ПРИСВЯТА – ІВАН ФРАНКО
ПРИСВЯТА
Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа.
Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду…
Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.
Іван Франко.
Related posts:
- МОЯ ЛЮБОВ – ІВАН ФРАНКО Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? А полюбивши, […]...
- УКРАЇНА – ІВАН ФРАНКО [ІЗ ЦИКЛУ] “УКРАЇНА” МОЯ ЛЮБОВ Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб […]...
- “Основне “прокляте питання”: хто винен всьому тому?” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття “Драма – моя давня пристрасть”,- зізнавався Іван Франко. У його доробку є п’єси психологічного і суспільного характеру (“Кам’яна душа”, “Послідній крейцер”, “Майстер Чирняк”), комедії (“Учитель”, “Рябина”), історична драма (“Три князі на один престол”, “Сон князя Святослава”), психологічна драма (“Украдене щастя”) та інші. Визнання і славу драматургові принесла п’єса “Украдене щастя” (1893). Вона була написана на […]...
- Посвята, або Присвята Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір. Так, збірка П. Тичини “Замість сонетів і октав” присвячена Г. Сковороді, вірш “Вітер з України” – М. Хвильовому тощо. Подеколи П. міститься у вступних рядках до твору або ж править за такий твір, як-от початок […]...
- “Я син народу, що вгору йде” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У збірці “Мій Ізмарагд” Франко порушує актуальні питання тогочасного життя, поєднавши їх із особистісно-інтимними переживаннями ліричного героя, що по-особливому увиразнює художнє висловлення, робить його щирим і безпосереднім. Гама почуттів поета настільки широка, що охоплює громадянський пафос, реагуючи на виклики життя і змагань за кращу долю народу. У часи Франка розвивалося модерністське мистецтво, утверджуючись на засадах […]...
- “Хто смів сказать, що не богиня ти?” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Справжнім шедевром є сонет “Сікстинська Мадонна” (1881), викликаний роздумами Франка над однойменною картиною Рафаеля “Сікстинська Мадонна” (1516), на якій поєднано божественне й земне начала, лик Богородиці з образом босоногої жінки. Внутрішній рух цього жіночого образу підкреслюється тривожними тінями складок одягу, клубоченням хмар під ногами Мадонни, її задумливим поглядом, здатністю вмить спуститися на землю і водночас […]...
- “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Перу Франка належать цикли “Вольні сонети”, “Тюремні сонети” – нове естетичне явище у тогочасній українській та європейській ліриці. До Франка поети висвітлювали переважно інтимну тематику. Новаторство його сонета полягає в тому, що митець наповнив класичну форму новим змістом, зокрема змалював життя пролетарів, боротьбу революціонерів за щастя і свободу народу. Франко відводив сонетам особливу роль, розглядаючи […]...
- “Правдива іскра Прометея” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У складній картині розвитку лірики другої половини ХІХ – початку ХХ століть Іван Франко посідає одне із найвагоміших місць в українській та європейській поезії. Поет розширив тематичні, стильові і жанрові можливості української лірики. Громадянська, інтимна, пейзажна, сатирична, філософська лірика митця порушує важливі проблеми буття людини, витворює складну систему мотивів і образів, почуттів і переживань. У […]...
- Не забудь, не забудь – ІВАН ФРАНКО Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, – Путь життя, темну путь Проясняють вони. Золотих снів, тихих втіх, Щирих сліз і любви, Чистих поривів всіх Не встидайсь, не губи! Бо минуть – далі труд В самоті і глуші, Мозолі наростуть На руках і душі. Лиш хто любить, терпить, В кім кров живо кипить, В […]...
- Глибока любов поета до рідної землі – 8 клас – ІВАН ФРАНКО Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м’яса, нічим не могли його доконати. Лис Микита сміявся собі з них, обминав усякі небезпеки ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як ви береться на лови – чи то […]...
- Франко-перекладач – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Художній переклад – це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу. Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору. Переклад неможливий без втрат і певних деформацій. Зі староіталійської мови навіть походить фразеологізм: “Traduttore, traditore!” – що означає: “Перекладач – зрадник”. […]...
- Короткий переказ – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН ФРАНКО Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, […]...
- Скорочено – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО – 8 КЛАС Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко ПРОГРАМА – Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” – Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей” Опорні поняття Реалізм та його різновиди Соціально-психологічний роман Українська драматургія Театр корифеїв Трагікомедія Мотиви лірики Терцина ПАНАС МИРНИЙ (Панас Якович Рудченко) Панас Якович Рудченко народився у 1849 р. у Миргороді […]...
- ЗАСНУВАННЯ ПЕРЕЯСЛАВА – ІВАН ФРАНКО (p. 993) Пішов Володимир у наші Карпати, Пішов він карпатських хорват воювати. Не довго, мабуть, він війну ту тягнув І вчасно до Києва з військом вернув. Тривожнії вісті зі сходу прийшли: Ідуть печеніги по той бік Сули. Пішов Владимир проти них у поході, Зустрів їх над Трубежем на самім броді. І став Володимир по сей […]...
- Малий Мирон – ІВАН ФРАНКО Малий Мирон І Малий Мирон – дивна дитина. Батько втішається ним і каже, що він чудово розумна дитина, але батько, звісна річ, сторонничий суддя. Та й ще Миронів батько – чоловік уже в літах, ледве дочекався дитини, і, значиться, яка там будь собі дитина, все вона у нього золота, і розумна, і гарна. Сусіди тихо […]...
- ПРИГОДИ ДОН-КІХОТА – ІВАН ФРАНКО ПРИГОДИ ДОН-КІХОТА МІГУЕЛЬ СЕРВАНТЕС І ЙОГО “ДОН-КІХОТ” Мігуель (Михайло) Сервантес де Сааведра, славний іспанський письменник, родився в початку жовтня 1547 р. в іспанськім місті Алькала-де-Генаре із старого шляхетського, хоч і зубожілого роду. Вчився два роки в славнім тоді університеті в Саламанці, зразу богослові, яке незабаром покинув, занявшися літературою. Від р. 1568 перейшов до Мадріда, де […]...
- ГАДКИ НА МЕЖІ – ІВАН ФРАНКО 1 Ся нитка зелена, що, мов тота гадина, Отеє здовж загону снує, – Се Terminus наш, се межа, перекладина, Знак, поки “моє” і “твоє”. По сей бік чотири загони Трохимові, По той бік Михайлові три: Жий кождий на своїм, уплачуй дачки нові, Чужого ж і п’ядь не бериї І що кому в тім, що Михайло […]...
- Лис і Дрозд – ІВАН ФРАНКО Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з собою. – Ходи, кумочку. Ішли, ішли, аж назустріч їм Лис. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з собою. – Ходи, кумочку. Ішли […]...
- НАЙМИТ – ІВАН ФРАНКО В устах тужливий спів, в руках чепіги плуга Так бачу я його; Нестаток, і тяжка робота, і натуга Зорали зморшками чоло. Душею він дитя, хоч голову схилив, Немов дідусь слабий, Бо від колиски він в недолі пережив І в труді вік цілий. Де плуг його пройде, залізо де розриє Землі плідної пласт, Там незабаром лан […]...
- Короткий переказ – Фарбований лис – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ІВАН ФРАНКО Жив собі в одному лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки мисливці на нього не полювали, він завжди втікав, оминав пастки, ще й товаришів застерігав від небезпеки. Надзвичайне везіння та хитрість зробили Лиса страшенно гордим. Він похвалився перед друзями, що серед білого дня вкраде на базарі курку. Сказав – треба зробити. Непомітно пробрався городами до […]...
- Іван Франко – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ, ЙОГО ЧАС І ПИСЬМЕНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І Добре роблять наші розумні та вчені люди, що згадують щороку і розказують простому народові про життя таких наших письменників та співаків, як Шевченко, Квітка, Шашкевич, Федькович, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Добре роблять, що згадують і таких, що розсвічували […]...
- ДЕКАДЕНТ – ІВАН ФРАНКО (В. Щуратові) Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: “Ось декадент!” Що в моїй гіісні біль, і жаль, і туга – Се лиш тому, що склалось так життя. Та є в ній, брате мій, ще нута друга: Надія, воля, радісне […]...
- Скорочено – ФАРБОВАНИЙ ЛИС – ІВАН ФРАНКО – 5 КЛАС Казка Жив собі Лис Микита. Хитрий-прехитрий. Ніяк його не могли впіймати, а він лише з того насміхався. А вже як виходив на полювання, ніколи з пустими руками не повертався. З того Лис став страшенно гордим. Ще й зазнався: став закладатися з товаришами, що серед дня прямо з базару курку вкраде. От і пішов. Отямившись трохи […]...
- НА ДНІ (Скорочено) – ІВАН ФРАНКО (Скорочено) ІІ Темера зразу став у дверях немов остовпілий. Густий сумерк смолою вдарив його в очі і на хвилю осліпив їх до разу. Йому мигнула в голові думка, що оце перед ним нараз відчинився вхід до якогось таємного льоху підземного, про який він читав у давніх повістях. Внутрі тої темної печері він наразі не міг […]...
- Мойсей – ІВАН ФРАНКО Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізниу Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистрбїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, хто […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- КАМЕНЯРI – ІВАН ФРАНКО Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмiрна, та пуста, i дика площина I я, прикований ланцем залiзним, стою Пiд височенною гранiтною скалою, А далi тисячi таких самих, як я. У кожного чоло життя i жаль порили, I в оцi кожного горить любовi жар, I руки в кожного ланцi, мов гадь, обвили, I плечi кожного […]...
- НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ – ІВАН ФРАНКО *** Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому яких нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїздних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з […]...
- ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
- Поза межами можливого – ІВАН ФРАНКО Іван Франко. Поза межами можливого. Коли підходимо здалека до високих гір, наїжених голими, стрімкими скалами, увінчаних ледівцями мов гладкими скляними стінами, то мимовільно в нашій душі зринає жах і гомонить думка: “Там вийтиі Стати на онтій ледяній іглі – ні, це неможливої” Коли європейці почали на руїнах давньої Ніневії віднаходити глиняні цегли, вази та циліндри, […]...
- Леся Українка – ІВАН ФРАНКО Роздивляючися літературну фізіономію Лесі Українки, ми бачимо, що вона тільки закінчила першу добу свого розвою, її талант тільки що отрясся з повивачів тієї несамостійності, що путає кожного поета при перших його кроках. Він тільки що уперше широко і сміло розмахнув крилами власного лету, тільки що показав себе в повній силі і показав нам, чого ми […]...
- СІДОГЛАВОМУ – ІВАН ФРАНКО Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала, – Я ж гавкаю раз в раз, Щоби вона не спала. Ти, брате, любиш Русь, Як любиш добре пиво, – Я ж не люблю, як жнець Не любить спеки в […]...
- ЗАЄЦЬ І ЇЖАК – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Се, мої дітоньки, не є сторія, а прахтика. То нібито так: брехали старі люди, та й_я за ними брешу. Бо, певно, ніхто там при тім не був, як Заєць з Іжем сперечалися. А проте воно мусить бути правда, бо мій небіжчик дідусь, коли мені се оповідав, усе говорив: “Я там при тім не був, але […]...
- ВЕСНЯНКИ – ІВАН ФРАНКО Дивувалась зима: Чом се тають снiги, Чом льоди присли(1)всi На широкiй рiцi? Дивувалась зима: Чом так слабне вона, Де той легiт (2) бересь, Що теплом пронима? Дивувалась зима: Як се скрiпла земля Наливаєсь теплом, Оживав щодня? Дивувалась зима: Як посмiли над снiг Проклюнутись квiтки Запахущi, дрiбнi? I дунула на них Вiтром з уст льодяних, I […]...
- ГIМН – ІВАН ФРАНКО Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт […]...
- Короткий переказ – Мойсей – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Автор звертається у пролозі до свого замученого, розбитого народу, який стоїть на роздоріжжі й не знає, куди йти. Саме його майбутнім і тривожиться поет, не вірить, що судилося йому “в сусідів бути гноєм”, що його долею буде “укрита злість, облудлива покірність”. Невже ж! задармо стільки серць горіло… найсвятішою любов’ю”, невже “задармо край твій […]...