Принципи золотовалютного стандарту

Так нова валютна система грунтувалася на таких принципах функціонування:

Введення золотовалютного стандарту означало використання золота і двох валют – долар США і фунт стерлінгів.

Золото могло використовуватися як основа світової грошової системи в чотирьох формах:

    Золото є міжнародним платіжним і резервним засобом; Введення фіксованих золотих валютних паритетів і їх збереження в МВФ; Для закріплення за доларом США статусу головної резервної валюти, його прирівняли до золота; Розмін долара на золото для іноземних банків проводилося за офіційною ціною (35 дол. За 1 тройську унцію, рівну 31,1035 р).

Саме на підставі встановлених валютних паритетів стали здійснюватися конвертованість валют, згідно їх курсовому співвідношенню. Вперше були створені міжнародні валютно-кредитні організації (МВФ, МБРР).

МВФ надає кредити в валюті для регулювання дефіциту платіжних балансів, підтримуючи таким чином нестабільні валюти, а також контролює дотримання всіх принципів країнами-учасниками.

При отриманні кредиту від МВФ країна зобов’язувалася підтримувати курс своєї грошової одиниці на такому рівні, щоб у співвідношенні золота з доларом США, коливання валюти не перевищували 1%, в крайніх випадках до 10%, інакше застосовуються санкції МВФ. Але інструментом регулювання виступали валютні інтервенції, на здійснення яких потрібні були долари.

Тоді після Бреттон-Вудської угоди по закінченню якогось часу утвердився доларовий стандарт – система, в основі якої був долар. Тобто США встановив долар як монопольну валюту, не залишивши жодного шансу фунту стерлінгів, він став абсолютно нестабільною валютою. США таким чином своєю національною валютою покривали дефіцит платіжного балансу країни. Наслідком цього стало збільшення короткострокової зовнішньої заборгованості у вигляді доларових накопичень банків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Принципи золотовалютного стандарту