ПРО ЧАС ДЛЯ ВСЬОГО – ДОБРОГО, ЗЛОГО – Лазар Баранович

Related posts:

1. АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ – Лазар Баранович Визнати мушу – жаль мене бентежить, Я складав вірші – іншим честь належить. Так ото бджоли – мед самі збирають, А мед той інші потім споживають. Так і в овечки вовна є кошлата, Та з її вовни іншим тепла шата. Птахи по гніздах пташенят годують – Яструби хижі їх собі полюють. Віл працьовитий так у […]...
2. СВІТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ – Лазар Баранович Пожалься, боже, що світ закурився – Се ти за наші гріхи розгнівився. Брат брату ворог, до батька синове Не мають віри, бояться обмови. Своєї тіні жахаються люди – Гріхи се чинять, пануючи всюди. Мерщій вдавайтесь усі до покути! Не бійтесь більше зловісної скрути! Господь вам спокій, всім милий, поверне, Лице ласкаве од вас не одверне. […]...
3. У СВІТІ ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМІЄТЬСЯ – Лазар Баранович Все, що на світі пожадливість хвалить, Кожному очі тілесністю палить, Пиха сама лиш на світі панує, Жодному жоден ніщо не дарує. В світ сей прийшовши, господь сказав вірним: “Вчись кожен серцем, як я, буть покірним!” 1 Мало з людей хто дозрів до покори, Кожен до пихи із них дуже скорий, Кожен з пустої причини палає, […]...
4. ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ – Лазар Баранович Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання створити, А що чорнила перу вистачало, Писати мозком кебети не стало; Чинив, як люди – всі люди на світі Папір інкавстом навикли чорнити, Перо у мозок не пхав із них жоден – Із того шляху […]...
5. В ПОЛІ РОБОТА, ДО НЕЇ ОХОТА – Лазар Баранович Начебто списи, колосся по полю, Люди колосся стинають без болю. Піт із них ллється, то рать не кривава, Праця нелегка, жнива – не забава. Зводяться скирти в полях, мов могили, Буде чим людям підкріплювать сили. Далі на гумна пшениця прямує, Вже там господар усім порядкує: Збіжжя спочатку велить молотити, Мельникам зерно під жорна возити. Борошно […]...
6. ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
7. УСІМ ВЕСНА БУВА КРАСНА – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Доки дощами весна землю змиє, Вітром тужавим обличчя обвіє. З теплих пташата країв прилітають, Співанки світу веселі співають. Жайворон крильми в повітрі тріпоче, Голосом поле наповнити хоче. Із зимоводдя мчить ластівка рання, Прудко літає свободою п’яна. Гуси у небі, качки пролітають І журавлі он вже гнізда звивають. Яйця нестимуть, плодитимуть діти, Щоб потім з ними […]...
8. ВЕСЕЛКА ЯСНІЄ – КОЖЕН РАДІЄ – Лазар Баранович Веселці небом у красі препишній Звелів простертись з краю в край Всевишній. Барвисто сонце світлом у ній грає І дивом дивним понад світом сяє. Товманта донька 1, захвату ти гідна, Людськії очі полониш побідно! Хай лиш художник фарбами змалює Взірець, що небо в ній йому дарує. Той лук стріли і тетиви не знає, Не війни […]...
9. ОДИН – БАГАТИЙ, НА ІНШОМУ – ЛАТИ – Лазар Баранович Отой багатий, а отой бідує, Один позичить – другий заборгує. Багатий завжди злидню дати може – Своїм набутком хай йому поможе. Якби зайвини можні роздавали, Голоти в світі ми б не зустрічали. Багатим одіж молі в шафах мітять – Старці на ринку грішним тілом світять. Багач напої у льоху ховає – Жебрак од спраги тяжко […]...
10. ЕПІТАФІОН ГЕТЬМАНОВІ ІВАНУ БРЮХОВЕЦЬКОМУ – Лазар Баранович Немаш в світі статку, Бував-єм гетьманом, Єдина година – Окрутне-м забитий! Ніхто ся з нас смерті Царськая корона Гетьманська булава Хорогви звияєт, Як шаблі, так мечі Ломиться і луки, Ніхто не устоїть, Убогий, багатий Я – только убранний – Чи за мої злості За всіх обнаженний Нехай буду в раю Прошу всіх посполу, Не стався […]...
11. Лазар Баранович (1620 – 1693) Лазар Баранович Преосвященний Лазар (Баранович), архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський (1620 – 1693) Біографія Народився в 1620 р. в Україні. Навчався в школі Київського Братського Богоявленського монастиря. Остаточну освіту отримав у польських колегіях. На початку 40-х років XVII сторіччя був наставником у Київській академії. З 1650 р. – ректор Київської колегії (академії) й […]...
12. ПРОСТАКУ МУДРЕЦЬ НЕ В ЛАД, МУДРЕЦЮ ПРОСТАК НЕ РАД – Лазар Баранович Мудрого простий звичайно не любить, Ще й дорікає, за мудрість ту гудить, Він йому заздрить, перечачи богу – Мудрий бо в небо зна певну дорогу. Простий є простим, і бути так має, Сам що не вчився, то мудрого лає. Мудрий чи ж винен, що простий науки Взяти не втямив, лінуючись, в руки? Гідний той шани, […]...
13. РУСИН ДО ПОЛЯКА ЩОСЬ ПО-ПОЛЬСЬКУ БАЛАКА – Лазар Баранович Не усякому поляку Будуть вірші сі до смаку. О коли б ти, ляше, вірші В руській мові склав не гірші! Звір се дикий для русина – Що польщизна, що латина. Звір той гострі має роги. Тож, поляче, не будь строгий, Почитай, як я утямив, І оддай нам тим же самим. Як напишеш щось по-руську, Русин […]...
14. БАРАНОВИЧ ЛАЗАР БАРАНОВИЧ ЛАЗАР (світське ім’я – Лука; 1593, за іншими даними 1620 – 11.09.1693, похований у Борисоглібському соборі в Чернігові) – політичний, церковний, культурний діяч, письменник, меценат. Навчався у Київській братській школі, згодом був посланий П. Могилою до латинсько-польських шкіл Вільно й Каліша. З 1642 р. чигав курс граматики в молодших класах Києво-Могилянської колегії, пізніше як […]...
15. Твір на тему “Без добрих справ немає доброго імені” Будь-якій людині хочеться щоб про нього або взагалі не говорили, або якщо і говорили, то тільки про позитивні його сторони. Нікому не хочеться, щоб його засуджували, говорили про погані якості і ім’я поминали тільки з такими прикметниками, як черствий, бездушний або жорстокий. Але щоб про вас відгукувалися по-доброму, згадували ваше добре ім’я, потрібно робити добрі […]...
16. Твір на тему: Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого (Гете Фауст) Протягом усієї своєї історії людство намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, направлені на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але […]...
17. “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” (образ Мефістофеля в трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”) – Твір Зарубіжна література Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід філософського каменя, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути еліксир життя, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху […]...
18. Будьте готові до всього Чи вмієте ви передбачати майбутнє дорогі друзі і хотіли б вміти це робити? Знати що і як може статися це звичайно не погано, і найголовніше, що для визначення можливих варіантів розвитку подій, не потрібно йти до ворожок або дивитися в кришталеву кулю, потрібно просто напросто бути прагматичним і об’єктивним людиною. Також вкрай важливо адекватно сприймати […]...
19. Скільки всього дерев на Землі? Проведені розрахунки і недавні дослідження виявило деякі досить шокуючі результати щодо кількості дерев на планеті. За словами дослідників Єльського університету, в даний час на Землі росте близько 3 трильйони дерев. Тільки уявіть собі число 3 000 000 000 000. Ух! Це в сім разів більше, ніж вважалося раніше! І приблизно становить 422 дерева на кожну […]...
20. Яку книгу краще всього подарувати дівчині? Яку дату не візьми, свято завжди не за горами. Тому пробіжки по магазинах у пошуках подарунків для своїх подруг, мам, сестер або коханих – справа звичайна для чоловіків, а політ повз вершин прилавків з метою видобутку радості для подружок і родичок – задоволення, завжди доступне жінкам. Щоб полегшити вам, про великі і безкорисливі дарувальники, повну […]...
21. Людина – це всього лише вузол стосунків. І тільки стосунки важливі для людини (Екзюпері) (твір-роздум) – ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ В усі часи людство найбільше хвилювало питання: що таке людина? У чому виявляється людська сутність? Вона передусім у творчості. Людина тим і відрізняється від тваринного світу, що здатна сама будувати своє життя і передбачати майбутнє, має волю і совість. Протягом усього життя ми творимо в собі Людину. В ідеалі кожен із нас міг би стати […]...
22. Яка планета ближче всього до Сонця Космічний простір завжди приваблювало людей. Адже вони таїть в собі велику кількість загадок. З появою телескопа вчені (а часто і зовсім любителі) відкривали нові космічні тіла: планети, супутники, комети. З розвитком такої науки як астрономія найбільше знімання людей приваблює Сонячна система, адже це свого роду будинок для нашої планети Земля. Ми – 3 планета від […]...
23. Шкільний твір на тему – З шаною до всього українського (Олена Пчілка) “Я по засіку метений, я на яйцях печений, я від баби втік, я від діда втік, то й від тебе втечу!” Ці слова, мабуть, відомі всім українським дітям. Цю пісеньку постійно співає в улюбленій багатьма українській народній казці “Колобок” головний персонаж – Колобок, який втік від діда, від баби, від зайчика, вовка, ведмедя. Не зміг […]...
24. Скорочено – МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 8 КЛАС Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! Не […]...
25. УТВЕРДЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ВСЬОГО ЖИВОГО У ТВОРІ ЕРНЕСТА СЕТОНА-ТОМПСОНА СНАП Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання; розвивати інтерес до читання, уяву, зв’язне мовлення та образне мислення школярів; формувати вміння висловлювати власні думки та обгрунтовувати їх; виховувати любов до тварин. Обладнання: портрет Сетона-Томпсона, ілюстрації до його книжок. Симпатія, яку відчуває людина до всіх живих істот, Робить її справжньою людиною. Альбер Швейцер Хід уроку І. Актуалізація опорних […]...
26. Середньозважена ціна всього капіталу підприємства На основі визначення ціни власного і позикового капіталу обчислюється середньозважена ціна, яка являє собою середнє з вартостей окремих компонентів і їх питомої ваги в загальній структурі капіталу. Питома вага джерел фінансування поточних та інвестиційних потреб розраховується на основі даних, що визначають відповідну або прогнозовану структуру капіталу. У ситуації, коли капітал формується тільки з одного джерела, […]...
27. Чому на вітрянку хворіють всього один раз? Більшість нас, в дитинстві, боліло вітрянкою, пам’ятайте ці точки по всьому тілу? Особливо смішно виглядало, коли батьки мазали нас зеленкою. Так чому ж, перехворівши на вітрянку один раз, ми більше ніколи їй не хворіємо? Ми постараємося вам це пояснити! Вітряний віспою (вітрянку) називають гостре інфекційне захворювання передається від однієї людини до іншої повітряно-крапельним шляхом. У […]...
28. ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
29. МОЛИТВА Музика: Миколи Лисенка Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі i світла промінням Ти її осіни. Світлом науки i знання Нас, дітей, просвіти, В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости. Молимось, Боже єдиний: Нам Україну храни, Всі свої ласки й щедроти Ти на люд наш зверни! Дай йому волю, дай йому Долю, Дай […]...
30. Короткий переказ – Минають дні, минають ночі – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої; Коли доброї жаль, боже, То дай злої, […]...
31. РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей (з Йозефа Кожішека) Дитина: – Скажи мені, мати, Де йде сонце спати? Мати: – За високу гору, В золоту комору. Дитина: – А хто йому стелить На білій постелі? Мати: – Зіронька вечірня, Гарна, як царівна. Дитина: – Хто ж його колише Усе тихше й тихше? Мати: – Соловей піснями, Тиха нічка снами. Дитина: – […]...
32. Доля Русі – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Вічність, похована в темних глибинах, Пісня волхва в озорінні яснім, Сонячна мрія предвічна, єдина, Згорнута в зерно, загорнута в сні. Вічність і час творять пісня і мрія, Місячне сяйво і промінь зорі. З вічності прийде нове озоріння, Нове прозріння і мрії нові. Прийде пора, і проснеться зернина, Пам’ять прадавню вдихне з глибини, Київська Русь, що […]...
33. ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ – 8 КЛАС Сонет Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі;- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну […]...
34. ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі: Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі,- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну твою […]...
35. Як спати правильно Так, спати потрібно вміти, це не помилка. Головне правило хорошого, корисного сну полягає в його безперервності. Наприклад, якщо ви будете безперервно спати 6 годин, а інша людина – 10 годин, але з постійними перервами, то в результаті ви виспіться і будете почувати себе відмінно, в той час як інший буде відчувати розбитість. Фізіологи рекомендують спати […]...
36. УКРАЇНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба […]...
37. Твори, рекомендовані для вивчення напам’ять – Додатки Про користь вивчення напам’ять текстів віршової чи прозової форм свідчать багато чинників, які представлені на трьох рівнях розвитку: 1) розвиток пам’яті (з кожним наступним текстом для вивчення напам’ять полегшуються процеси запам’ятовування і відновлення вивченого, що дає змогу пам’ятати великі обсяги текстового матеріалу); 2) розвиток мислення (проявляються й удосконалюються процеси розуміння тексту, сприйняття, аналізу. Вивчений напам’ять […]...
38. За золотими вікнами зірок – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві […]...
39. ДО МОРЯ – Микола Вороний Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і […]...
40. ГАДЮКА І ЯГНЯ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить. Щоб кого-небудь укусить. Мале Ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди – Та якось під той дуб і доскакало, Не сподіваючись біди… Гадюка кинулась та й укусила, – От так, як бач, Безвинного занапастила. Ягнятко в плач, А потім на травицю впало: – Ох, за що […]...