Природні ресурси Росії: географія
Мінеральні ресурси нашої країни вкрай різноманітні. На європейській території і в Західному Сибіру, покритих потужним осадовим чохлом, є багаті родовища осадових, перш за все паливних корисних копалин. 95% паливних ресурсів країни зосереджені в її азіатській частині. На щитах і в древніх складчастих зонах, – в Кольско-Карельському районі, на Алтаї і Уралі, Східному Сибіру і на Далекому Сході, де відбувалися численні виходи магматичних інтрузій, є багаті поклади рудних корисних копалин, золота, алмазів, хімічного та будівельної сировини.
В результаті Росія займає провідне становище в світі за доведеними (розвіданими) запасами багатьох корисних копалин. Так, на неї припадає 18% газових ресурсів світу і більше 5% світових запасів нафти. Переважна частина запасів газу знаходиться в Західно-Сибірському басейні, а також в Баренцове-Печорському, Оренбурзькому, Астраханському, Північнокавказькому, Ленськ-Вилюйском і охотоморского басейнах Росії. Велика частина нафтових запасів також перебуває в Західно-Сибірському басейні і, крім того, запаси нафти є в Волзько-Уральському, в Баренцове-Печорському, Північнокавказькому, Прикаспійському і охотоморского басейнах. Великі потенційні запаси вуглеводнів на шельфах арктичних і тихоокеанських морів, однак видобуток тут поки мінімальна.
Росія займають провідне місце і за запасами вугілля (18% світових достовірних запасів світу), де безперечним лідером є бессейн-гіганти – Тунгуський і Ленський, проте їх розвідані запаси невеликі, видобуток тут майже не ведеться. З розроблюваних басейнів слід виділити величезний Кансько-Ачинський буровугільний басейн, Кузнецький кам’яновугільний і інші басейни вугілля, розташовані на території Росії – Печорський, Донецький, Іркутський, Південно-Якутський, Приморський, Сахалінський, Підмосковний.
Росія має в своєму розпорядженні 18% світових запасів уранових руд. Основні російські родовища знаходяться в Східному Сибіру і Далекому Сході – Читинської області, Бурятії і в Республіці Саха. Уранові руди Росії біднішими зарубіжних. У експлуатованих підземним способом російських родовищах руди містять всього 0,18% урану, в той час як на канадських підземних рудниках відпрацьовуються руди з вмістом урану до 1%. По видобуванню уранових руд Росія розташовується на 6-му місці (6,6% світового видобутку).
Найважливішою складовою частиною мінерально-сировинної бази є руди чорних і кольорових металів. Великі родовища залізних руд в Росії – це, перш за все, Курська магнітна аномалія, а також уральські, Кольський-карельські і пріангарского родовища. За достовірними запасами залізної руди Росія є одним зі світових лідерів – 15% світових запасів. А з видобутку залізної руди Росія стоїть на 5-му місці – понад 100 млн т. Проте забезпеченість Росії необхідними для металургії марганцевими і хромовими рудами невелика.
Алюмінієві руди є на Європейському Півночі (в тому числі найбільше родовище нефелінів на Кольському півострові), в Північно-Західному районі Росії, на Уралі і в Сибіру. Однак в цілому запаси алюмінієвих руд в Росії невеликі.
Росія має великі запаси нікелевих руд, які часто видобуваються спільно з мідними. По видобутку нікелевих руд Росія займає провідне місце в світі – понад 20% світового видобутку.
Мідні, кобальтові, нікелеві, платинові руди добуваються в Росії в районі Норильська, а також на Уралі, на Кольському півострові. Руди часто носять комплексний характер і містять одночасно мідь, нікель, кобальт та інші компоненти. Вольфрамо-молібденові руди є на Північному Кавказі і в Забайкаллі. Комплексні, головним чином, свинцево-цинкові поліметалічні родовища зустрічаються в Забайкаллі, в Примор’ї, Північному Кавказі, Алтайському регіоні. Багаті родовища олов’яних руд є на Далекому Сході. Розсипні і корінні родовища золота є на Далекому Сході, в Забайкаллі, гірському Алтаї.
Після розпаду СРСР Росії доводиться приступати до освоєння родовищ марганцю, титано-цирконієвих, хромових руд, концентрати яких раніше повністю завозилися з союзних республік.
З нерудних родовищ слід виділити родовища солей. Росія має великі родовища солей на Уралі, в нижньому Поволжі, на півдні Західного і Східного Сибіру. Унікальні родовища Апатитів Є в Хибинах на Кольському півострові. Фосфорити видобуваються в Центральній Росії. Родовища сірки відомі в Поволжі. Багаті родовища алмазів є в Республіці Саха, виявлені родовища і на Європейському Півночі недалеко від Архангельська.
Разом з тим більшість родовищ корисних копалин Росії низької якості, вміст корисних компонентів в них на 35-50% нижче середньосвітових, крім того, в ряді випадків вони важкодоступні, знаходяться в районах з екстремальними природними умовами. В результаті, не дивлячись на наявність значних розвіданих запасів, ступінь їх промислового освоєння досить низька: для бокситів – 33%, нефелінових руд – 55%, міді – 49%, цинку – 17%, олова – 42%, молібдену – 31%, свинцю – 9%, титану – 1%.
Земельні ресурси в Росії досить великі, однак сільськогосподарський угіддя, як і в усьому світі, мають тенденцію до скорочення. За останні чверть століття їх площа скоротилася приблизно на 15%. Хоча в структурі земельного фонду Росії рілля складає лише 7% і до того ж її площа скорочується, забезпеченість ріллею в Росії одна з найвищих в світі – близько 0,9га на людину, причому Росія володіють величезними запасами найбільш родючих – чорноземних грунтів.
Аналіз даних державного моніторингу земель за станом навколишнього природного середовища показує, що стан якості земель фактично у всіх суб’єктах Російської Федерації інтенсивно погіршується. Грунтовий покрив, особливо ріллі та інших сільськогосподарських угідь, продовжує зазнавати деградації, забруднення, захаращення і знищення, катастрофічно втрачає стійкість до руйнування, здатність до відновлення властивостей, відтворення родючості внаслідок Істощітельний і споживчого використання земель. До того ж приблизно половина (північна) території Росії знаходиться в умовах надмірного зволоження, а південна частина європейської території Росії і південна Сибір знаходяться в зоні недостатнього зволоження. Перезволожені і заболочені землі займають 12%, а засолені, солонцюваті землі і землі з солонцевими комплексами займають 20% площі сільськогосподарських угідь країни.
Лісові ресурси в Росії вкрай багаті. Забезпеченість лісовими ресурсами в Росії одна з найвищих в світі – 5 га на людину, тому 26% світових запасів деревини припадає на Росію. При цьому Росія має в своєму розпорядженні більш зрілими і продуктивні ліси, чим інші країни, тому що в її лісах переважають хвойні породи. Тому в нашій країні зосереджена майже половина запасів деревних хвойних порід світу.
Протягом останніх 30 років стан лісів невпинно погіршувався. Вирубки перевищують лісовідновлення. Природним шляхом відновлюється близько третини щорічно вирубуються лісів, решта потребують спеціальних заходів щодо їх відновлення. Особливо швидко деградують лісу європейської території. Величезної шкоди лісам завдають також пожежі, промислові викиди і будівельні роботи. Запаси деревини за останні роки знизилися на 1,2 млрд м3, що говорить про те, що ліси Росії “молодіють”, тобто вирубуються найбільш цінні – стиглі і продуктивні ліси, а відновлення йде за рахунок малоцінних мілколистної молодняків.
Водні ресурси дуже великі – Росія за обсягом водних ресурсів займає 2-е місце в світі після Бразилії, на одного жителя припадає 32 тис. М3 прісної води в рік. Однак розподілені вони дуже нерівномірно. Так, на басейни Північного Льодовитого і Тихого океанів припадає 80% стоку. В результаті ряд регіонів відчувають нестачу прісної води (Поволжя, Центрально-Чорноземний район, Північний Кавказ, Уральський, Центральний райони), так як її запаси головним чином зосереджені на Європейській Півночі, в Сибіру і на Далекому Сході.
Надзвичайно швидкими темпами зростає паркан прісної води: якщо в 1950 році він становив 80 км3, то зараз – 400 км3 в рік. Це пояснюється тим, що в Росії склалася інша, ніж в інших країнах структура водоспоживання води. Витрата води на промислові потреби найбільший і становить 57%, на сільське господарство йде 16% води, на побутові потреби – 23% і 4% водних ресурсів зосереджено в водосховищах. Подібна структура споживання (багато промислового і побутового споживання) склалася внаслідок високої частки водоємних галузей промисловості і марнотратного споживання води в комунальному господарстві. Посушливість південних районів Росії, які є головними сільськогосподарськими районами країни, збільшує рівень використання води в сільському господарстві. Проте сумарний витрата води в Росії складає всього лише 3% среднемноголетнего стоку річок країни.
Серйозна проблема водних ресурсів – їх забруднення. Практично всі великі річки є “забрудненими” або “сильно забрудненими”. Близько 57% водойм, з яких проводиться забір питної води, не відповідає санітарним стандартам за хімічними та мікробіологічними показниками. Приблизно половина населення використовують воду для пиття, яка не відповідає гігієнічним вимогам.
Гідроенергетичні ресурси в Росії досить великі. Гідроенергопотенціалу Росії оцінюється в 2,5 трлн. квт. ч. (12% світового гідроенергопотенціалу), з них технічно можливо використовувати 1,7 трлн. квт. ч. електроенергії. За забезпеченості гідроенергоресурсамі Росія займає друге місце в світі після Китаю. Найбільшим сумарним гідропотенціалом мають Далекий Схід і Східний Сибір.
Рекреаційні ресурси Росії дуже багаті, але, на жаль, слабо і неефективно використовуються. Середня смуга Росії з м’яким помірним кліматом, красивими річками, височинами і змішаними лісами вельми сприятлива для відпочинку і лікування. Гірські райони Кавказу, Уралу, Алтаю, Камчатки – прекрасні місця для гірського відпочинку, туризму і гірськолижного спорту. Мінеральні цілющі джерела на Кавказі, Алтаї, Камчатці і інших районах становлять велику цінність для лікування опорно-рухового апарату, шлункових та інших захворювань. Чорноморське узбережжя за своєю красою перевершує морські узбережжя багатьох країн.
Росія багата також пам’ятниками культури. 24 її об’єкта включені до Списку всесвітньої спадщини, в тому числі Московський Кремль і Червона площа; історичні центри Санкт-Петербурга і Новгорода; архітектурний ансамбль Троїце-Сергієвої лаври; пам’ятники Володимиро-Суздальській землі; історико-культурний комплекс Соловецьких островів; цвинтар Кижи.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)