Прибуток підприємця
Підприємницька діяльність вважається одним з найбільш важливих атрибутів ринкового господарства. Сучасна історія підприємництва складалася в епоху розвитку капіталізму, в якому вільне підприємництво представляло собою джерело процвітання. І тільки на рубежі 19 і 20 століття економісти стали визнавати виробництво вирішальним фактором для економічного прогресу. Три класичних фактори виробництва: праця, капітал і земля, були доповнені четвертим – організацією.
Функції підприємців:
- Створення нового продукту / товару / послуги – того, що ще не знайоме споживачам. Удосконалення колишніх матеріальних і духовних благ шляхом наділення їх новими якостями. Впровадження нових способів виробництва, які не використовувались ніде і ніким раніше. Використання нових напівфабрикатів або інноваційних технологій. Вихід на новий ринок збуту і розширення старих кордонів. Подолання монополії або, навпаки, створення монопольного ринку в своїх інтересах.
Головною функцією будь-якого підприємництва є винахід інноваційних способів трансформації ресурсів в економічні блага. Й. Шумпетер називає підприємців “творять руйнівниками”. І це теж частково вірно.
Сучасна література дає визначення трьом ОСНОВНИМ функціям підприємництва.
Першою є ресурсна функція. Будь-яка господарська діяльність будується на об’єктивних факторах, до яких відносяться засоби виробництва, і суб’єктивних факторах – кваліфікованих співробітників.
Другою функцією є організація виробництва. Суть її така: потрібно забезпечити такий симбіоз виробничих факторів, при якому можна швидко досягти поставленої мети.
Як третин функції можна виділити творче начало. Йдеться про організаційно-господарському новаторство. У наші дні значення творчої функції стало мало не першорядним. Розвинена нецільова конкуренція сприяє постійному пошуку нових ідей, креативного підходу і максимального задоволення попиту споживачів.
Прибуток
Отже, ми поступово підійшли до такого важливого поняття в підприємництві, як ПРИБУТОК.
Прибуток – це винагорода підприємця за його труди. Економічна теорія описує кілька підходів, що визначають джерела, завдяки яким утворюється та сама прибуток.
Перший підхід свідчить: прибуток – це різниця від тих доходів, які були отримані від реалізації товарів і послуг, і витрат, пов’язаних з їх виробництвом. Іншими словами прибуток – це ні що інше як залишковий дохід.
Другий підхід: прибуток – це монопольний дохід, який характеризується встановленням найбільш високих внутрішньоринковий цін. Монопольний прибуток – це прибуток, отриманий фірмою за допомогою завоювання ринку з досконалою конкуренцією і перетворення його в ринок з недосконалою конкуренцією.
Економічна прибуток, іменована підприємницьким доходом, ділиться на дві частини:
Нормальний підприємницький прибуток. Вона є частиною альтернативних витрат. Це мінімальний дохід, який необхідний для продовження підприємницької діяльності та підтримки бізнесу на плаву.
Чистий підприємницький дохід – це одна з частин загального прибутку, що залишилася після всіх необхідних виплат.
Стимул технічного прогресу
Стимул технічного прогресу – це саме те очікування прибутку, яке впливає на бажання підприємця освоювати нові для нього ресурси, купувати інноваційне обладнання, розширювати штат співробітників. Економічний результат роботи підприємства – це норма прибутку, яка складається з частки прибутку, закладеної в ціну виробу, і частки прибутку від його продажу. Як казав свого часу Й. Шумпетер: “Прибутки без розвитку не існує, рівно, як і розвитку без прибутку”.
Уже в наші дні в багатьох країнах давно визначені підприємницькі напрямки, які будуть ефективними в 21-м столітті. Японія, наприклад, робить ставки на бізнес в сфері інформаційних технологій. Німеччина і Англія всерйоз задумалися про розвиток такого напрямку, як промисловість. Але не просто промисловість, а та її область, яка допомагає здійснювати розробки в області науки і техніки. Американці почали нарощувати інтелектуальний рівень співробітників компаній, підвищувати їх кваліфікацію. Від можливостей працівників багато в чому залежить потенціал будь-якого бізнесу.
Якості підприємця для успішної роботи “в плюс”
Навіть сама звичайна підприємницька праця, за допомогою якої, людина отримує прибуток – реальний матеріальний дохід, не можлива без кількох абсолютно звичайних якостей:
- Таланту організатора; Вміння підбирати кадри і правильно вибудовувати відносини “начальник-підлеглий”; Від знань способів виробництва і загальної теорії економіки країни в цілому; Від уміння грамотно розраховувати як можливі вигоди, так і збитки. Для великих підприємств цей пункт має першочергове значення.
Будь-підприємницький праця повинна бути оплачена, інакше втрачається весь сенс ведення бізнесу. Якщо підприємство не є акціонерною компанією, а бізнес веде один підприємець, то його прибуток залишається тільки ЙОГО власністю. Якщо ж мова йде про акціонерне товариство, з великою кількістю учасників, то доходи від бізнесу потрібно ділити між декількома особами. Керівна особа, крім постійного платні, отримує деяку частку прибутку, плюс дивіденди в разі тримання привілейованих акцій. Звичайно, часто погано організовані підприємства мають директорів, які зловживають своїми повноваженнями. Вони ставлять собі величезний оклад, вичитуючи його з загального прибутку. А решту доходів (сущі “копійки”) пускають на дивіденди акціонерам і зарплати співробітникам.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)