Home ⇒ 👍Підручники ⇒ ПРИМІТКИ

ПРИМІТКИ

1. А. А. Коцеевский. Тексты пирамид. Том. 1. Друкується за зб.: Записки Новороссийского университета историко-филологического факультета. Том 14. Одесса,1917.

2. Олександр Леопольдович Коцейовський (1887 м. Чернігів – 1919) відомий египтолог, учень Б. Тураєва та А. Ермана, приват-доцент Новоросійського університету, автор фундаментальної праці про “Тексти пірамід” (1918), у якій дешифровано до 300 написів. Вона стала магістерською дисертацією вченого, яку він захистив у Харкові 1919 року. У сьомому томі “Записок клас. отд. Рус. археолог общества” 1913 року була надрукована його розвідка “Закликання Ізіди та Нефтіди”, 1916 – “Славослів’я Озіріса” (зб. “Древний мир”). Див. детальніше про О. Коцейовського: Зленко Г. З полону літ. – К. 1999; Його ж: Єгиптолог з-під Чорного моря. // Чорноморські новини. 2005. 5 листопада.

3. Матеріал взятий із кн.: Поезія давнього Єгипту. Друкується за: Леся Українка. Зібр. тв. у 12 т. Т.2., К., 1975, а також за публікацією “Всесвіту”, 1980, №11 (переклади Б. Стельмаха).

4. Франко І. Коментар до перекладу “Вступної уваги” проф. Ж. Масперо до праці “Єгипетські казки і казка про двох братів”. Обидва матеріали, як і сама казка в перекладі І. Франка, друкуються за виданням: В. А. Клоустон. Народні казки та вигадки, їх вандрівки та переміни. З англ, мови переложив А. Кримський. – Львів, 1896.

5. Ахнатон. Друкується за виданням: Ірина Дибко. Ахнатон. Поема з життя Давнього Єгипту. – Буенос Айрес, 1986.

6. Франко І. Вавилонські гімни й молитви. Друкується за виданням: Вавилонські гімни й молитви. Переклади з поясненнями Івана Франка. – Львів.1911. Див. також: Франко І. Повне зібр. тв.: У 50 т. – К: 1977. – Т.8

7. Невгамовний Гільгамеш – рецензія Вол. Жили, відомого літературознавця, на переклад епосу про Гільгамеша, виконаний Іриною Дибко, друге видання якого було здійснене 1997 року (Потомак, США)

8. Про того, хто бачив усе. Друкується за кн.: На ріках Вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упорядн. М. Москаленко. К., 1991. Перший розділ передмови до книги “Найдавніша література Близького Сходу”, підготовлений І. Дьяконовим, присвячений епосу про Гільгамеша.

9. Гільгамеш. Уривок із поеми – переспіву Ірини Дибко. Повністю поема вперше була надрукована 1984 року (Потомак, США) і здобула високу оцінку фавхівців, серед яких були Г. Костюк, Р. Кухар, В. Жила, С. Наумович та ін. Згаданий у передмові до другого видання “Гільгамеша” (1997. Потомак) сонет М. Зерова “Гільгамеш”, датований травнем 1922 року, був уміщений у кн.: Микола Зеров. Вибране, – К., 1966 – с.73. Ось цей текст:

Гільгамеш

Ут – Напіштіме, давній предку мій,

Загублений в далекім океані,

Я – Гільгамеш, прославлений на брані,

Я – цар Урука, кат і лиходій.

Я друга мав. На щастя й супокій

Він обернув мої пориви п’яні,

І от умер мій добрий Еебані,

І клятих дум мене бентежить рій.

Порадь мені, мій предку староденний,

Як людський вік продовжити нужденний,

Як доступитись загадок буття?

А ветхий рід, мов особливу ласку.

Рипить йому, провадить давню казку:

Рай, та потоп, та дерево життя…

10. Давньоєврейська література-фрагмент із праці І. Дьяконова “Найдавніша література Близького Сходу”, що відкриває українське видання найдавніших пам’яток Шумеру, Вавілону, Палестини “На ріках Вавілонських” (Упорядник М. Москаленко. К., 1991) і, зважаючи на інтерес до неї й тираж, одразу стала недоступною для широкої аудиторії читачів.

11. Друкується за виданням: Старе письмо старого та нового Завіту. Повний переклад о. Івана Хоменка, здійснений за оригінальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. Укр. бібл. тов-во, 1992.

12. Праця І. Франка “Короткий нарис…” подається за виданням: Франко І. Повн. Зібр. Тв.: У 50 т. К., 1983. – т.38.

13. Фрагменти передмови І. Франка друкуються за працею “Вибір декламацій для руських селян і міщан”. Львів, 1902. Див. також: Франко І. Повн. зібр. тв.: У 50 т. – К.1982, т. 33.

14. Уривки з праці Д. Овсянико-Куликовського “Основы ведаизма” подаються мовою оригіналу за кн.: Овсянико-Куликовский Д. Н. Собр. Соч.: В 9т. Основы ведаизма. – Спб. 1911. – т. 6.

15. Праця О. І. Білецького подається за виданням: Білецький О. “Давня Індія та її література. // Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури. К., 1992.

16. “Концентри індійського світогляду” друкуються за часописом “Література”. – 1928. – №1.

17. Праці відомого українського літературознавця, публіциста, санскритолога з діаспори В. Шаяна подаються за кн.: Шаян В. Віра наших предків. – Гамільтон, 1987. – т. 1.

18. Гімни “Рігведи”, перекладені П. Ріттером,- за кн.: Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури. – К., 1987.- т.1. Переспів гімну “Пізнання” виконаний А. Ткаченком для цього видання.

19. “Восемь гимнов “Ригведы” санскритолога, іраніста, литуаніста Миколая Крушевського (1851 – Луцьк – 1887 – Казань) уперше побачили світ російською мовою у праці: Изв. и уч. зап. императ. Казан, ун-та. – Казань. – 1879. Июль – август.

20. Вміщені у хрестоматії гімни, перекладені автором, подаються за виданням: Миколай Крушевський. Вісім гімнів Рігведи. Луцьк. 2004. Упор. З. О. Пахолок.

21. Друкується за кн.: Шаян В. Віра наших предків. – т. 1.

22. До “Атхарваведи” (Веди атхарванів), четвертої самхіти (збірки) вед, увійшли численні магічні формули, замовляння, заклинання. Переклади текстів “Атхарваведи” подані за кн.: Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури.

23. Друкується за виданням: Франко І. Повне зібр. тв.: У 50 т. – К., 1977 – т. 8.

24. Подано за кн.: Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури.

25. “Ману і потоп світу” та “Сунд і Упасунд” друкуються за виданням: Франко І. Повн. зібр. тв.: У 50 т. К. 1977. – т. 8

26. Переклад П. Ріттера поданий за виданням: Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури.

27. Друкується за виданням: Бгагавадгіта (Божественна пісня). – Париж, Львів, 1999. Передмова Г. Дідківської. Переклад та примітки Миколи Ільницького.

28. Фрагменти із праці О. Білецького “Давня Індія та її література” подаються за кн.: Голоси давньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури.

29. Уривки з поеми “Рамаяна” в перекладі П. Ріттера друкуються за тим же виданням.

30. Стаття С. І. Наливайка, відомого гіндолога, перекладача, літературознавця, написана для цього видання. Принагідно висловлюємо вдячність авторові за допомогу в підготовці цієї частини проекту.

31. Твори “Дгамапади” подаються за кн.: Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури.

32. Твори, що входять до “Сутти – ніпати”, подані за виданням: Франко І. Повне зібр. тв.: У 50 т. – К., 1977. – т. 8

33. Джатаки в перекладі П. Ріттера друкуються за виданням: Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури.

34. Уривок із праці І. Франка подається за виданням: Франко І. Повне зібр. тв.: У 50 т. – К. 1981. т. 30.

35. Уривки із праці В. Шаяна “До питання сюжету, генези і оригінальності Франкового твору “Фарбований лис” друкуються за виданням: Шаян В. Віра наших предків. – т. 1.

36. Оповідки десята із першої тантри “Втрата дружби”, “Про війну ворон і сов”,-а також перша і друга із третьої тантри “Панчатантри” друкуються за виданням: Панчатантра. Шукасаптаті. Переклад із санскриту І. Серебрякова і Тамари Іваненко. К. – 1998.

37. Казки зі зб. “Коли ще звірі говорили” І. Франка друкуються за виданням: Франко І. Повне зібр. тв.: У 50 т. – К., 1979. – т. 20.

38. Стаття В. Фурніки, а також переклади з “Тіруккуралу” Тіруваллувара подані за публікацією “Східного світу”, 1993 – №1.

39. Фрагменти з передмови до перекладу “Шакунтали” та уривки із твору подаються за виданням: Калідаса, Шякунталя. Переклад з передмовою й примітками Гната Хоткевича. – К.1929

40. Уривки із “Хмари-вістуна” друкуються за виданням: Хмара-вістун. Староіндійська елегія Калідаси. Переклад, вступна стаття, примітки П. Ріттера. – X., 1928

41. Розвідка С. Наливайка про Бгартріхарі написана для цього видання. Чотири вірші поета подаються за: Голоси стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури.

42. Фрагменти праці І. Серебрякова та уривки з “Океану сказань” друкуються за кн.: Сомадева. Незвичайні пригоди царевича Нараваханадатти. Переклад із санскриту І. Серебрякова та О. Микитенка. К.-1984

43. Стаття “Авеста” О. Шокала, іраніста, українського дослідника і перекладача, взята з Укр. літ. енциклопедії.: УЛЕ. В 5 т. – т. 1. – К. 1988. Поезії з “Ясни”, однієї з частин “Авести”, переспівані А. Ткаченком для цього видання.

44. Коментар А. Кримського до “Каліли і Дімни” взятий із його приміток до перекладу книги: Клоустон В. А. Народні казки та вигадки і їх вандрівки та переміни. З англ. мови переложив А. Кримський. – Львів.1896

45. Стаття Г. Хоткевича, в основу якої покладена праця М. В. Рябініна, що на нього посилається А. Кримський, знаходиться в ЦДІА України у Львові. Ф 688. Опис №1. Од. зб.78. Публікація к. ф. н. Г. Александрової.

46. Переклади А. Кримського та статті про Рудакі й Дакікі подаються за виданням: Кримський А. Тв. У 5 т. К. 1972. – Т. 1.

47. Частини розділів “Шахнаме” Фірдоусі в перекладі А. Кримського та розвідка про неї, які видані були автором українською мовою у Львові, подаються за кн.: Кримський А. Тв. У 5 т. К. 1972. Т. 1.

48. Праця П. Лозієва подана за кн.: Записки історико-філолог. Відділу УАН. 1927. Кн.13-14. Переклади І. Качуровського друкуються за кн.: “Пісня про білий парус”. – Мюнхен.1971. А. Кримського – за кн. Кримський А. Тв. у 5 т. К. 1972 – Т. 1.

49. Переклади із Сенаї та Сааді подаються за кн.: Кримський А. Тв. У 5 т. К. 1972. Т. 1.

50. Фрагмент із праці М. Ільницького та Я. Полотнюка “Співець людяності” так само, як і вибрані переклади, друкуються за кн.: Румі. Поезії. З фарсі. Упорядк., передм., переклад М. Ільницького та Я. Полотнюка. К. 1983

51. Фрагменти з праці вченого друкуються за виданням: Акад. А. Кримський. Хафіз та його пісні (бл.1300-1389) в його рідній Персії 14в. та новій Європі. Українська Акад. наук. 36. історико-філолог. відділу. – К. 1924 – №9.

52. Лірика Гафіза подається за кн.: Гафіз. Лірика. К.1971. Переклад В. Мисика.

53. “Багаристан” Джамі Р. Гамади друкується за виданням: “Східний світ”. – 1995. №1. Тут же подані й переклади з Джамі. Зазначаючи в кінці праці “Дещо написав… на перську тему з Джамія А. Кримський” … припускається помилки. Крім згаданого ним перекладу у Кримського є грунтовне дослідження про Джамі, на жаль українською мовою не видане. Див.: Архів

A. Кримського. ЦНБ ім. Вернадського. Од. зб. 25753.

54. Фрагменти із праці А. Кримського друкуються мовою оригіналу. Подається за виданням: Крымский А. История арабов и арабской литературы, светской и духовной (корана, фыкха, сунны и пр.). Часть 1-5. – М. 1911. Див. також: Кримський А. Твори. У 5 т. К. 1974. – Т. 4.

55. Переспіви з древньоарабської поезії виконані для цього видання проф. О. Астаф’євим та студентом спеціальності “літературна творчість” B. Левицьким.

56. Арабська повість про Антара. Уривок із праці В. Клоустона в перекладі А. Кримського, як і уваги до повісті подані за кн.: В. А. Клоустон. Народні казки та вигадки, їх вандрівки та переміни. З англійської мови переложив А. Кримський. – Львів 1896.

57. Стаття Я. Полотнюка і виконаний ним переклад сур “Корану” //Всесвіт 1990. – №6

58. Переспіви поезій Абу Нуваса та Башшара ібн Бурда виконані для цього видання.

59. Праця А. Кримського, як і переклади поезій Абу-ль-Ала Мааррі, подаються за кн.: Кримський А. Твори. У 5 т. – К. 1972.- Т. 1.

60. Цей матеріал-фрагмент із праці Л. Грицик “Орієнталістика А. Кримського в українському літературному процесі початку 20 ст.” К. – 1994

61. Друкується за ж. “Всесвіт”. – 1990. – №12.

62. Уривки з коментарів А. Кримського про анекдоти-латіфе Ходжі Насреддина взяті із кн.: В. А. Клоустон. Народні казки та вигадки, їх вандрівки та переміни. З англ. мови переложив А. Кримський. – Львів. 1896

63. Уривки з романтичної поеми Нізамі “Лейла і Меджнун”, що входить до “П’ятериці”, подаються за виданням: Первомайський Л. Твори. У 7 т. – К. – 1986. – Т. 6.

64. Післямова до українського перекладу “Книги трагедії” Гр. Нарекаці, як і фрагменти із твору подаються за виданням: Книга трагедії. Переклад із старовірменської Мирона Нестерчука. Львів. – 2003.

65. Переднє слово І. Калинця й переспіви творів Н. Кучака друкуються за кн.: Наапет Кучак. Сто і один айрен або Увійти в сад. Переспіви Ігоря Калин – ця. – Париж, Львів, Цвікау. – 1999.

66. Переклад розділів із романів Я. Цуртавелі та М. Хонелі виконаний О. Мушкудіані для цього видання.

67. Стаття М. Гулака, в основі якої дві промови вченого, виголошені в тифліському гуртку 1884 року, друкується зі скороченням. Див.: “Райдужними мостами. Українсько-грузинські літературні зв’язки. К. – 1986.

68. Стаття О. Білецького подається за газ.: Соціалістична Харківщина. – 1937. – 26 грудня.

69. Стаття “Візантійська література” подається за кн.: Укр. Літ. Енциклопедія. – Т. 1. К. – 1988.

70. Праця Й. Сліпого подана за виданням: Українська літеретурознавча думка в Галичині за 150 років. У 2 т. – т. 1. – Львів.2001. Це виступ визначного церковного діяча і науковця, виголошений 1933 року на 4-й Пінській конференції.

71. “Єгипетські оповідки…” Синесія, Варлаамові притчі, Книга філософа Синтипи перекладені для цього видання Ю. Джугастрянською, А. Ткаченком, О. Калашник.

72. Зразок “звіриного епосу” “Звірі хотіли згоди дійти”, що нагадує “Птахослів”, у перекладі О. Пономаріва подається за кн.: Звірі хотіли згоди дійти. К. -1991.

73. Праця “Давньокитайська література” нині покійного китаїста, перекладача І. Чирка підготовлена для цього видання.

74. Фрагменти із “Книги пісень”, поезії Цзюй Юаня, Цао Цао, Цао Пі, Цао Чжи, Жуань Цзі, Тао Юань-міна, Юефу Південних династій перекладені Ярославою Шерекою для цього видання.

75. Матеріал про творчість Ван Вея та переклади його поезії подаються За кн.: Ван Вей. Поезії. З давньокитайської перекл. Г. Турков. – К. – 1987.

76. Поезії Лі Бо друкуються за виданням: Первомайський Л.: Твори. У 7 т. – Переклади. – К. – 1986. – т. 6.

77. Українські переклади поезій Ду Фу подаються за кн.: Танське небо. Китайська поезія доби Тан. Переклади з китайської Ярослави Шекери. К. – 2002.

78. Працю про “Манйосю” й добірку поезії з однойменної антології друкуємо за журналом “Всесвіт” – 1982. – №12.

79. Матеріали про поетичні антології “Кокін-сю”, “Кокін-Вака-сю”, “Сінкокін-Вака-сю” та переклади з них виконані для цього видання відомим японістом, перекладачем І. Бондаренком. Переклади і науково-критичні статті друкуються вперше.

80. Розвідка про антологію “Сто поетів – сто пісень” І. Шанковського та його переклади подаються за виданням: Сто поетів-сто пісень. Мюнхен. Вид – во “На горі” І. Костецького. Див. також його переклади з японської давньої поезії у зб.: І. Шанковський. Дисонанси. Філадельфія. – 1960 та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...

  2. Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...

  3. Переклад та оригінал – І семестр – ОРІЄНТОВНІ ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ Тема. Переклад та оригінал Мета: навчальна: дати учням основні уявлення про оригінал і художній переклад; сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах (із використанням іноземних мов, якими володіють учні); розвивальна: розвивати творчі здібності, культуру спілкування, критичне мислення; виховна: формувати повагу до різних мов, культур, традицій, толерантне ставлення до всіх народів, […]...

  4. Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...

  5. Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...

  6. Перевірка тексту на помилки Microsoft Word Щоб виправити текст на орфографічні та пунктуаційні помилки, необхідно скористатися однією клавішею F7. Після цього на робочої області здасться віконце, в якому розписані помилки і можливі варіанти їх виправлення. Якщо Ви під час написання тексту допустили помилки, то пунктуаційні помилки буде підкреслено зеленим кольором. Якщо ж в деяких словах є орфографічні помилки, то вони підкреслюються […]...

  7. Сосна – Герої вічності – герої часу: Михайло Лермонтов – Взаємодія романтизму і реалізму На севере диком стоит одиноко На голой вершине сосна, И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим Одета, как ризой, она. И снится ей все, что в пустыне далекой – В том крае, где солнца восход, Одна и грустна на утесе горючем Прекрасная пальма растет. Перед читанням. До стодвадцятип’‎ятиріччя від дня народження Лермонтова видатні поети В. Свідзінський […]...

  8. Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...

  9. Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...

  10. ШЕПІТ НІЖНИИ ЗВУК ЗІТХАННЯ – АФАНАСІЙ АФАНАСІЙОВИЧ ФЕТ – ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА – РОСІЯ – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. – посібник-хрестоматія “ШЕПІТ… НІЖНИИ ЗВУК ЗІТХАННЯ…” * * * Шепіт… Ніжний звук зітхання… Солов’їний спів… Срібна гра і колихання Сонних ручаїв. Ночі блиск… Тремтіння тіней… Тіні без кінця… Ненастанні, дивні зміни Милого лиця… У хмаринках – пурпур рози. Відблиск янтаря… І цілунків пал, і сльози, І зоря, зоря! (Переклад Максима Рильського) Ключові компетентності Спілкування державною мовою. 1. […]...

  11. Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...

  12. ХАЙКУ – МАЦУО БОСЬО – ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ МАЦУО БОСЬО ХАЙКУ *** Старий Ставок! Жабка Стрибне – Сплеск пролунає. Переклад Г. Туркова *** Метелик літає. Одна-однісінька тінь На всьому полі. Переклад Г. Туркова *** Все вибілив ранковий сніг. Одна прикмета для погляду – Стрілки цибулі в саду… Переклад А. Сіренка *** Квітучі сливи, Ніжні верби… І подібні до них Молоді хлопці, жінки! Переклад […]...

  13. ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Та, ой, як крикнув же та козак Сірко, Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: – Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості! Та туман поле покриває, Гей, та Сірко з Січі та виїжджає, Гей, та ми думали, та ми ж думали, Що то орли та із Січі вилітали, Аж […]...

  14. Проблеми Північно-Кримського каналу Півострів Крим відчуває чималі труднощі з питною водою. Зокрема, з водопостачанням. В першу чергу намагаються вирішити це питання в Красноперекопському районі, тому що тут знижено сама якість рідини, так як високий рівень мінералізації. Іншими словами, по трубах в квартирах у місцевих жителів тече просто морська вода. Брак питної води в північній частині півострова, почалася через […]...

  15. Я ПАМ’ЯТНИК СОБІ ВОЗДВИГ НЕРУКОТВОРНИЙ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН (1799-1837) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія Exegi monumentum Я пам’‎ятник собі воздвиг нерукотворний, Тропа народна там навіки пролягла, Олександрійський стовп, в гордливості незборний, Йому не досягне чола. Ні, весь я не умру, я в лірі жити буду, Від праху утече нетлінний заповіт, – І славу матиму, допоки серед люду Лишиться хоч один піїт. Про мене відголос пройде в Русі великій, І […]...

  16. ПРО РОЛЬ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ Вивчаючи твори зарубіжної літератури завдяки перекладам таких українських майстрів слова, як Іван Франко, Олена Пчілка, Борис Тен, Григорій Кочур, Микола Бажай, Дмитро Паламарчук, Максим Рильський, Микола Лукаш та багатьох інших, ви, напевно, переконалися, що значення художнього перекладу для розвитку людства важко переоцінити. ❖ Художній переклад має високе призначення: він сприяє діалогу культур різних народів. Неперевершений […]...

  17. Приєднання Астраханського ханства У 1554 році свою залежність від Росії визнав астраханський хан. Але у 1556 році під натиском кримського хана він оголосив про розрив з Москвою. У Астрахань були відправлені російські війська. Незважаючи на допомогу кримського хана, Астраханське ханство було приєднано до Росії. Свою залежність від Москви визнала Ногайська Орда, що розташовувалася в Північному Прикаспії. Приєднання Казанського […]...

  18. Анфологіон Антологіон “Анфологіон”, або “Антологіон” (грецьк. anthologia – квітник) – збірники текстів релігійного та літературного змісту (молитви, уривки Святого письма, житія тощо), які виходили в Україні XVI-XIX ст. Перше таке видання здійснено у 1619 у Києво-Печерській лаврі (переклад текстів із давньогрецької мови Іова Борецького, передмова та післямова Єлисея Плете-нецького і Памви Беринди). З’явилися “А.” також у друкарні […]...

  19. Індекс Індекс (лат. index – покажчик, перелік, список) – список, покажчик, перелік будь-чого. У книговжитку відомий “Індекс заборонених книг”, перелік видань, підданих осуду католицькою церквою і повністю заборонених до видання, продажу й читання. Перший такий зведений папський І. був виданий 1559 у Римі і відтоді постійно перевидавався з доповненнями; включав твори “єретиків”, діячів Реформації, мислителів (Е. […]...

  20. ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД – ЯКОБ і ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Скільки знаєш мов – стільки Перед гобою відкрито світів. Микола Лукаш Літературний твір створюється тією мовою, якою володіє автор. Автор пише мовою, що використовується в країні, де він живе. Проте це не обов’‎язково. Автор може писати художні твори будь-якою мовою, це його право. Бували випадки, коли письменники жили в чужих для них країнах, але писали […]...

  21. Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...

  22. Франко-перекладач – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Художній переклад – це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу. Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору. Переклад неможливий без втрат і певних деформацій. Зі староіталійської мови навіть походить фразеологізм: “Traduttore, traditore!” – що означає: “Перекладач – зрадник”. […]...

  23. З неволі “З неволі” – літературний збірник, виданий видавництвом “Допомога” у Петербурзі 1908 (на обкладинці зазначено М. Вологда – місце формування збірника). Мав на меті духовно і матеріально допомогти українським в’язням царських тюрем. Відкривався трьома епіграфами з поезії Т. Шевченка. До збірника увійшли вірші, поеми, оповідання письменників, які були на волі і які сиділи по тюрмах: Лесі […]...

  24. Вергілій: творчість, значення і переклади Вергілій (Virgil), Марон Публій (70-19 до н. е.) – найбільший з римських поетів. Він успішно наслідував Пастораль Феокрита, дидактичним поем Гесіода і Арата і епосу Гомера, вивівши на новий рівень все три жанру. У своїх “еклоги” на тлі традиційної пасторальної ідеалізації автор торкається багатьох злободенні проблеми, в “Георгіках” він трансформував сухий дидактизм своїх попередників в […]...

  25. ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Скільки знаєш мов – стільки перед тобою відкрито світів. Микола Лукаш Літературний твір створюється тією мовою, якою володіє автор. Автор пише мовою, що використовується в країні, де він живе. Проте це не обов’язково. Автор може писати художні твори будь – якою мовою, це його право. Є випадки, коли письменники жили в чужих для них країнах, […]...

  26. ГАЗЕЛІ – ГАФІЗ – 8 КЛАС Серце – скинія святині: для любові тихий храм. Очі – дзеркало, щоб любо відбивалася ти там. Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя: Ти – єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я. Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат, Де й зефір не сміє віять, а побожно йде назад?! Як колись […]...

  27. Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...

  28. Украинский альманах “Украинский альманах” – перший в Україні альманах, виданий 1831 у Харкові І. Срезневським та І. Розковшенком за участю групи харківських романтиків. Крім статей наукового і літературно-критичного характеру (“О изящном в природе”, “Несколько замечаний о критике”, “Мысли и замечания”), тут опубліковано ряд українських народних пісень і дум, вірші та балади Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, переклад уривка […]...

  29. Фішбейн Мойсей (1946) Фішбейн Мойсей Мойсей Фішбейн народився 1946 року в Чернівцях. Освіта вища філологічна. Працював у Головній редакції Української Радянської Енциклопедії та літературним секретарем Миколи Платоновича Бажана. 1979 року був змушений емігрувати. Живе в Німеччині. 1989 року замислив, а відтак справдив свою акцію: першу поїздку чорнобильської дітвори за кордон – до Держави Ізраїль. Автор книжок: “Ямбове […]...

  30. Орієнталістика Орієнталістика (лат. orientalis – східний) – сходознавство – наука, що займається комплексним вивченням історії, економіки, мов, літератури, етнографії, мистецтва, релігії, філософії, пам’яток матеріальної та духовної культури Сходу (країн Азії та Північної Африки). О. складають регіональні галузі: єгиптологія, семітологія, арабістика, синологія, іраністика, тюркологія, індологія, шумерологія, кумраністика, урартологія та ін. Витоки орієнталістичних знань у Європі сягають давнини […]...

  31. СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ – Лі Бо (701-762) – ПОЕЗІЯ ГІР І ОЗЕР – Середньовіччя Поблизу галереї Росте сосна-одиначка – В такої, природно, Розкидисте гілля й густе. Вітрець навколишній Навіть на хвильку не вщухне: Йому тут воля – Тож дме він і вдень і вночі. Затінений стовбур Покрився плямами моху. А в пишній хвої Повітря неначе мигтить. Чи вдасться їй досягти Надхмарної висі? Це ж треба рости Аж декілька тисяч […]...

  32. КАЗКИ БРАТІВ ГРІММ – ЯКОБ і ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Історія створення “…Як багато з того, що цвіло в давніші часи, уже немає нині, ба навіть самих спогадів про це вже майже не лишилося. Щоправда, живуть у народі пісні, легенди та перекази, нині видано кілька книжечок з цієї тематики, а тепер побачать світ і ці казки для дітей та родини… Що стосується способу збору казок […]...

  33. Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...

  34. На півночі дикій стоїть одиноко – Герої вічності – герої часу: Михайло Лермонтов – Взаємодія романтизму і реалізму *** На півночі дикій стоїть одиноко На голій вершині сосна. І марить хитливо, і снігом сипучим, Мов ризою, вкрита вона. І І сниться їй все, що в пустелі жагучій, Де сонце встає золоте, Сумний і далекий, на скелі горючій Платан одинокий росте. Переклад В. Сосюри Запитання і завдання до прочитаного 1. Чи можна стверджувати, що […]...

  35. Хайку – МАЦУО Басьо 1644-1694 – ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ Як Шумить-гуде Банан, Як у кадуб Капа Дощ, – Чую цілу ніч. Оттакий я єсть: Глянь на росяні дзвонки – То й сніданок весь. Пущу коня вбрід – Полегесеньку впишусь В Літній краєвид. Літо в Японії Осінь в Японії В мандрах весь і вмру… Вітер в душу наганя Холод і журу. На голій гілці Самотній […]...

  36. Лубкова література Лубкова література – дешеві масові літературні видання з ілюстраціями. Поширювалися в Україні (та Росії) з другої половини XVIII ст. Спочатку на лубках (липовому лубі), містили віршові та прозові ілюстровані тексти (адаптовані тексти рицарських романів про Бову Королевича, Єруслана Лазаревича та ін., житій святих тощо). З’являлися співаники (“Молодий чумак”, 1884; “Сліпий кобзар”, 1883), сонники, побутові сцени […]...

  37. ЧИНГІЗ АЙТМАТОВ – Хрестоматія з зарубіжної літератури (нар. 1928 р.) Чингіз Айтматов – киргизький письменник, дійсний член багатьох академій світу. Друкується з 1952 р. Великою популярністю користуються повісті “Джаміля”, “Материнське поле”, “Тополенька моя в червоній хустинці”, “Верблюже око”, “Перший учитель”, “Прощай, Гульсари!”. Органічна єдність людини і природи, активний гуманізм, пристрасне заперечення суспільного зла – всі ці проблеми лежать в основі повісті “Білий […]...

  38. Наше слово “Наше слово” – український тижневик, який виходить у Польщі з 1956 як орган. Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ). Основний напрям “Н. с.” – висвітлення культурного життя українців у Польщі. Щотижневик подавав інформаційні матеріали про радянську Україну, культурні та літературні події. Незважаючи на утиски цензури, “Н. с.” намагалося впливати на збереження українцями Польщі їхньої національної тотожності. Від […]...

  39. Галина Журба (Маврикіївна Домбровська) (Маврикіївна Домбровська) (29 грудня 1888 – 9 квітня 1979) Галина Журба Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще […]...

  40. Канонічний текст Канонічний текст – текст, раз і назавжди встановлений, стабільний у цілому і зокрема, обов’язковий для всіх видань. Встановлення К. т. здійснюється шляхом вивчення всіх фактів, пов’язаних з його створенням. Питання про К. т. і саму процедуру “канонізації” – встановлення К. т. – проблематичне, як і питання про авторську волю, особливо в тих випадках, коли автор […]...

ПРИМІТКИ
«
»