ПРО ОХА-ЧУДОТВОРА – Казки про тварин – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА
(Скорочено)
Були собі дід та баба, і був у них один син. От баба діду й каже:
– Діду, одведи його у школу!
От дід узяв сина й пішов у школу. Веде та й веде, коли бачить – стоїть гора, висока, що страх. От він зайшов на гору і каже:
– Ох!
Коли виходить пан і каже:
– Навіщо ти мене звеш?
– Я вас не зву. Я зійшов на гору і кажу: “Ох!”
– Я саме той Ох. Куди ти ведеш свого сина?
– Та поведу його в школу куди-небудь.
– Оддай мені, я його вивчу.
– А що ж вам необхідно сплатити за рік?
– Зроби мені копу1 ложечок.
– Ну, добре.
От дід приходить додому й каже бабі:
– Віддав сина у школу.
1 Копа – тут: давня одиниця лічби, що дорівнює 60.
– Кому ж ти віддав?
– Оху!
– Що ж йому за те?
– Копу ложечок.
От дід зробив копу ложечок,
Приносить до Оха, а Ох йому й каже:
– Постій, я внесу твого сина. Пішов Ох і приносить три
Яструбці. Дав їм їсти, а після й каже:
– Пізнай свого сина!
А дід каже:
– Не пізнаю!
– Ну, йди додому та зроби мені копу тарілочок…
– Відтвори подальший розвиток подій, спираючись на схему, розміщену на першому форзаці підручника.
– Ну, іди та принеси мені копу ложечок…
А дідів син у Оха дрова рубає і каже наймичці:
– Як прийде мій батько, то я буду з правого боку стояти і ногою тупати.
От приходить батько до Оха, а наймичка й каже йому:
– Ваш син буде з правого боку стояти і ногою тупати.
Приходить Ох і каже:
– Іди, діду, у конюшню.
Приходить дід у конюшню – коли стоїть таких три жеребці, що страх. От дід і каже:
– Оце мій син!
– Ну, бери, – каже Ох.
Узяв дід свого сина й пішов додому. А син і каже дорогою:
– Як же нам грошей заробить?
– Як же ми заробимо? – каже батько.
От син зразу перекинувся яструбом та й каже:
– Мене ні за що не продавайте, як за сто карбованців.
От той яструб усе сидить на плечі, а як де перепілка заспіває, так він полетить і принесе її.
Їде пан, побачив того яструба і каже:
– Що тобі за яструбця?
– Сто карбованців.
Вийняв пан і дав за того яструба сто карбованців, а яструба взяв, посадив на плече й поїхав собі. Той яструб носить і носить перепілки, а за однією як погнався, та в яр1, а в яру перекинувся зайцем; потім прибіг до батька, перекинувся хлопцем і пішли вдвох додому й живуть собі.
Почули вони, що в такому-то містечку ярмарок, син і каже батьку:
– Я стану таким конем, що одна шерстина срібна, а друга золота, і поведіть мене на ярмарок. Вам будуть давати багато грошей, так ви не продавайте, аж поки не наб’ють п’ять мішків золота. І щоб ви зняли уздечку, хоч як будуть дорого платити за уздечку, то не продавайте.
Повів дід коня на ярмарок і продає. Скільки панів не приходило купувати його, то він як скаже таку ціну, то пани і не хочуть купувати. От прийшов той самий учитель його, Ох (а він дідом перекинувся), і каже:
– Що тобі, старий, за цього коня?
– П’ять мішків набийте золотом, та ще щоб моя й уздечка була.
От Ох оддав йому золото, вихватив коня з уздечкою, а кінь і плаче. Привів його додому і прив’язав у конюшні так круто, що страх, і його товариші тут у конюшні.
От той кінь і каже:
– Одпустіть хоч трошки, дайте дихнути.
Вони взяли і одпустили трошки, кінь зразу одірвався та й побіг. Дивиться, що за ним женеться вовк, і зразу перекинувся хортом1. Біжить та й біжить, коли море – кінь перекинувся окунем, а вовк щукою, та й пливуть. От щука й каже:
1 Яр – глибока довга западина; заглиблення зі схилами.
– Окуню, повернись до мене боком.
– Коли ти щука бистра, – каже окунь, – то лови мене з хвоста.
Пливуть вони, коли дивляться, аж перуть плаття дівчата – царська дочка і служниця царя. От хлопець зразу перекинувся перснем перед царською дочкою, вона взяла той перстень. Ох перекинувся таким старим дідом, що страх, прийшов до них та й каже:
– Чи не бачили тут персня, я вчора загубив?
– Найшли.
– То оддайте ж мені.
– Ні, не оддам, – каже царська дочка.
– Як вам услужить за те, щоб ви оддали?
– Сім год служи.
От Ох служить, а той, що перекинувся перснем, уночі парубком стає, а вдень перснем лежить.
– Як будете, – каже царівні, – оддавать мене, я краще маком посіюсь. Та як буде одна мачина котиться під чобіт, то наступіть на неї.
Приходить Охові строк, він і каже:
– Оддайте ж мені перстень!
– Нехай, – каже царівна, – краще маком посіється!
Взяла та й кинула його. Коли дивиться, аж одна мачинка котиться, вона взяла й наступила ногою. Ох перекинувся півником і збирає мак, а та мачинка перекинулась яструбом. Зараз яструб убив півника. А тоді він став парубком та й повінчався із царівною. Живуть і хліб жують, а нам не дають.
1 Хорт – мисливський собака.
– Назви персонажів казки. Із чого починається твір?
– Чи погоджуєшся ти з думкою, що син діда й баби потрапив у чарівний світ? Розкажи, як це сталося.
– Які чарівні перетворення відбуваються в казці? На кого перетворював Ох дідового сина?
– Які випробування Ох влаштував дідові? Навіщо він це зробив?
– Хто допомагав дідовому сину вирватися від Оха? Скільки разів йому допомагали? Через які випробування пройшов хлопець?
– Чим закінчилася казка? Що ж насправді загинуло? Чи погоджуєшся ти з таким ланцюжком міркувань: Бідний чоловік стомився. – Ох. – Поневолення замість допомоги. – Зло. – Перемогло добро?
– Ох – позитивний чи негативний герой? Доведи свою думку.
– Перекажи близько до тексту уривки казки, які відповідають малюнкам (с. 12, 14).
– Поділіть казку на частини. Оберіть одну з них і прочитайте в особах.
Повтори і пригадай
– Які види казок за змістом ти знаєш?
– Чому несправедливо ображеним героям казок про тварин вдається провчити своїх кривдників?
– Кого і за що в чарівній казці “Про Оха-чудотвора” доля нагородила, а кого покарала?
– Розділіться на групи. Оберіть по одній з прочитаних казок і розіграйте їх за ролями.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)