ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ – ІЗ СКАРБНИЦІ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ
Ти вже знаєш, що прислів’я – це короткі влучні повчальні вислови, часто римо́вані, у яких передано життєвий досвід народу. Недарма про них говорять: “Прислів’я вчить, як на світі жить”, бо вони навчають доброго, розумного і застерігають від лихого та дурного.
Приказки – образні влучні вислови, часто римовані, близькі до прислів’я, але без повчального змісту. Наприклад, до завірюхи треба кожуха; грудень рік кінчає – зиму починає; весна ледачого не любить.
Прочитайте і поміркуйте, якій темі присвячені прислів’я кожної групи. Що в них схвалюється і що засуджується?
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПРИСЛІВ’Я
Нащо й клад, якщо в сім’ї лад.
На сонці те́пло, а біля матері добре.
Птах радіє весні́, а дитя – матері.
Яке коріння, таке і насіння.
Усяка пташка своє гніздо має.
* * *
Усяк правду знає, та не всяк про неї дбає.
Заздрощі добра не навчать.
Хліб-сіль їж, а правду ріж!
Згода будує, а незгода руйнує.
Берися дружно – не буде сутужно.
За пра́ве діло стій сміло.
Не лише силою треба боротись, а й умінням.
* * *
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Очам страшно, а руки зроблять.
Без діла сидіти, то можна одуріти.
Хто дбає, той і має.
Що вміти, того за поясом не носити.
Як хочеш шити, то перш вузлика зав’яжи.
Землю красить сонце, а людину праця.
Будьте дослідниками! Знайдіть у збірках прислів’я про ставлення людей до знань, природи та інших людей.
Попрацюйте в парі! Пригадайте випадок із життя, який стосується одного з прислів’їв.
Вивчи напам’ять кілька прислів’їв.
ПРИСЛІВ’Я НАРОДІВ СВІТУ
Пташці – воля, а людині – мир.
(Білоруське прислів’я)
Не зривай незрілі плоди: дозріють – самі впадуть.
(Грузинське прислів’я)
Коли не вміють писати, говорять, що перо погане.
(Єврейське прислів’я)
Те, що можна зробити сьогодні, не відкладай на завтра.
(Німецьке прислів’я)
І з малої хмари буває сильний дощ.
(Польське прислів’я)
Краще синиця в руках, як журавель у небі.
(Російське прислів’я)
Відомим збирачем російських народних прислів’їв і приказок був Володимир ДАЛЬ (1801-1872). Майже двадцять років він жив в Україні, любив свою батьківщину – Луганськ. Підписував Володимир Іванович свої праці “Казак Луганский”. На обкладинці його книжки є запис: “Приказка – квіточка, а прислів’я – ягідка”. Як точно підмічено подібність і відмінність цих зернят народної мудрості!
Пам’ятник Володимиру Да́лю в Луганську
СКОРОМО́ВКИ
Скоромо́вки – жартівливі вислови, складені зі слів, важких для швидкого читання. Інколи скоромовку ще називають чистомо́вкою. А чому, як ти думаєш?
Запам’ятай! Скоромовку слід спочатку прочитати мовчки, потім – уголос повільно, а далі – усе швидше і швидше.
Навчися читати подані скоромовки. Це не відразу тобі вдалося? Так, адже скоромовки ще називають спотика́нками.
* * *
Зелен в’яз високий виріс.
В’язолаз на в’яза виліз.
Та зважай же, в’язолазе,
Не скрути ж на в’язі в’язи!
– У нашого діда капелю́х не по-капелюхівськи.
– Усіх скоромовок не перескоромо́виш, не переви́скоромовиш.
– У нас надворі погода розмокропого́дилася.
Будьте дослідниками! Проаналізуйте зміст скоромовок. Зверніть увагу, як вони побудовані. Чи є в кожній споріднені слова?
Які зі слів, що є в прочитаних скоромовках, у звичайному мовленні не використовуються?
ЗА́ГА́ДКИ
У народних загадках відбито тривалі спостереження людей за природними явищами та побутом. У них коротко й образно описуються якісь предмети, події, явища, які треба розпізнати за суттєвими ознаками. Часто загадки мають форму питального речення, у якому римуються слова.
Розгадування вимагає кмітливості, адже відгадка прихована. З давніх-давен відгадуванню загадок люди надавали великого значення, бо вони розвивають уважність, мислення.
Пригадай, у яких народних казках йдеться про випробування героїв через відгадування загадок.
– Що росте без кореня?
– Що біжить без по́вода?
– Один баране́ць пасе тисячу овець.
– Чорна корова весь світ поборола.
– На долину, на поді́л ліг великий сивий віл.
Надійде теля червоне – і того вола прого́не.
– Стоїть пані, чепуриться, бо вдягла сорочок триста.
– Що без ле́за та без зуба розтина міцного дуба?
– Рукавом махнув – дере́ва нагнув.
– Мене просять і чекають, а як покажуть – утікають.
– Під землею птиця кубло́ звила і яєць нанесла.
Вивчи напам’ять 4-5 загадок.
Галина Ки́рпа
МОВА МОЯ
Мова моя – мов дівчинка у віночку,
Йде полем, іде лугом,
Терновими стежками йде.
Мова моя – мов ластівка,
Летить горою, летить долом,
Провіщає мені ясен-день.
Мова моя – немов Берегиня,
Що на кожне своє дитя́тко
Дихає і тремтить.
Мова моя – БУЛА! БУДЕ! А нині
Я те́рни в стежках визби́рую,
Щоб їй було легше ходить…
Поміркуйте разом! Із чим поетеса порівнює рідну мову? Що означають ці порівняння? Яке ставлення до рідної мови вони утверджують?
ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
Знаю…
– Пригадай назву розділу. Які види творів ти прочитав?
– Що створив письменник Борис Грінченко?
– Який гостинець мудра дівчина принесла панові: а) курочку; б) горобця; в) гуску?
– Назвою якого твору є прислів’я?
Розумію, можу пояснити…
– Що об’єднує твори, подані в цьому розділі?
– Що оспівується в народних піснях?
– Чому прислів’я вчить як на світі жить?
– Чому дівчині Марусі вдалося розгадати всі загадки?
Умію…
– Пояснити, чим казка “Мудра дівчина” відрізняється від легенди “Місто Сміла”.
– Визначити у притчі “У пригоді” зачин, основну частину, кінцівку.
– Навести приклади, хто в прочитаних творах головний персонаж, а хто – другорядний.
– Правильно розказати напам’ять вивчені прислів’я і скоромовки (на вибір).
Виявляю ставлення, почуття…
– Чи погоджуєшся з тим, що і від малої мурашки може бути велика користь?
– Про яких ще народних героїв тобі хотілося б дізнатися?
– Які терни щодо мови має на увазі поетеса Галина Кирпа? Як їх можна визбирати?
– Із чим ти можеш порівняти рідну мову?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)