Принцип золотого перерізу у сфері обігу

Торгівля існує рівно стільки, скільки існує людство і про неї написано так багато, що здається, навряд чи можна ще щось додати. Проте, багато людей, при всій очевидній наочності і нехитрої простоті процесу “купи-продай”, дуже часто опиняються в програші. Значить, є ще привід для роздумів, а, отже, і нових перспектив.

Суть процесу пізнання така, що всяке нове слово в науці взагалі і в точних науках, зокрема, зазвичай починає поширюватися там, де це тільки можливо. Так з’явився союз двох теорій – принцип золотого перетину і теорія конкурентного рівноваги в економіці.

Принцип золотого перетину припускає наявність строго певних пропорцій між кількісними характеристиками конкуруючих між собою складових частин системи, що забезпечують її стійке функціонування, тобто конкурентна рівновага.

Аксіомою конкурентного рівноваги є тимчасово стійкі форми природи і суспільства, що характеризуються співвідношенням золотого перетину для своїх конкуруючих частин. Цей факт описується математичним методом Фібоначчі.

Розбиття цілого на частини в природі відбувається рівноважним чином тільки з постійним кроком “принципом золотого перетину” Ф, рівним 0,618. Ця константа може бути використана в приватному бізнесі і геополітиці. При розподілі ресурсів треба прагнути розподіляти їх так, щоб забезпечити сталий розвиток суспільства та ефективне суспільне господарювання, що відповідає принципу золотого перетину. У 1963 році в США було створено товариство з використання цього правила. Дослідження літературних даних показує, що з урахуванням принципу золотого перетину побудована економіка і військова технологія Великобританії та США.

Відповідно до принципу золотого перетину кількісні пропорції між двома підсистемами-конкурентами повинні знаходитися в пропорції 0,62: 0,38 (або 1,62: 1,00). Це дивна властивість говорить про закономірності, яка проявляється в процесі торгівлі: стійка рівновага між двома конкурентами є точкою рівноваги, де попит покупців на ринку врівноважується пропозиціями продавців. Передбачається, що продавці і покупці саме в точці Цо повинні домовитися про ціну, і тому в цій точці має бути максимальне число продажів.

Процес купівлі-продажу для конкретного підприємства починається з ціни Ц2 і поки продавець і покупець не опинилися в точці Цо, торг, як кажуть, доречний. Точка Ц0 повинна з теорії конкурентного рівноваги бути точкою завершення цього торгу, а поки цього не сталося, кожна зі сторін прагне збільшити свою вигоду за рахунок іншої. Зазвичай схема торгу виглядає наступним чином: підприємство-продавець продає товар Т за ціною Ц2. Цей товар користується деяким середньоринковими попитом, тобто є деяке число покупців, охочих його купити. Процес купівлі даного товару, а статистика продажів підтверджує цей факт, супроводжується стійкою закономірністю в поведінці покупців:

Частина покупців, не торгуючись і не замислюючись, відразу купує товар Т за ціною Ц2;

Частина покупців вважає ціну Ц2 завищеною і тому має намір знизити її, і як альтернатива пропонує свою ціну

(Ці).

Продавець може погодитися з ціною Ц1, а може, призначити в свою чергу нову ціну Ц22, більшу, ніж Ц1, але меншу, ніж первісна Ц2.

З класичної теорії конкурентного рівноваги випливає, що ця процедура може тривати довго, але в результаті вона повинна закінчитися в точці Ц0. Вся складність цього процесу полягає в тому, що тут змішалися два об’єктивних чинника:

Уявлення про існування рівноважної абстрактної ціни Ц0 на товар Т і інструментарію, що дозволяє об’єктивно оцінити цю абстрактну ціну Ц0. Тому кожному учаснику торгу доводиться робити вигляд, що він знає справжню ціну Ц0, і покладатися тільки на свою інтуїцію і красномовство;

Наявність зовнішньої конкурентного середовища. У процесі торгу факт наявності зовнішньої конкурентного середовища збільшує шанси покупця відстояти свою ціну і зменшує шанси продавця.

В результаті торгу між продавцем і покупцем формуються дві ціни: Ц1 і Ц2. Ці ціни цікаві тим, що продавець ніколи не продасть товар нижче ціни Ц1, а покупець ніколи не купить цей товар за ціною вище Ц2, тому в результаті торгу абстрактна рівноважна ціна Ц0 товару може знаходитися тільки всередині інтервалу [Ц1Д2].

На основі статистичного матеріалу за фактами продажу самих різних товарів, де використовувалася дана схема купівлі-продажу з використанням торгу між продавцем і покупцем, було виявлено стійке ставлення: Ц2 / Ц1 = 1,62, що відповідає принципу золотого перетину.

Якщо взяти реальні дані продажів товару Т і розрахувати відношення суми обсягів продажів під кривою и до суми обсягів продажів під кривою 2, то виявиться, що це співвідношення також одно и, 62: і, 00. Таким чином, принцип золотого перетину присутня не тільки у формуванні цін, а й в обсягах продажів.

Наявність принципу золотого перетину можна розглядати як індикатор класичної стійкості ринкових процесів, тобто ринок – стабільний, конкуренція – здорова, попит великий. Розуміння того факту, що в стійкому ринку 62% від усього обсягу продажів здійснюється під кривою 1, а 38% – під кривою 2, дозволяє рекомендувати покупцеві і продавцеві стратегію проведення торгу: покупець повинен завжди знати, що в стійкому ринку його претензії на зниження ціни на товар Т до рівня Ц3 не позбавлені підстав, і повинен торгуватися з продавцем до цього логічного кінця, а продавець зрештою поступиться покупцеві в ціні з величини Ц2 до Ц3, так як в результаті він виграє в обсязі продажів.

При ціні Ц0 обсяг продажів, мінімальний – тому або знижки або торг. При наявності торгу, знижки повинні бути в межах ціни Ц3. Таким чином, можна запропонувати методику оцінки стійкості ринку товару Т:

1. Збір статистики для товару Т за вибраний період часу проводиться за наступними показниками: вихідна ціна Ц2, з якої починає торг продавець, кінцева ціна Ц, за якою у підсумку товар проданий, обсяг продажів товару при кожній ціні Ц. 2. Ці дані переносяться на графік “ціна – обсяг продажів”. 3. Будуються криві 1 і 2 будь-яким з відомих методів. 4. Визначаються обсяги продажів під кривими 1 і 2. 5. Знаходиться точка Ц0 як точка перетину кривих 1 і 2. 6. Визначається точка максимуму Ц3 для кривої 1. 7. Оцінюються пропорції: До: = Ц2 / Ц1; К2 = Кв (Щ); К3 = Кв (Ц0; К4 = (обсяг продажів під кривою 1, руб.) / (Обсяг продажів під кривою 2, руб.). 8. Коефіцієнти Кі + К4 перевіряються на відповідність принципу золотого перерізу: К1 = 1,62; К2 = 0,62; К3 = 0,38; К4 = 1,62 ,. 9. При виконанні умов робиться висновок про стійке конкурентному рівновазі цього сегмента ринку і точки Ц0 приймається в якості точки рівноважної ціни.

Якщо оцінки К1 – К4 далекі від зазначених величин, то це означає, що потрібні корекції маркетингової політики підприємства. Оскільки дана методика несе в основному індикаторні функції, то вибір маркетингових заходів покладається на відповідні служби підприємства.

Перевагою методики є можливість обчислити середньоринкову рівноважну ціну Ц0, звідси особливо для нових товарів, логічно запропонувати наступний алгоритм стратегії торгівлі: при просуванні нового товару слід починати продавати його за схемою “з торгом”, тобто спочатку призначити свідомо завищену ціну, потім в процесі торгу з покупцями визначити за наведеною вище методикою ціну Ц0. Далі перейти на схему продажів товару за ціною Ц0, але вже без торгу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Принцип золотого перерізу у сфері обігу