Природно-економічний потенціал
Сутність і значення природно-ресурсного потенціалу
Природно-ресурсний потенціал є приватним потенціалом національної економіки. У найзагальнішому сенсі він являє собою сукупність природних умов, процесів, явищ і ресурсів, розташованих на території країни (регіону) і фактично використовуються чи підлягають залученню до господарську діяльність за інших соціально-економічних і технічних можливостях суспільства за умови збереження середовища проживання людей.
Існують і інші підходи до визначення терміна “природно-економічний потенціал”. У широкому сенсі його прийнято розглядати як здатності природних систем без шкоди для себе задовольняти суспільні потреби людей в продукції в рамках певного типу господарювання. У більш вузькому сенсі природно-економічний потенціал ототожнюється безпосередньо з сукупністю природних ресурсів.
Природно-ресурсний потенціал служить основною характеристикою не тільки країни в цілому, але і її економіки зокрема, що відбиває такі її характеристики, як:
- Розміщення природних ресурсів на території держави та її регіонів; Ступінь забезпеченості природними ресурсами народногосподарських галузей; Вплив природних ресурсів на формування просторової організації території та її господарської спеціалізації.
Розмір природно-ресурсного потенціалу визначається сумою потенціалів окремо взятих видів природних ресурсів, які є його складовими елементами.
Склад і структура природно-ресурсного потенціалу
Склад природно-ресурсного потенціалу національної економіки визначається сукупністю входять до нього природних ресурсів. Під природними ресурсами слід розуміти сукупність об’єктів і систем живої і неживої природи, а також компоненти природного середовища, які оточують людину і використовуються ним у відтворювальному процесі з метою задоволення потреб людини і суспільства (матеріального і культурного характеру).
Основні види природних ресурсів, що формують природно-економічний потенціал, представлені на малюнку 1.
Водні ресурси представлені безліччю придатних для господарського використання запасів підземних і поверхневих вод.
Земельні ресурси включають в себе частину земельного фонду держави, придатну для господарського використання. Як правило, більша частина земельних угідь зайнята землями сільськогосподарського призначення.
Лісові ресурси формуються зі стовбурових запасів деревини і різноманітних недеревних ресурсів. До числа останніх відносяться:
- Мисливсько-промислові ресурси; Харчові ресурси (горіхи, ягоди, плоди, гриби та ін.); Лікарські рослини.
Мінерально-сировинні ресурси представлені природними речовинами мінерального походження, що знайшли своє застосування для отримання енергії, сировини і матеріалів. Серед них прийнято виділяти паливно-енергетичні, гірничо-хімічні, металургійні і мінеральні ресурси.
Біологічні ресурси включають в себе рослинний і тваринний світ.
Кліматичні ресурси представлені властивостями клімату, які можуть бути використані в господарській діяльності. Їх яскравим прикладом виступає вітрова та сонячна енергія.
Рекреаційні ресурси представляють собою історично сформовану територіально стійку сукупність взаємопов’язаних природних компонентів, які протягом тривалого періоду часу функціонують і розвиваються як єдине ціле.
Класифікація природних ресурсів
Природні ресурси, що входять до складу природно-економічного потенціалу, підлягають множинної класифікації за різними підставами. Їх основними класифікаційними ознаками вважаються природний генезис (походження), спосіб використання та ступінь вичерпності.
Залежно від походження природні ресурси діляться на мінеральні (копалини) ресурси біосфери, які включають в себе водні, земельні та біологічні ресурси.
Залежно від способу використання природні ресурси можуть бути віднесені в сфері матеріального виробництва або невиробничій сфері. Як сфер матеріального виробництва виступає сільське господарство, промисловість, торгівля, транспорт і ін. Невиробнича сфера не здійснює випуск матеріальних товарів і включає в себе туризм, зв’язок, освіта, охорона здоров’я і т. п.
Нарешті, по мірі вичерпності прийнято розрізняти вичерпні, поновлювані і невичерпні природні ресурси. Перші не підлягають відновленню, до них відносяться, наприклад, мінеральні ресурси. Другі, навпаки, можуть бути відновлені (водні, земельні, біологічні ресурси). Треті не зменшуються при використанні (наприклад, сонячна енергія).
Оцінка природно-ресурсного потенціалу
Природно-ресурсний потенціал підлягає оцінці, яка здійснюється на основі формування певної системи показників, що характеризують кількісні та якісні характеристики природних ресурсів.
У більшості випадків для економічної оцінки природних ресурсів, які формують природно-економічний потенціал країни (регіону, території) використовуються натуральні одиниці виміру. Вони дозволяють оцінити величину і масштаби природних ресурсів, якими володіє та чи інша територія.
У той же час з метою порівнянності даних доводиться використовувати і вартісні (грошові) вимірники. Грошова оцінка природних ресурсів передбачає використання двох базових підходів:
- Прибутковий метод; Витратний метод.
Прибутковий метод передбачає проведення грошової оцінки природних ресурсів на основі величини то ренти, яка може бути отримана від їх використання в майбутньому. Його також прийнято називати рентних методом.
Згідно витратним методом оцінка природних ресурсів проводиться за сукупністю витрат, понесених на те, щоб залучити їх до господарську діяльність. Дані підхід не дозволяє врахувати витрати на відтворення поновлюваних природних ресурсів, а враховує лише початкові вкладення в їх освоєння.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)