Природні ресурси світу – презентація
Людина складає невід’ємну частину природи і пов’язаний з нею нерозривними узами. Природа, по суті, вигодувала людини і надала для його розвитку необхідні умови.
Еволюція не зробила людини менш залежним від природи, навпаки, залежність людини і зв’язок його з природою усталилися з плином часу. Зв’язок людини з природою можна назвати і історичної. Взаємини людини з природою зазнали істотних змін.
На першому етапі свого розвитку людина користувалася природними благами природи. Він здобував собі їжу збором ягід і плодів, полюванням, рибальством і т. д. Природний первісна людина вважав за краще селитися в теплих краях, поблизу джерел води. Цей період називається в науці періодом примітивного суспільства.
Другий етап пов’язаний з освоєнням родючості грунту людиною. Досвід, накопичений людством, дозволив перейти на осілий землеробський спосіб життя. Сільське господарство (землеробство і скотарство) стало першою галуззю, яку освоїв людина. Одночасно з розвитком землеробства з’явилися великі держави на берегах Нілу, Тигру і Євфрату, Інду, Гангу, Хуанхе, Янцзи, Амудар’ї, Сирдар’ї т. д. Помітний слід у розвитку стародавнього людства залишили Стародавня Греція і Рим.
Досвід і знання, накопичені людством, дозволили розширити коло споживаних природних ресурсів. Людина навчилася користуватися не тільки поновлюваними ресурсами, але і невідновлюваних. З залізної руди добувати метал, з металу – виготовляти знаряддя праці.
Землеробство і ремісниче виробництво вирішили проблему продовольства, що дозволило людині розширити ареал свого поширення, яке супроводжувалося зростанням чисельності населення.
Третій етап охоплює період середньовіччя. Розвиток землеробства і ремісничого виробництва сприяло розширенню торговельних зв’язків. Великий шовковий шлях пов’язав Схід із Заходом. На цьому етапі освоювалися нові землі; збільшувалося населення Землі.
Центром цивілізації стає так званий “старий світ”, тобто Західна Європа і країни, розташовані в південних широтах Азії.
В епоху середньовіччя спостерігалися процеси активного розселення, пов’язані з відкриттям Америки і Австралії.
Четвертий етап. З розвитком продуктивних сил, особливо в Європі посилилося вплив людини на природу. У виробництво втягуються все нові і нові види мінеральних ресурсів.
Великі території Північної і Південної Америки, Австралії, Африки, а також найдавніші осередки цивілізації в Азії перетворилися в колонії розвинених європейських держав, що, природно, не могло не вплинути на економіку колоніальних країн. Одночасно з колоніальним захопленням в Європі спостерігається промисловий бум – будуються залізниці, активно освоюються під сільське господарство нові землі, нещадно експлуатуються природні і соціальні ресурси. Дедалі помітнішим стає негативний вплив людини на природу.
П’ятий етап. Починаючи у другій половини XX століття, в результаті науково-технічної революції, ступінь впливу людини на природу досягло найвищого рівня. Технічна оснащеність дозволила людині приступити до активної експлуатації природних ресурсів не тільки суші, а й Світового океану. Процеси розселення людини набрали небаченого розмаху. З ростом промислового виробництва посилився негативний вплив на природу. Викиди в атмосферу і забруднення вод і грунтів шкідливими речовинами стало причиною деградації навколишнього середовища або ойкумени.
За розрахунками вчених, в даний час на частку антропогенного ландшафту доводиться 60% площі суші. Ландшафт, докорінно перетворений людиною, займає 20% суші. Перш за все це відноситься до міст, сіл, зонам промислового і гірничорудного виробництва, гідротехнічних споруд, штучним лісонасаджень і т. д.
Таким чином, історія розвитку людства – це історія розвитку і становлення якісно нового середовища, яку прийнято називати географічним середовищем.
Загроза екологічної катастрофи змусила людство задуматися і звернути пильну увагу на проблему охорони навколишнього середовища. Таким чином, актуальними стали такі завдання, як:
1. Раціональне використання і дбайливе ставлення до природних ресурсів;
2. Розвиток безвідходних видів виробництв, які виключають можливості забруднення навколишнього середовища.
Як згадувалося вище, господарська діяльність людини нерозривно пов’язана з використанням різних природних ресурсів або багатств.
Природними ресурсами називаються різні види природних благ, якими користується людина в тих чи інших цілях.
Природні ресурси, як відомо, діляться на п’ять типів: 1 – земельні; 2 – водні; 3 – мінеральні; 4 – біологічні та 5 – кліматичні. Одні ділянки багаті природними ресурсами, а інші – відчувають гостру нестачу в них. Звідси поняття про забезпеченість території природними ресурсами.
Під забезпеченістю природними ресурсами розуміють відношення між величиною використовуваних ресурсів і їх загальними запасами. Про забезпеченість природними ресурсами судять за загальними запасами, а також за величиною на душу населення.
Природні ресурси, як правило, представляють собою сировину для промислового виробництва. Не випадково багато країн, слабо забезпечені природними ресурсами, стикаються з серйозними економічними проблемами.
Залежно від властивих їм властивостей, природні ресурси діляться на – невичерпні і вичерпні.
До невичерпних природних ресурсів належать сонячна енергія, енергія вітру, океанічних і морських хвиль, геотермічного тепло і ін.
До вичерпним природних ресурсів належать родючість грунту, корисні копалини, рослинність, тваринний світ та ін.
Вичерпні ресурси, в свою чергу, поділяються на поновлювані і непоновлювані.
До поновлюваних природних ресурсів належать родючість грунтів, рослинність, тваринний світ, прісна вода і ін.
До не поновлюваних природних ресурсів належать мінеральні ресурси, як-то: родовища нафти, заліза, газу, вугілля, поліметалів і т. д.
Як зазначалося, природні ресурси розміщені нерівномірно. Наприклад, країни Перської затоки багаті нафтою і газом, а країни Латинської Америки – міддю і поліметалами.
Середні і екваторіальні широти Північної півкулі багаті лісом. Росія, США, Китай, Канада, Бразилія, Австралія і ряд інших країн забезпечені природними ресурсами більшою мірою, ніж інші. Деякі країни практично позбавлені мінерально-сировинної бази.
Таким чином, по забезпеченості мінеральними ресурсами країни світу діляться на забезпечені і незабезпечені.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)