Прискорення, що діють в напрямку голова-таз
Вплив прискорення, чинного уздовж довгої осі тіла в напрямку голова – таз, буде різним у залежності від величини прискорення, швидкості, з якою воно наростає або знижується, і від тривалості дії. Прискорення в 1 g являє собою дію сили земного тяжіння і практично людиною не відчувається.
При прискоренні в 2 g виникає відчуття притиснутого до сидіння тіла і незвично важких рук і ніг. При збільшенні прискорення до 3-4 g відчуття тяжкості тіла і кінцівок посилюється, будь-які рухи даються з великими труднощами. Тонус скелетної мускулатури мимоволі підвищується. Тулуб і голову насилу вдається утримувати у вертикальному положенні. У грудях виникає особливе тягне відчуття, що пов’язано з натягом, створюваним органами грудної клітки. У нижній частині ніг з’являється відчуття переповнення, в литкових м’язах іноді виникають судоми.
Дихання при прискоренні до 2-4 g кілька частішає, збільшується амплітуда дихальних рухів. Зі збільшенням прискорення до 4-5 g і вище дихання стає неправильним: тривалий, повільний і утруднений вдих і швидкий, механічно форсований видих. Вдих утруднений внаслідок того, що печінка відтягує діафрагму вниз, а серце і легені тиснуть на неї зверху. В якості захисту проти форсованого видиху голосова щілина закривається, і дихання затримується на середині видиху.
Істотно змінюється і діяльність серцево-судинної системи. Як правило, спостерігається значне збільшення частоти серцевих скорочень – до 150-180 уд. / Хв. В окремих випадках явища тахікардії різко змінюються вираженою брадикардією. Дані електрокардіографічного дослідження показують значне зменшення комплексу QRS, зубець Т розширюється, іноді стає негативним. Події у своїй переміщення крові веде до відтоку її з верхніх частин тіла в судини нижніх частин тулуба.
Одночасно виникають зорові розлади. Найчастіше вони з’являються, за даними різних авторів, при перевантаженнях в 3-5 g. Суб’єктивно ці розлади сприймаються спочатку у вигляді “димки” перед очима (варіант – “сіра пелена”). При подальшому наростанні перевантаження настає втрата зору.
У деяких людей при величинах перевантаження 4-5 g спостерігаються профузний піт, збліднення, нудота і відчуття наближення втрати свідомості. При збільшенні перевантаження або ж часу її впливу за втратою зору слід втрата свідомості. Момент настання несвідомого стану залежить від індивідуальної стійкості організму. При зменшенні прискорення свідомість швидко відновлюється, услід за чим повертається і зір. Які-небудь важкі наслідки відзначаються рідко, хоча протягом нетривалого періоду свідомість може бути спутаним.
Експериментальні дані, отримані в умовах реального польоту на літаку при перевантаженнях до 6-8 g, виявили подовження часу відповідної рухової реакції на зорові подразники, збільшення числа помилкового рішення завдань, зменшення величини максимального і збільшення заданого м’язового зусилля, а також погіршення координації рухів. На підставі цих результатів були зроблені висновки, що перевантаження призводить до порушення діяльності центральної нервової системи та зниження працездатності.
В основі виникаючих змін в центральній нервовій системі при перевантаженнях лежить, мабуть, розвивається гіпоксія і посилений потік аферентних імпульсів з деформованих органів і тканин. Обидва ці процеси призводять до порушення регулюючої та координуючої ролі центральної нервової системи, що знаходить своє відображення в розладі діяльності різних систем і організму в цілому.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)