Про що розмовляли квіти? Казка – Творча робота з української мови

Зелений луг… А скільки на ньому квітів! І кожна щось розповідає. Прилетів Вітер-парубок, а Ромашка шепоче йому про свою подружку Маргаритку:

– Вона така гарна, ніжна, тендітна, пелюстки білі, ще й з рожевим відтінком. Я би хотіла хоч трішечки бути схожою на неї. Хоча ми не дуже відрізняємось одна від одної, та все ж вона за мене краща.

Тоді Вітер-парубок полетів до Маргаритки, а вона шепоче:

– О, яка чудова Ромашка. Пелюстки у неї білосніжні, а сама вона вища за мене, і тому може більше побачити серед зелених трав. Також її може кожен помітити, а мене майже ніхто не помічає. Я ніколи не буду такою…

Перервали її розмову Дзвіночки:

– Дзень-дзень, який чудовий сьогодні день!

– А чому він такий чудовий? – з невимовним жалем запитала Маргаритка.

– А чому ти вважаєш, що він негарний? – з подивом запитали Дзвіночки.

– Дійсно. Якби нас не було, чи гарний був би цей світ? – погодилась Маргаритка. – Уявіть собі лише цей луг без нас, квітів. Він не приваблював би до себе нікого. А ми прикрашаємо його.

– А який приємний запах ми даруємо усім, – прошепотіла Ромашка, – потрібно радіти, що можете принести радість іншим.

– Так, життя прекрасне! І я рада, що ви це зрозуміли, – усміхнулася квітка Будяка.

Але тут підійшла маленька дівчинка і нахилилася над Ромашкою.

– Який приємний запах, – промовила вона.

Її подруга розглядала Маргаритку.

– А ця ще краща, – понюхавши, сказала дівчинка.

– І ця не гірша, – промовив хлопчик, до рук якого потрапили Дзвіночки.

На Будяка не звернув уваги ніхто, зате прилетіла бджілка і продзижчала:

– Цим медом я порадую усіх своїх родичів та пасічника.

Отож, кожен створений для того, щоб дарувати радість і радіти.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Про що розмовляли квіти? Казка – Творча робота з української мови