Причини коливання чисельності популяцій

Всі види організмів складаються з популяцій. Вид – це основна систематична одиниця, яка займає певний ареал і становить сукупність споріднених за походженням особин, відмінних від інших видів і не схрещуються з ними. Популяцію можна визначити як сукупність особин одного виду, що заселяють певну територію, вільно схрещуються один з одним і, в тій чи іншій мірі, ізольованих від інших сукупностей особин цього виду. Популяція – це головний структурний елемент виду, форма його існування в даних умовах. У популяціях йдуть мікроеволюційні процеси, що завершуються видоутворенням, вивчення яких має для теорії селекції та еволюційного вчення першорядне значення. Будь-яку популяцію можна охарактеризувати статевої, вікової, просторової, генетичної та екологічної структурами.
Екологічна структура популяції характеризує популяцію як групу особин, які перебувають у специфічних зв’язках з факторами середовища. Екологічна структура популяцій повинна визначатися різними екологічними властивостями (віково-статевим, просторовим, генетичним та ін.) Групами особин. Наприклад особини різних віково-статевих груп по-різному поводяться при уникнення хижаків і при багатьох інших взаємодіях з факторами середовища. Статева структура популяції – це чисельне співвідношення самців і самок у різних статевих групах. Кожна особина входить не тільки в просторову угруповання, а й завжди виявляється членом тимчасової угруповання – покоління, приплоду, вікової групи. Тому неминуче, що кожна популяція повинна володіти якоюсь віковою структурою.
Вікова структура популяції відбиває такі важливі процеси, як інтенсивність відтворення, рівень смертності, швидкість зміни поколінь. Віковий склад будь-якої популяції залежить від ряду факторів: часу досягнення статевої зрілості, загальної тривалості життя, тривалості періоду розмноження, тривалості покоління, частоти приплодів. Генетична структура популяції зазвичай характеризується частотами алелей (поєднанням кількісних співвідношень алелей одного локусу) і частотами генотипів (кількісними співвідношеннями генотипів, контрольованими алелями одного гена).
Генетична унікальність особин визначає генетичну гетерогенність і унікальність популяцій. Генетична гетерогенність популяцій первинно виникає за рахунок безперервно поточного мутаційного процесу, підтримується і посилюється за рахунок процесів комбінації вже існуючого в кожній природної популяції генетичного матеріалу. Це відбувається під дією різних еволюційних сил.
Генетична різноманітність, щільність популяції, а так само дію природних факторів впливають на чисельність популяції.
Найважливіший фактор, що регулює чисельність, – наявність кормових ресурсів.
Популяція, хоча і володіє потенційною можливістю необмеженого збільшення чисельності, зазвичай налічує стільки особин, скільки їх може прогодуватися на займаній території. Крім того, динаміка чисельності буде залежати від вікової та статевої структур популяції.
Важливою характеристикою популяції є панмиксия – вільне і равновероятное схрещування між особинами, що входять в дану популяцію. При цьому різко зростає генетична різнорідність організмів, і підвищуються їх адаптивні можливості. Генетична різноманітність забезпечує стійкість даної групи особин в мінливих умовах навколишнього середовища.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Причини коливання чисельності популяцій