Природні зони і тваринний світ планети

Природні зони планети

Формування природних зон відбувається на підставі географічних поясів – екваторіального, субекваторіального, тропічного, субтропічного, помірного, субарктичного, арктичного.

Розміщення природних зон відбувається за широтою з Півночі на Південь, тобто від Північного до Південного полюсів планети і відповідає нерівномірного розподілу енергії Сонця на земній поверхні.

На розташування природних зон і їх протяжність свій вплив роблять рельєф материка і близькість океанів, а також кліматичний пояс, в межах яких вони сформувалися:

    Для екваторіального поясу характерні вологі екваторіальні ліси з областями коротких сухих періодів; У субекваторіальному поясі сформувалися мусонні ліси і савани, де є області океанічних дощових лісів і мусонних листопадних лісів; У тропічному поясі планети знаходяться савани, тропічні ліси, тропічні пустелі і напівпустелі; У субтропічному поясі утворилася зона вічнозеленого лісу, степу і пустелі; Пустелі, напівпустелі і степи є в помірному поясі, тільки тут ще сформувалася зона змішаного, листяного і хвойного лісу; Для субарктичного поясу характерна лісотундра і тундра, а для арктичного теж частково тундра і арктична пустеля.

Треба сказати, що природні зони розрізняються по рельєфу і складу грунтового покриву, кліматичних особливостей, тваринного та рослинного світу.

Навіть в межах однієї і тієї ж природної зони можуть бути кліматичні і ландшафтні відмінності. Одна природна зона поступово переходить в іншу, але на прикордонній смузі утворюються так звані перехідні зони.

Так, наприклад, тундра поступово на південь переходить в зону тайги, цей поступовий перехід і буде перехідною зоною, яка називається лісотундра.

У місцях переходу характеристики природних зон можуть бути схожими.

Найбільшими природними зонами є зона лісів і тайга, що мають як подібні ознаки, так і відмінності.

Роль природних зон в житті планети у кожної своя, особлива. Наприклад, незважаючи на те, що арктичні пустелі – це зони снігу і льоду, вони грають роль природних “комор”, в яких зосереджений великий обсяг прісної води, а в формуванні клімату планети їм належить ключова роль.

Грунти тундри, завдяки суворому клімату, більшу частину року перебувають в замерзлому стані, а це грає свою роль в вуглецевому циклі Землі.

Тайгова і лісова зони є своєрідними “легенями” планети. У процесі фотосинтезу вони поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень.

У надрах природних зон зберігається величезна кількість різноманітних природних ресурсів, необхідних людині для його життя і діяльності.

Таким чином, природна зона – це величезна територія, витягнута, як правило, із заходу на схід і, що має подібні кліматичні, рельєфні, гідрогеологічні та геохімічні умови, а також грунтовий, рослинний і тваринний світ.

Природні зони екваторіального, тропічного, помірного поясів

У межах цих поясів утворилося кілька природних зон, серед них вологі екваторіальні ліси, що займають екваторіальні райони Африки, Південної Америки, Південно-Східної Азії, Австралії і Океанії.

Постійно високі температури і вологість повітря є основною умовою для їх формування. Екваторіальний ліс багатоярусний, багатий рослинністю і являє собою непрохідні джунглі. Дерева вічнозелені і змінюють листя поступово.

Змінно-вологі ліси від екваторіальних дощових лісів відрізняються сезонним випаданням дощів, в посушливий період дерева скидають своє листя.

Найвищі дерева досягають 50-60 м. Висота дерев середнього ярусу доходить до 20-30 м, а нижнього – близько 10 м.

Дивним фактом є малий вміст гумусу в грунті. У басейні Амазонки цей ліс називають сельва. В екваторіальних лісах мешкає понад 2/3 всіх видів істот планети.

Серед них можна зустріти найменшу пташку – колібрі, людиноподібних мавп, алігаторів.

У тропічному поясі утворилися пустелі, що займають 1/5 частина поверхні Землі. Розміщуються тропічні пустелі в Африці, Австралії, в Південній Америці, Євразії.

Серед всіх пустель світу самої сухої є Атакама, розташована в Південній Америці, на західному узбережжі Тихого океану. Дощів там не буває десятками років.

Найбільшою за площею є африканська Сахара. Опадів випадає мало, літні температури повітря піднімаються до +50 градусів. У зимовий період бувають заморозки. При таких умовах рослинам дуже важко виживати, тому рослинний світ майже відсутня. З тварин є тушканчики, змії, ящірки, ховрахи, скорпіони, верблюди.

Найбільшу територію помірного пояса займає природна зона тайги і змішаних лісів, це 27% від території всіх лісів Землі.

Тайгу представляють хвойні густі ліси з сосни, ялини, ялиці, модрини. Великі площі займає тайга в Канаді і в Росії.

Зима в зоні тайги сувора і її тваринний світ має невелике різноманітність. Одні тварини, щоб пережити зиму впадають в сплячку, а інші мігрують в тепліші південні райони.

Серед тварин арктичний заєць-біляк, що мешкає в тундрі і тайзі Північної Америки, баран Далла, мешканець гірських районів тайги і тундри, барибал або чорний ведмідь, зустрічається на всій території Північної Америки, в Росії – бурий ведмідь. Північноамериканська хижий птах – віргінський пугач.

Такі комахи як комарі поширені повсюдно. Мешкає в зоні тайги і тундри невеликий хижий звір ласка, лосі, повсюдно поширені мурахи, виняток становить Антарктида.

Характерними для тайги є лисиця, рись, росомаха і багато інших.

У помірному поясі знаходяться змішані і широколисті ліси. Змішаний ліс є своєрідною межею між хвойної тайгою і широколистяними лісами, тому що він більш стійкий до холодних і тривалим зим.

Широколистяні ліси є листопадними. Вони займають значну частину Західної Європи, південь Далекого Сходу, північну частину Китаю і Японію. Найбільше для них підходить морської або помірно-континентальний клімат.

Ліс цей багатий копитними тваринами, гризунами, хижаками, багато птахів, включаючи промислових.

На північ від зони тайги сформувалася зона тундри, що займає північ Канади і Росії. Крім оленів в цю зону мігрують тварини тайги.

Природні зони субекваторіального, субтропічного, субарктичного поясів

У субекваторіальному поясі утворилися савани і рідколісся, тому що вологи в цьому поясі вже недостатньо. Розвиток саван відбувається в глибині материків і займає значні території Африки, Південної Америки, Індостану та Австралії. Середня річна температура від +15 до +25 градусів. Переважною в саванах є трав’яниста рослинність, є низькі чагарники і рідкісні дерева. На відкритих просторах саван мешкають різноманітні види тварин – слон, гепард, лев, носоріг, леопард, зебра, жираф, антилопи. Дуже багато птахів і комах.

Для субтропічного поясу Північної півкулі характерні природні зони жорстколистих лісів і чагарників, субтропічних пустель. Для Південної півкулі – субтропічні степи, вічнозелені широколисті ліси, лесолуга, лісостепу. Тваринний світ цього пояса багатий, що пояснюється комфортними умовами та наявністю якісного корму для тварин. Тут різноманітний видовий склад білок, бурундуків, гризунів. Багато комах і пернатих, багато плазунів, включаючи отруйних змій.

На відміну від тропічних пустель, арктичні пустелі, розташовані в межах арктичного пояса, являють собою величезні території, покриті снігом і льодом. Знаходяться вони в Північній Америці, Антарктиді, Гренландії, на Півночі Євразії. У суворих умовах цих пустель виживають тільки білі ведмеді, моржі, тюлені, песці, лемінги, в Антарктиді – пінгвіни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Природні зони і тваринний світ планети