ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ – ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ
Пригадай із початкових класів, які народні твори називають прислів’ями та приказками.
Наведи два-три приклади прислів’їв і приказок.
Почнемо пояснення з однієї невеличкої оповідки. Жив-був на світі в давні часи молодий недосвідчений кравець. Прийшов до нього замовник і попросив пошити нову сорочку. Кравчику хотілося якомога швидше виконати роботу, тому він, не довго думаючи, розкроїв полотно, хутенько зшив його частинки – і сорочка готова! Прийшов до нього чоловік, поміряв – не може сорочки одягнути! Вона на нього мала! Осудливо подивився він на кравчика-недотепу та й порадив йому: “Сім разів відміряй, а потім уже ріж”. З часом забувся той перший випадок про кравчика, але люди, коли хотіли попередити когось бути уважнішим, не поспішати, казали прислів’я: Сім разів відміряй, один – відріж.
Усі прислів’я та приказки, як у краплинці води, узагальнюють життєвий досвід наших предків. Вони відбивають спостереження народу про поведінку людей, їхні характери, процеси праці, явища природи, господарську діяльність тощо. Прислів’я та приказки є таким собі прадавнім усним зведенням правил, за якими потрібно жити. Вони радять і застерігають, схвалюють або засуджують чиюсь поведінку. Ці влучні вирази звеличують сміливих, розумних і працьовитих людей, висловлюють зневагу до ледарів, боягузів, хвальків.
Прислів’я та приказки є влучними й точними виразами, тому що їхній зміст удосконалювався протягом сотень літ. Вони поетичні й мають глибокий зміст, а також дуже прості за формою.
Чому ці вирази легко запам’ятати? Перш за все тому, що вони короткі: Діло майстра величає! Вік живи – вік учись. З неба хліб не падає. Більше діла – менше слів. Часто слова в них римуються: Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Без охоти нема роботи.
Прислів’я – короткий стійкий народний вислів з повчальним змістом, що виражає закінчену думку. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Вмієш казати, вмій і мовчати. Як батька покинеш, то й сам загинеш. Не копай іншому ями, бо сам упадеш. Людей питай, а свій розум май. Краденим добром не забагатієш. Зміст частини прислів’їв ти розумієш з прямого значення слів: Навчай інших – і сам навчишся. Будь господарем своєму слову. В інших прислів’ях значення виразу є переносним. Наприклад, у прислів’ї Трудова копійка годує довіку йдеться не про копійку, а про те, що людина повинна бути працьовитою.
Особливості народних прислів’їв такі:
– узагальнення народного досвіду;
– повчальність;
– малий обсяг;
– стислість і влучність висловленої думки;
– поетичність;
– використання слів у прямому й переносному значеннях.
Прислів’я об’єднують у тематичні групи: про працю, про родину, людські чесноти, про пісню, природу, господарську діяльність людини, про пори року.
Приказка – влучний вислів, який не виражає закінченої думки й не має повчального змісту. Наприклад: Сорока на хвості принесла (стало відомо про щось); косо, криво, аби живо (про недбале виконання роботи); всякому овочеві свій час (треба робити все вчасно). Приказка може бути частиною твого речення: Мені цю вісточку сорока на хвості принесла’, виконав домашнє завдання абияк – косо, криво, аби живо; учися в школі старанно, адже всякому овочеві свій час.
Іноді приказка може входити до складу прислів’я: Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже (мазати медом – приказка); Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти (з’їсти пуд солі – приказка).
Прислів’я і приказки – неоціненне джерело народного досвіду. Українські письменники завжди цінували ці перлини народної мудрості, досліджували їх, використовували і використовують у своїх творах.
1. Назви тему, якій присвячені прислів’я кожної групи.
– Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
Хто співає, той журбу проганяє.
– Добре ім’я краще багатства.
Добре роби – добре й буде.
Добре треба шукати, а зло саме прийде.
– Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
2. Згрупуй прислів’я за темами: “Дружба”, “Праця”, “Сила слова”.
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
У лиху годину пізнаєш вірну людину.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.
Де працюють, там густо, а де гайнують, там пусто.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Будинки зводять не язиком, а сокирою.
Добре братство миліше, ніж багатство.
Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
Для приятеля нового не пускайся старого.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
3. Знайди в кожній групі “зайве” прислів’я.
– Всякій матері свої діти милі.
Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
Своя хата не ворог, – коли прийдеш, то прийме.
І сова хвалить свої діти.
– Береженого Бог береже, а козака – шабля.
Нащо й клад, коли в сім’ї лад.
Бог не без милості, козак не без долі.
Де козак, там і слава.
– Будеш з книгою дружити – буде легше в світі жити. Розум – скарб людини.
В домі без книги, як без вікон, темно.
З книгою жити – з добром дружити.
Домашнє завдання
1. Що таке прислів’я? Наведи три приклади прислів’їв.
2. Що таке приказка? Наведи три приклади приказок.
3. Назви, які приказки входять до складу прислів’їв.
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Вискочив, як Пилип з конопель.
Голка в стіжок упала – пиши пропала.
З миру по нитці – голому сорочка.
На городі бузина, а в Києві дядько.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не лізь поперед батька в пекло.
МЕТАФОРА
У перекладі з грецької мови слово метафора означає перенесення. Це різновид художнього тропу, у якому назву одного предмета перенесено на інший, якщо за якимись ознаками вони подібні. Наприклад: язик полум’я, ніжка стола, мишка комп’ютера тощо. До таких метафор ми звикли, їх називають “мертвими” – і вони нас не вражають.
Але мета поезії – схвилювати читача, викликати в нього феєрверк асоціацій, збурити емоції. Тому кожен автор прагне сполучати слова оригінально й утворювати оригінальні метафори.
Метафору ще називають згорнутим порівнянням. Спробуємо простежити ланцюжок перетворення порівняння в метафору на прикладі виразу чорна хмара розкинула над нами свої крила. У ньому хмару порівнюють із птахом: хмара простяглася на все небо так широко, наче орел розкинув крила. Другий крок – залишаємо лише суттєві в даному разі ознаки предмета, з якого зроблено перенесення: хмара розкинула крила.
1. Поясни, як утворено метафору в реченні “…море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті… (М. Коцюбинський).
2. У прикладах загадок на с. 125-126 вибери одну-дві загадки і поясни використання в них метафори.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)