
Подібні згущення життя іноді зустрічаються і в межах глибоководних ділянок океану, що пов’язано з явищами так званого апвеллинга, т. Е. З вертикальними поднятиями глибинних мас океанічної води, щедро насиченою біогенними частками. Один з таких апвеллингов розташований в межах глибоководної акваторії, прилеглої до узбережжя Перу. Не випадково саме тут склався один з найпродуктивніших рибопромислових районів.
За традицією провідні позиції займає промисел в північних широтах (від 30 ° с. Ш.), Що дає набагато більше половини світового улову. Внесок океанів в поставляються людині морепродукти вельми неравноценен. В цьому відношенні Тихий і Атлантичний океани помітно перевершують Індійський.
Факторів, що впливають на географію морського промислу, багато: природні, соціально-економічні, юридичні. Але головний серед них все ж пов’язаний з просторовими відмінностями в біологічної продуктивності Океану. Подібно суші, де є високородючі і малопродуктивні землі, в Океані чітко розрізняють високопродуктивний континентальний шельф, ділянки периферії океанів і частково відкритих вод і акваторії з обмеженими обсягами біоресурсів.
На організацію промислу в дуже віддалених районах Світового океану і в першу чергу в південнополярних області Землі, т. Е. В Антарктиці, стримуючий вплив надають соціально-економічні та технічні чинники. Тим часом, частка антарктичного промислу в світовому видобутку продуктів моря стрімко зростає. Особливо велике господарське значення набув криль – представник антарктичного планктону, невеликий рачок до 60 мм завдовжки і вагою 1-2 г, іменований Черноглазка.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)