ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА – НОВИЙ ЗАПОВІТ – ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

Як уже мовилося, Новий Заповіт складається з чотирьох Євангелій. Євангеліє (від грецьк. E – добра звістка) – це християнські твори-оповіді про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа; долю апостолів і перших християн. Євангелії написані Матвієм, Марком, Лукою та Іваном, учнями Ісуса Христа. Їх називають апостолами, що в перекладі з грецької означає “посланець”. Особливо цікаві з літературного погляду притчі з Євангелія від святого Луки, адже саме їх найчастіше використовували у своїй творчості українські й зарубіжні митці. Спочатку пригадаймо, що таке притча як літературний жанр.

Теорія літератури

Притча – це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту (пригадайте притчові твори, які ви читали раніше, зокрема: “Казку прояян” Е. Андієвської). Притча розкриває важливі етичні, естетичні та філософські настанови, має символічний підтекст. Сутність притчі зводиться до відповіді на запитання, що потрібно робити за певних обставин. Цей літературний жанр грунтується на побутовому сюжеті, який має символічне, уза – гальнювальне значення. Сюжет притчі має позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер.

8. Ознайомтеся з “Притчею про блудного сина”, а потім опрацюйте матеріал до цього твору.

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА

(Євангеліє від Луки)

(Скорочено)

(…) У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: “Дай мені, батьку, належну частину маєтку”. І той поділив поміж ними маєток. А через деякий час зібрав син молодший усе, та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як усе прожив, настав голод великий у тім краї – і він став бідувати. І пішов він тоді й пристав до одного з мешканців тієї землі, а той послав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунок свій хоч стручками, що їли свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він опам’ятався й сказав: “Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Піду я до батька свого, та й скажу йому: “Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе… Недостойний я вже зватися сином твоїм; прийми ж мене, як одного зі своїх наймитів”” … І пішов він до батька свого. А коли далеко ще був, батько вгледів його. І переповнився жалем, і побіг, і кинувся на шию йому, і почав цілувати його! І відізвався до нього той син: “Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм”. А батько рабам своїм каже: “Принесіть негайно одежу найкращу, зодягніть його, персня подайте на руку йому, а сандалі – на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть – будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий – й ожив, був пропав – і знайшовся!” І почали веселитися вони.

А син старший його був у полі. І коли він наближався до дому, почув музику. І покликав одного зі слуг і спитав: “Що це таке?” А той каже йому: “То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване. ” І розгнівався старший син – і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько й став просити його. А той син сказав батькові: “Ото стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив – ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я. Коли ж син твій вернувся, оцей, що проїв твій маєток, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване”. І сказав батько йому:

“Ти завжди був зі мною, дитино, і все моє – то твоє! Веселитись і тішитися треба, бо цей брат твій був мертвий – й ожив, був пропав – і знайшовся!”

(Переклад із давньогрецької І. Огієнка)

Рембрандт. Повернення блудного сина

“Притча про блудного сина” – один із найвідоміших біблійних творів цього жанру. Вона написана дохідливо й лаконічно. При вдумливому прочитанні притчі привертають увагу 4 сюжети: боговідступництво як наслідок гріха; покаяння; невичерпна любов Бога-Отця; “розважлива” любов старшого брата. Цією притчею Господь розкрив нам таємницю безкінечної любові Бога до Свого творіння, усепрощаючої любові батьків до своїх дітей.

Не менш відома “Притча про сіяча”. Вона складається з оповідної частини й тлумачення, у якому розкривається символічне значення зерна й грунту, у який його сіють. Зерно – Слово Боже, а грунт – це людське серце, тобто свідомість людини, і саме від рівня свідомості залежить, куди потрапить зерно: у кам’янистий грунт чи в добру землю. Під час читання притчі кожен замислюється, ким він є, до якої категорії належить. Отже, притча має дидактичний1 Характер.

На всіх етапах розвитку літератури й образотворчого мистецтва майстри слова й пензля постійно зверталися до сюжетів і мотивів Святого Письма, використовували його образи в літературі й образотворчому мистецтві. До таких творів належать поема “Мойсей” І. Франка, “Давидові псалми” Т. Шевченка, драма “Одержима” Лесі Українки, роман “Майстер і Маргарита” М. Булгакова, роман “Собор Паризької Богоматері” В. Гюго тощо. Т. Шевченко, перебуваючи в засланні, створив живописну серію “Притча про блудного сина”; відома також на цю тему картина Рембрандта. До скарбниці світових шедеврів живопису належать “Сикстинська Мадонна” Рафаеля, “Вавилонська вежа” П. Брейгеля Старшого, “Страшний суд” Мікеланджело, “Таємна вечеря” Леонардо да Вінчі та ін.

Мікеланджело. Страшний суд

1 Дидактичний – повчальний, наставницький.

Рафаель. Сикстинська Мадонна

Т. Шевченко. Програвся в карти (із серії “Притча про блудного сина”)

Зауважте!

Багато висловів із Святого Письма стали крилатими, до них належать такі: всесвітній потоп; ноїв ковчег; вавилонське стовпотворіння; Содом і Гоморра; неопалима купина; манна небесна; козел відпущення; око за око, зуб за зуб; притча во язицех; посипати голову попелом; берегти як зіницю ока; повертатися на круги своя; час збирати каміння; Хома невіруючий; не знає ліва рука, що робить правиця; не кидайте бісеру перед свинями; не суди – і тебе не осудять; хто має вуха, нехай слухає; вилікуй себе сам; легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Небесне; поцілунок Іуди; хто взяв меч, від меча й загине; не від світу цього; умивати руки; нести свій хрест; таємне стане явним; немає пророка у вітчизні своїй; блудний син; камінь спотикання; хто не працює, той не їсть; альфа й омега; Страшний суд.

9. Виконайте завдання.

1. До Нового Заповіту належать усі названі твори, КРІМ

А Євангелія від Матвія

Б Апокаліпсиса

В П’ятикнижжя Мойсея

Г послань апостолів

2. У Євангеліях від Матвія, Марка, Луки й Івана йдеться про всі названі події, КРІМ такої

А життя й смерть Ісуса Христа

Б Воскресіння Христа В доля апостолів і перших християн

Г виведення Мойсеєм євреїв з Єгипту

3. Притча – це

А невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний твір алегоричного змісту

Б невеликий, здебільшого віршований сатиричний твір алегоричного змісту

В переважно прозовий алегоричний твір із чітко висловленою мораллю

Г інакомовлення, у якому через конкретний художній образ розкривається абстрактне судження, уявлення, поняття

4. За яким принципом Біблію розділено на Старий і Новий Заповіт?

5. Що таке Євангеліє? Кого з авторів цього жанру ви знаєте?

6. Чим притча подібна до байки?

7. Прокоментуйте такі слова з “Притчі про блудного сина”: “…брат твій був мертвий – й ожив, був пропав – і знайшовся!”

8. Як характеризують старшого сина його слова, звернені до батька?

9. Розкрийте символічне значення зерна й грунту з “Притчі про сіяча”.

10. Кого уособлює сіяч? Обгрунтуйте свою думку.

11. Поміркуйте, чому назви культових книг пишуться з великої літери, але без лапок.

12. Розгляньте твори живопису на біблійну тематику. Який із них вас найбільше вразив і чим саме?

10. Виконайте домашнє завдання.

1. З’ясуйте значення крилатих висловів біблійного походження, що подані в рубриці Зауважте.

2. Вивчіть напам’ять 10 заповідей Господа.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА – НОВИЙ ЗАПОВІТ – ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА