Приказки – ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ – ВСТУП

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову…

Максим Рильський

Приказки дуже подібні до прислів’їв, але відрізняються від них тим, що не містять закінченої думки, не висловлюють повного твердження. За змістом приказки, як правило, виявляють якусь оцінку, натяк чи висновок. Це лише частина судження, яке потребує контексту, пояснення, відповідної ситуації. Нерідко приказки стають частиною прислів’я або з прислів’я береться якась його частина, що стає приказкою.

Приказка – малий жанр фольклору, що містить оцінку, натяк, висновок, але не є закінченою думкою чи судженням.

Французькі приказки

Таке життя.

Ясно як день.

Справу зроблено.

На війні, як на війні.

Приказки   ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ   ВСТУП

Польські приказки

Що край – то звичай.

Де слов’янин – там і пісня.

Яка голова – така й мова.

Як камінь у воді.

Приказки   ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ   ВСТУП

Американські приказки

Гроші на деревах не ростуть.

Багатство засліплює.

Надія – хороший сніданок і погана вечеря.

Промах є промах.

Приказки   ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ   ВСТУП

Робота з текстом

1. Виразно прочитайте приказки. Поясніть їхній зміст.

2. Складіть 1-2 речення, у яких би були використані подані приказки.

Порівняйте прислів’я та приказки як жанри фольклору. Визначте подібність і відмінність між ними.

Назвою п’єси “За двома зайцями” М. Старицького стала приказка, утворена з прислів’я “За двома зайцями поженешся – жодного не здоженеш”.

Українська приказка “Язик до Києва доведе” подібна за формою та змістом до індійської приказки “Язик до Делі доведе”.

У данському та шведському фольклорі наголошується на скандинавській витримці й спокої, терплячості та поміркованості. Це відтворено в прислів’ях і приказках, де нерідко трапляється такий образ, як гусак – символ пильності, добробуту, терпіння, здоров’я, дому. Наприклад: “Лити воду на гусака” (данськ.), “Спокійний, як гусак” (шведськ.). У народних жанрах шведів і данців зустрічаємо посилання на того, хто щось сказав. Інколи виникає комічний ефект, бо той, хто чує цей вислів, розуміє безглуздість сказаного. Наприклад: “”Холодна нині зима”, – сказав наймит, коли примерз до ліжка” (шведськ.). У цій приказці відтворено холодний клімат Швеції. Данію тривалий час очолював король, тому в цій країні чимало прислів’їв і приказок саме про короля: “Краще бути вільним птахом, аніж полоненим королем” (данськ.), “Хороший король кращий за старий закон” (данськ.). Близькість до моря також відображено в прислів’ях і приказках Скандинавських країн: “Море з берега красиве, а берег – з моря” (данськ.), “Не знаючи курсу, не піднімай вітрил” (шведськ.).

Творче завдання

Продовжте приказки, утворивши з них прислів’я.

Наприклад: Слово – срібло, мовчання – золото (нім.).

Завтра, завтра – не сьогодні… (нім.).

Не май сто рублів, … (рос.).

Ложка дьогтю… (польськ.).

Не буди лихо, … (польськ.).

Хто високо літає, … (польськ.).

Яка праця, … (польськ.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Приказки – ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ – ВСТУП