“Проблема батьків і дітей” – твір-міркування

Проблема батьків і дітей, конфлікт двох різних поколінь – це вічні питання, які піднімаються і в літературі, і в філософії, і в реальному житті.

Мені завжди було незрозуміло, як самі близькі та рідні люди можуть не розуміти один одного? І коли саме настає той критичний момент, після якого між батьками і дітьми починає утворюватися прірву? Намагаючись відповісти на ці питання, я прийшла до висновку, що, як і в будь-якій проблемі між двома сторонами, винні обидва.

Раніше я думала, що конфлікт поколінь – це неминуче явище, яке рано чи пізно торкнеться кожної сім’ї. Зараз я переконана, що вирішити цю проблему можна, потрібно просто захотіти. Все починається з нерозуміння, яке, як сніжний ком, з кожним новим конфліктом стає все більше і важче. Іноді нерозуміння і образа настільки великі, що їх просто неможливо зрушити з місця. Щоб не доводити до цього стану, проявляти терпіння і чути один одного, і, звичайно ж, спробувати зрозуміти.

Я завжди ставлю себе на місце батьків, коли вони говорять те, чого я не можу зрозуміти, з чим не згодна. Їх я теж прошу згадати себе в моєму віці. У такому діалозі народжується істина, ми практично завжди знаходимо компроміс. Батькам потрібно дозволити дітям жити своїм життям, зрозуміти, що вони будують своє майбутнє в зовсім інший час і, відповідно, роблять це по-своєму.

Хочеться звернутися до всіх батьків і попросити, щоб вони дозволили дітям робити свої помилки, на яких, до речі, досить непогано вчиться. Дітям, в теж час, потрібно виявити повагу до старшого покоління. Не варто відразу сприймати в штики все те, що кажуть вам мама і тато. Дуже часто їхні поради дійсно мудрі і слушні, адже вони вже один раз пройшли все те, чим живете зараз ви.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Проблема батьків і дітей” – твір-міркування