“Приватна власність – основна причина конфліктів у сім’ї Кайдашів”- так визначає ідею повісті І. Нечуя-Левицького критична література. А сам письменник?
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
“Приватна власність – основна причина конфліктів у сім’ї Кайдашів”- так визначає ідею повісті І. Нечуя-Левицького критична література. А сам письменник?
Здавалось би, як же її по-іншому можна трактувати? Адже всією системою ситуацій, образів і характеристик І. Нечуй-Левицький однозначно стверджує, що головна причина сварок у родині Кайдашів – це приватновласницькі інтереси. Та й обидва варіанти закінчення повісті поглиблюють цей загальний висновок. Перший (1879 p.): “…груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашенками та їх жінками…”. Другий (в усіх прижиттєвих і сучасних виданнях): “Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша”. Родить груша – не вщухають лайки і прокльони, всохла – і буря втихомирилась, хмари розійшлися. Обидва закінчення мають символічний характер: зло перестане множитися, якщо його підрізати під корінь. От тільки питання, в чому ж таки зло?
Автор не вдається у повісті до прямого коментування подій, але “він становить перед нами факти і їми протестує”, як сказав Б. Грінченко. Факти ж письменник добирає такі, що не тільки викликають сміх, а й змушують замислитися над сутністю зла. Так, у щоденній важкій, виснажливій праці показано старого Омелька Кайдаша, в якого “аж шкура болить”, а обличчя “сухорляве й бліде, наче… в ченця”. Він “…з горя сливе щодня вертався ввечері додому з шинку п’яний”. Одноманітне існування, що урізноманітнювалося хіба що новою роботою, безземелля, нестатки виснажували не тільки старого Кайдаша та всіх членів його родини, а й його односельців, згинаючи їх від роботи та зосереджуючи на тій приватній власності (хаті, худобі, подвір’ї, городі) як на єдино можливому способі виживання.
Таке животіння відгороджувало селянина від усього світу, спотворювало душу, руйнувало не тільки окрему сім’ю, а й громаду. Захисту ж сподіватися було ні від кого, бо навіть церква, куди селянин ішов з благальною молитвою про спасіння, була байдужою до його потреб. Вoнa, як показує письменник, служила панівним верствам, особливо й не приховуючи цього. “З церкви висипала сила народу. Коло Лаври була гостинниця тільки для панів. Ввесь народ покотом ліг кругом церкви на кам’яних плитах. Багата Лавра не спромоглася поставити гостинницю для народу, хоч забагатіла народними грішми”.
Усі ці факти не тільки висвітлювали гірку правду життя, а й об’єктивно підводили до висновку про те, що першопричиною зла була не приватна власність сама по собі, а несправедливе суспільство з його механізмом гноблення та деморалізуючим впливом на людину.
Related posts:
- Твір на тему – Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім”я” Нечуя – Левицького В історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози і, зокрема, великих епічних жанрів – повісті й роману – є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Вийшовши на українське літературне поле, Нечуй-Левицький блискуче розвинув зміст і форму невеличкого оповідання і дав перші зразки реалістичного романного жанру […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – Зразок твору – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. Серед поетичних пейзажів рідного Надросся І. […]...
- Колоритні людські характери в повісті – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: схарактеризувати образи твору, розкрити майстерність І. С. Нечуя-Левицького у їх творенні; розвивати навички складання порівняльної характеристики персонажів, поглиблювати вміння обгрунтовувати свої міркування; виховувати повагу до старшого покоління, почуття огидності до сімейних конфліктів, уміння виходити з конфліктних ситуацій. Теорія літератури: образ-персонаж. Обладнання: портрет письменника, ілюстрації учнів до повісті, елементи сценічного костюма. Тип уроку: комбінований. ПЕРЕБІГ […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське […]...
- Шкільний твір на тему – Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький… Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це […]...
- Майстерність сатиричного і гумористичного зображення у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір з української літератури Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, яка вже протягом більш як ста років від часу написання залишається цікавою та привабливою для читача, завдячує цим у першу чергу м’якому гуморові та ущипливій авторській іронії, іноді – сатирі. Ці особливості стилю твору – насамперед виразно ментальні – грунтуються на глибокому знанні української сміхової культури, її найкращих перлин. Уже […]...
- Шкільний твір на тему – Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники […]...
- Шкільний твір на тему – Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про грунт і […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір з української літератури Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
- Шкільний твір на тему – Семантика образу Омелька Кайдаша з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає у повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, в якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, […]...
- Ствердження цінностей національної етики засобами комічного. Сміх крізь сльози як ідейна домінанта твору. Сценічне життя повісті – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: дати поняття про засоби комічного в повісті; удосконалювати вміння відшукувати в тексті художні засоби та визначати їх роль у вираженні авторської позиції, розвивати вміння висловлювати міркування з приводу змісту твору, порушених проблем, проводити аналогії з сучасним життям; інформувати про сценічне життя повісті; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття толерантності, поваги до письменника та його […]...
- Зразок шкільного твору – ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” – 10 КЛАС Варіант 1 I. Україна “в її щоденній суєті та проблемності” у творах І. Нечуя-Левицького. II. Система образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 1. Образи чоловіків: А) Омелько Кайдаш – майстер, якого згубила панщина; Б) Карпо – борець за щастя громади; В) поетична душа Лавріна не витримує випробувань долі. 2. Жіночі образи: А) лицемірство й […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір з української літератури Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
- Зразок шкільного твору – ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” – 10 КЛАС Варіант 1 I. Тема й проблематика соціально-побутової повісті І. Нечуя – Левицького “Кайдашева сім’я”. II. Особливості відтворення національного характеру в “Кайдашевій сім’ї”. III. Нерозкопаний горб у Семигорах як символ перепони на шляху до кращого життя. III. Егоїзм та байдужість до ближніх – причина незлагоди в українському суспільстві. Варіант 2 I. Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева […]...
- Твір на тему – Герой повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому, зі сторінко його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння котрих і породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї й порядки пореформеного села. Два сина […]...
- Психолого-літературознавчі тести – Визначення рівня почуття комічного в учнів 10 класу (за матеріалами повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Т. Бобровська Хмельницький Методичні рекомендації стосовно проведення етапів тестування I. Вважаємо, що предмети гуманітарного циклу потребують суттєвих змін як щодо методики викладання, так і стосовно критеріїв оцінювання учнівських знань. З цього приводу необхідно незначною мірою зруйнувати усталені стереотипи: уникнути зовсім низьких, “негуманних” балів: ” 1″, “2”, “З”. Отже, шкала оцінювання починається з – “4” балів […]...
- Шкільний твір на тему – Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівчиною. Вона вміла дуже добре куховарить і […]...
- Контрольна робота – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: узагальнити знання учнів з вивчених тем, виявити рівень знань, умінь та навичок з метою корекції, розвивати вміння висловлювати власні думки, логічне мислення, навички раціонального використання навчального часу; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність. Обладнання: різнорівневі тестові завдання і питання до контролю за темою у двох варіантах. Теорія літератури: реалізм, соціально-побутова повість. Тип уроку: […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ І. НЕЧУЯ ЛЕВИЦЬКОГО – Іван Нечуй-Левицький – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА “Кайдашева сім’я” за жанром – це А історичний роман Б історична повість В пригодницька повість Г соціально-побутова повість 2. “Найкращою оздобою українського письменства” назвав повість “Кайдашева сім’я” А Євген Гуцало Б Максим Рильський В Іван Франко Г Володимир Панченко 3. Ознакою соціально-побутової повісті є А розкриття багатогранних характерів героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування […]...
- Образи українських інтелігентів у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Життя, і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести ; співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося […]...
- Панас Мирний (П. Рудченко). Огляд життя і творчості – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом Панаса Мирного, його творчою спадщиною; звернути їхню увагу на таку важливу рису характеру письменника, як уміння залишатися чесною і порядною людиною в непростих життєвих обставинах; виховувати повагу до особистості письменника, бажання наслідувати його життєві принципи.. Теорія літератури: епос, жанри епосу. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, висловлювання про Панаса […]...
- Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: розкрити майстерність І. С. Нечуя-Левицького у змалюванні картин народного побуту, ознайомити учнів із основними засадами народної моралі та етики, особливостями національного характер та сприйняття українцями світу, допомогти учням дійти висновку про необхідність дотримання норм народної моралі як основи гармонійного життя, в зокрема і сімейного, та важливість культурної самоідентифікації для успішної адаптації в сучасному інформаційному […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як невичерпне джерело українознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного […]...
- Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х років ХІХ ст. в загальноєвропейському та світовому контексті – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: з’ясувати особливості українського літературного процесу другої половини ХІХ століття, умови, у яких розвивалася література цього періоду; збудити інтерес школярів до творів, які вивчатимуться; розвивати навички аналізу фактичного матеріалу, пошуку причиново-наслідкових зв’язків; виховувати читацькі інтереси, любов до книги Теорія літератури: повторення поняття “художній тип”, “типізація”, “реалізм”. Обладнання: портретна галерея письменників, які творили у цей період, […]...
- Розвиток комунікативних умінь. Класний контрольний твір – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: перевірити вміння створювати тексти на основі вивченого матеріалу, висловлюючи власні думки, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби; формувати творче мислення учнів; виховувати навички раціонального використання навчального часу, уміння критично оцінювати результати своєї роботи, інтерес до наслідків власної праці. Теорія літератури: соціально-побутова повість, соціально-психологічний роман, художній тип, особливості типізації героїв. Обладнання: […]...
- Творча постать І. Нечуя-Левицького, його світогляд – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький Іван Левицький (Нечуй) – син сільського священика із містечка Стеблів на Черкащині. Його батько був знайомий із П. Кулішем, збирав для нього народні пісні, перекази і давав їх переписувати своєму синові Івану. Пізніше П. Куліш допоміг надрукувати молодому письменникові перші твори в журналі “Правда”. Про те, що І. Нечуй-Левицький пише українські повісті, не знали ні […]...
- Історичні твори І. Нечуя-Левицького – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький І. Нечуєві-Левицькому належить ряд наукових та художніх праць з історії України, зокрема “Унія і Петро Могила, Київський митрополит”, “Татари і Литва на Україні”, “Українські гетьмани Іван Виговський та Юрій Хмельницький”, “Руїна на Україні. Українські гетьмани Дорошенко, Многогрішний та Самойлович” та інші. Художні твори – казка “Запорожці”, драми “Маруся Богуславка”, “В диму та полум’ї”, історичний роман […]...
- Історичні романи І. С. Нечуя-Левицького І. С. Нечуй-Левицький як художник і як мислитель цікавився не тільки сучасним життям і зазирав у майбутнє. Об’єктом його художнього дослідження була і складна, героїчна і трагічна минувшина нашого народу. Про неї розповідає письменник в історичних творах: романах “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”, казці “Запорожці”, драмах “Маруся Богуславка”, “В диму та в полум’ї”. Події […]...
- Урок-літературний турнір за повістю Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Мета: розкрити і показати учням, що художні особливості повісті багато в чому залежать від вдалого використання гумору і сатири, а також від майстерності побутових сцен; ця навчальна гра викликає в учнів інтерес до літератури і допомагає кращому засвоєнню програмного матеріалу; збагачує пам’ять іншими літературними відомостями, цікавими фактами! подіями, виробляє спостережливість і підвищує загальну культуру школярів. […]...
- Проблема батьків та дітей у творі І. С Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактується в різні віки вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові соціальні умови життя – то й різні проблеми. І. С. Нечуй-Левицький у своїй повісті “Кайдашева сім’я” порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії – кріпацтва і феодалізму. Щойно скасували кріпацтво, всі отримали […]...
- Вивчення казки І. Нечуя-Левицького “Запорожці” А. Ситченко, Доктор педагогічних наук; Н. Огренич, Кандидат педагогічних наук Миколаїв “Зміст твору, описи природи, Запорозької Січі. Портрети персонажів. Характеристика образу Карпа Летючого. Роздуми запорожця про долю України. Реальне і фантастичне у творі. Художні засоби у творі. ТЛ: пейзаж” (із навчальної програми). На прикладі казки І. Нечуя-Левицького “Запорожці” п’ятикласники поглиблять своє знайомство з цим епічним […]...
- Художня проза І. Нечуя-Левицького про село – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький Українське селянство було одним із об’єктів письменницької уваги І. Нечуя-Левицького, під пером якого реалізм перетворився в універсальний напрямок національної літератури. Неповторні характери автор відтворив у повістях “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я” та інших. Співчуваючи народові, письменник не ідеалізував його і не опускався сам до його рівня: відображення темних, непривабливих сторін народного життя йшло […]...
- Проблеми мови в епістолярній спадщині І. Нечуя-Левицького У контексті мовних дискусій про шляхи розвитку української літературної мови, що точилися в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., заслуговують на увагу погляди І. С. Нечуя-Левицького. У таких своїх працях, як “Сьогочасна правописна мова на Україні” (К., 1907 р.), “Криве дзеркало української мови” (К., 1912 р.), письменник висловив низку думок, що стосувалися вироблення єдиних […]...
- ЮВІЛЕЙ ІВАНА ЛЕВИЦЬКОГО (НЕЧУЯ) Він був українцем і українським, виключно українським письменником тоді, коли многі його ровесники твердо вірили, що свобода і соціалізм знищать швидко всі національні різниці […] Він стояв на своїм становищі й тоді, коли з легкої руки Костомарова та Драгоманова пішов гуляти по Україні поклик до плодження якихось гібридів, semivirumque bovem, semiboveraque virum (Бика наполовину чоловіка, […]...
- ГЕРОЇ Й АНТИГЕРОЇ В ІСТОРИЧНИХ РОМАНАХ І. НЕЧУЯ ЛЕВИЦЬКОГО Історична проза на українському грунті має давню історію та заслужену шану, її витоки потрібно шукати в народних піснях та переказах, житійній літературі, літописах, поемах і драмах на історичну тему. На початку ХІХ ст. з’являються перші публікації історичних пісень і дум: збірники Цертелєва (1819), Максимовича (1827, 1834, 1849). Така зацікавленість національним минулим була не випадковою: вона […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні – перший соціально-психологічний роман в українській літературі – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: ознайомити учнів з поняттями з теорії літератури, історією створення роману, багатоплановістю його сюжету, своєрідністю композиції та проблематикою; розвивати навички аналізу художнього тексту і вміння визначати жанрову належність твору; виховувати критичне мислення, вміння обгрунтовувати власні міркування. Теорія літератури: соціально-психологічний роман. Обладнання: портрет письменника, словник літературознавчих термінів, довідкова література з теми, реферати учнів попередніх років, текст […]...
- Твір на тему – Природа сміху в “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, націкавіших особливостей” таланту І. С. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найколоритніше ця риса виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”, в якій напрочуд яскраво передано національний колорит. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використав засоби народної сміхової культури, взявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову багатозначність народного сміху. У народній […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
- Роман “Хмари” І. С. Нечуя – Левицького у літературному контексті доби (70 – 90 роки ХІХ століття) Дудінова Н. А. Республіканський вищий навчальний заклад “Кримського державного університету” (м. Ялти) Євпаторійського педагогічного факультету Особливої актуальності набула нині потреба нового прочитання та грунтовного кваліфікованого аналізу художнього доробку письменників, які творили в період 70-90-х років XIX століття. Це стосується творів на тему інтелігенції, які потребують переосмислення та докладного вивчення. Потребує цього й багатогранна творчість одного […]...
- Карпо Летючий – гідний “потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького “Запорожці”) XIX століття. Злиденні сірі будні українського народу. Заборона на все українське, знищення Запорозької Січі, навіть мови рідної. За розмови українською мовою в духовному училищі, в якому навчався майбутній письменник І. Нечуй-Левицький, можна було “удостоїтися” таблички на шию з написом: “За мужичі слова”. Та знущання царських посіпак над українською мовою не витравили з душі юного бурсака […]...